Прийняття законопроекту № 4105 УПро внесення змін до Конституції УкраїниФ може призвести до серйозних негативних наслідків. А саме:
Теза 1. Може стати причиною безвладдя. Або Ц повної узурпації влади. Через введення єдиного терміну повноважень для Президента і Верховної Ради (5 років) і невизначення конкретної дати нових виборів, може виникнути ситуація, коли одночасно закінчуються повноваження Президента, припиняє роботу Кабінет Міністрів, а Верховна Рада не встигає сформувати коаліцію депутатських фракцій («більшість»), залишається недієздатною, але «вічною», оскільки нового Президента не обрано, тож і права на її розпуск ніхто не має. як відомо з історії, безвладдя призводить або до повної анархії, або до повної узурпації влади.
Теза 1а. Але навіть, якщо в країні-таки залишиться чітко визначена вища влада, вона буде «безвладною», оскільки запропоновані зміни до Конституції не дають жодних гарантій її працездатності. Наприклад, Верховна Рада не матиме можливості працювати у правовому полі, оскільки законопроект № 4105 не визнає регламент Верховної Ради законом. Тож, оскаржувати його порушення фактично стане неможливим, у т.ч. у Конституційному Суді. Тому порушення стануть постійним парламентським явищем, особливо з боку керівництва Верховної Ради. (наслідки недотримання норм регламенту можна спостерігати в українському парламенті останні півроку). Або наприклад, через те, що не врегульовано питання правових наслідків і порядку складання повноважень урядовців перед Верховною Радою, може виникнути ситуація відсутності виконавчої влади, коли парламент не приймає відставку УстарихФ урядовців і не шукає УновихФ. Чи продовжує виконувати свої функції старий Кабмін до початку роботи новосформованого уряду? Питання без відповіді.
Теза 2. Законопроект порушує принцип розподілу влад, перетворюючи її на УматрьошкуФ, на Уріч в собіФ. Кабінет Міністрів (визначений Конституцією як виконавчий орган влади) увійде у склад Верховної Ради (законодавчий орган влади). А всі інші обовТязки, такі як обовТязки премТєр міністра, виконуватимуться урядовцями Уна громадських засадахФ. (згідно зі ст.78 законопроекту № 4105: УНародні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Е не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади (крім посад членів Кабінету Міністрів України), ЕФ).
Теза 3. Законопроект № 4105 робить місцеві адміністрації повністю залежними від вищих органів влади: вищої місцевої ради, Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Прокуратури, Конституційного Суду тощо. Законопроект не визнає органів місцевого самоврядування і не надає їм жодних гарантій. Право скасовувати рішення місцевих органів влади отримує безпосередньо Кабінет Міністрів, Місцеві адміністрації, опосередковано - Верховна Рада. Крім того, Прокуратура отримує право вимагати погано обгрунтованих перевірок. А Конституційний Суд, спираючись на відсутність у запропонованих Конституційних змінах правових гарантій органам місцевого самоврядування не матиме можливості захисту їхніх інтересів.
Теза 4. Всі депутати рівні, але, завдяки законопроекту № 4105, деякі будуть Урівніші за іншихФ. Законопроект вводить поняття Укоаліції депутатських фракційФ, яка складається з більшості народних депутатів від їх конституційного складу і наділяє цю коаліцію значними повноваженнями. У той же час про права депутатської УменшостіФ (опозиції) мова взагалі не ведеться. Тобто, законопроектом узаконюється безправність опозиції. Опозиція фактично позбавляється права вносити пропозиції щодо кандидатури ПремТєр Ц Міністра та персонального складу Кабінету Міністрів. (ст.83 законопроекту - введені два нових абзаци, які стосуються прав коаліції депутатських фракцій).
Теза 5. Законопроект № 4105 поверне в руки Прокуратури УдубинуФ для неслухняних органів місцевої влади. Відновлюється загальний нагляд прокуратурою за додержанням законів органами влади. Такий нагляд є притаманний авторитарним режимам і був одним з репресивних інструментів при радянському режимі, особливо у часи Сталіна. Відновлення тільки однієї цієї норми у Конституції фактично перекреслює ст.1 Конституції у частині визначення України як демократичної, правової держави.
Теза 6. Посилює владу Президента, і робить її свавільною. Президент може з власного бажання розпустити парламент, оскільки за умови прийняття змін до Конституції, премТєр-міністр не повинен скріплювати це президентське рішення своїм підписом (останній абзац ст.106 законопроекту № 4105, вилучений п.8 повноважень Президента), а отже і не має можливості щодо врегулювання цього питання в окремих випадках. У питанні розпуску парламенту премТєр-міністр стає стороннім спостерігачем. Більш того, у запропонованих змінах розпуск парламенту означає також розпуск Кабінету міністрів, а отже може бути здійснений під надуманою підставою саме з причини відставки Уряду. Президент матиме безпосередній вплив на Конституційний суд. Відповідно до законопроекту № 4105, він призначає половину суддів Конституційного Суду (9 чоловік). Другу половину Ц призначає Верховна Рада, дві третини зі складу якої підтримали діючого Президента. Чи зможе опозиція захистити свої права в такому Конституційному Суді? Це Ц пряма узурпація влади. Президент фактично зможе УсамостійноФ змінювати Конституцію. Адже і для його обрання парламентом, і для внесення змін до Конституції України необхідна підтримка однакової кількості депутатів - двох третин його конституційного складу. Чому б тим, хто обрав президента не зробити і Конституцію УзручнішоюФ?
Теза 7. Порушується конституційна норма, щодо заборони будь-якого впливу на суддів. Верховна Рада зможе впливати на суддів через можливості їхнього призначення і перепризначення. У законопроекті є пропозиція замінити безстрокове обрання суддів на строкове (на 10 років).
Теза 8. Народні депутати можуть необмежено втручатися у виконання бюджету Кабміном У п.6. ст. 116 законопроекту вилучено речення, що Кабмін подає до Верховної Ради законопроекти про внесення змін до закону про Державний бюджет. Це - суттєва зміна, оскільки згідно з цим же пунктом саме Кабінет Міністрів виконує бюджет, а отже і вносить до нього правки. І ніяка інша гілка влади не може втручатися у компетенцію Кабінету Міністрів (абз.2 ст.6 Конституції). Вилучення означеного речення означає, що Верховна Рада України через право законодавчої ініціативи депутатів може безмежно втручатися у виконання бюджету Кабінетом Міністрів України.
Теза 9. Кучма може залишитися Президентом до 2009 р. Відповідно до ст.103 діючої Конституції, президент обирається на 5 років. У той же час п.6. прикінцевих положень говорить, що повноваження Президента обраного громадянами України у 2004 році припиняються з моменту вступу на пост новообраного Верховною Радою України Президента України у 2006 році. Тут незрозуміло чи потрібно у 2006 р. переобрати Президента, порушивши ст.103, або у 2006 р. буде переобрана лише Верховна Рада, яка і буде обирати Президента після завершення 5 літнього терміну його перебування на цій посаді, тобто у 2009 р.
Теза 10. Народні депутати втрачають право на власну думку Депутати втрачають свій мандат не лише у випадку свого добровільного переходу до іншої фракції (що є справедливим), але й за умови примусового виключення зі складу фракції. Така практика може привести до торгівлі депутатськими мандатами і корупції у депутатському корпусі законодавчого органу владу.
Теза 11. Нерівні умови для кандидатів у Президенти. Діючий Президент, який повторно балотується на вищу посаду, у випадку свого необрання має право на розпуск Верховної Ради, у той час як інші кандидати на цю посаду такого права не мають. До речі, з цієї точки зору, діючому Президенту необхідно мати підтримку лише 151 депутата. В цьому випадку будь-який інший кандидат не зможе бути обраним, і таким чином перед Верховною Радою завжди стоятиме дилема: або обирати діючого Президента, або йти на розпуск парламенту. Причому цей фактор буде діяти з однаковою ефективністю і після двох строків перебування Президента на посту. Верховна Рада не буде обирати іншого Президента, а діючий Президент буде говорити, що це не його провина, а бажання Верховної Ради.
До суттєвих можна віднести зміни, повТязані з відновленням у законопроекті № 4105 норм діючої Конституції, які передбачалося скасувати законопроектом № 4105 від 04.09. 2003 року, зокрема: абз.4 ст. 83 (про строк повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану), п. 34 статті 85 (стосовно направлення запиту Президенту України),статті 88 ( стосовно кількості заступників Голови Верховної Ради ), абз. 2-5 статті 89 ( стосовно створення тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій ).
Висновки
Саме тому законопроект № 4105 треба розглядати як реальну спробу під виглядом політичної реформи здійснити антидержавний переворот в Україні.