Бізнес забезпечує 70% надходжень фонду, сказав в інтерв` ю AIN CEO фонду Андрій Шувалов. «У 2022-му році значну частину пожертв надали фізичні особи, а зараз основне джерело фінансування – бізнес», — говорить він.

Фонд заснував Сергій Притула у 2020-му. Українська юридична особа фонду залучила 2,44 млрд грн благодійної допомоги у 2025-му. Американська структура за цей період отримала $3,2 млн.

Склад корпоративних донорів діяльності фонду змінюється через обстріли українського бізнесу. «Один із ритейлерів щомісяця підтримував фонд із 2022-го року, але нещодавно після постійних обстрілів компанія сказала про скорочення бюджету й припинення фінансування», — говорить Шувалов.

Як фонд шукає донорів? Скільки донатять українці? Та скільки коштує утримання великого благодійного фонду?

Представники фонду увійшли до складу журі AIN Awards 2026. Премія відзначить українські оборонно-технологічні стартапи, компанії на етапі зростання (Growth-stage) та інвестиційні фонди, які розвивають оборонну індустрію України. Подати заявку на участь в AIN Awards 2026 можна за посиланням.

Хто фінансує фонд Сергія Притули

Хто сьогодні формує основну частину надходжень — звичайні люди чи бізнес?

30% надходжень фонду — це донати від людей, 70% — від бізнесу. Обидві категорії можуть підтримувати не лише збори, а й роботу самої інституції. Для цього є окремі рахунки. Цільові донати фонд повністю витрачає на закупівлю допомоги, не використовуючи їх на своє утримання.

Як змінилася поведінка донорів за останні два роки? Чи помічаєте ви, що люди стали донатити рідше, меншими сумами або, навпаки, частіше підтримують фонд на постійній основі?

Від початку повномасштабного вторгнення структура надходжень фонду суттєво змінилася. У 2022-му році значну частину пожертв надали фізичні особи, а зараз основне джерело фінансування – бізнес.

Середній донат зменшився з понад 1000 грн у 2022 році до 400 грн цьогоріч. Кількість транзакцій залишається стабільною — 100 000–150 000 на місяць. Пожертви зростають у періоди виплати зарплат: люди дедалі частіше планують донати у своєму бюджеті.

Склад корпоративних донорів нашої діяльності змінюється. Наприклад, один із ритейлерів щомісяця підтримував фонд із 2022-го року, але нещодавно після постійних обстрілів компанія сказала про скорочення бюджету й припинення фінансування. Інші бізнеси змушені відмовлятися від підтримки через знищення підприємств і складів. Але фонд знаходить нових корпоративних донорів, зокрема іноземних, щоб зменшити навантаження на український бізнес.

Український бізнес також намагається будувати власну протиповітряну оборону, щоб допомогти державі збивати повітряні цілі. Це просто унікальний досвід, але і водночас критичне навантаження на їхні бюджети.

Деякі бізнеси сказали, що не будуть долучатися до цього, оскільки такі витрати постійно зростатимуть: кожен новий цикл — нові потреби, потрібно буде знову вкладати кошти. Замість цього вони будуть закопуватися і переносити інфраструктуру під землю. Як ви до цього ставитеся?

Бізнес може захистити свою територію за допомогою роботизованих турелей. Одна така турель коштує приблизно 6,3 млн грн. Кількість установок залежить від радіуса їхньої дії та периметра, який потрібно захистити.

Турелі потрібно розміщувати щонайменше у три ешелони. Це мінімальна конфігурація захисту інфраструктури. Чи вигідніше бізнесу інвестувати в таку систему, чи перенести інфраструктуру під землю – це залежить від розрахунків.

Ви згадали, що прийшов великий донор і сказав: «Вибачте, але ми змушені відмовитися». Після активних обстрілів бізнесу вам стало важче залучати фінансування від українського бізнесу? Як це на вас вплинуло?

Звісно, українському бізнесу важко. Він підтримує не тільки інституційну спроможність фонду, а й велику кількість зборів. І наразі український бізнес перебуває на межі виживання.

Ми пішли в оптимізацію всіх процесів. Додатково звернулися до деяких бізнесів із проханням тимчасово збільшити підтримку на кілька місяців. Більшість з них погодились і надалі підтримувати, поки ми знайдемо заміну.

Намагаємося залучити більше грантів, іноземний бізнес до цього готовий.

У 2022 році близько 80% закупівель фонду припадало на закордонні ринки. Що з необхідного досі доводиться купувати за кордоном? Чи залишилися там засоби, яких немає в Україні?

88% закупівель відбуваються в Україні. Ми намагаємося закуповувати українське, щоб кошти залишалися всередині економіки.

За кордоном фонд досі закуповує засоби зв’язку Motorola, хоча поступово переходимо на українські аналоги, зокрема Himera. Купуємо Mavic і розраховує на розвиток українського виробу Slavic.

Автомобілі, бронетехніка та Starlink переважно залишаються іноземного виробництва. Їх здебільшого закуповуємо за кордоном, де ціни іноді нижчі. Starlink можна придбати в Україні за конкурентними цінами.

Раніше ви говорили, що у фонді працює близько 120 людей. Скільки коштує утримання команди та операційні витрати?

Кількість працівників фонду змінюється залежно від кількості проєктів та інтенсивності роботи. Часто ми наймаємо людей під конкретні завдання, на реалізацію яких отримуємо грантове фінансування. Саме так працюють Центри готовності цивільних, які входять у нашу екосистему.

У середньому фонд спрямовує близько 5 млн грн на місяць на заробітні плати. Операційні витрати можуть відрізнятися залежно від завантаження та поточних завдань. Водночас значну частку цих потреб допомагають закривати партнери — як фінансово, так і надаючи послуги чи власну експертизу.

Для фінансування інституційної діяльності ми маємо окремий рахунок, на якому акумулюються кошти на забезпечення його роботи. Також є компанії, які підтримують нас фінансово, зокрема Астарта. Інші допомагають закривати конкретні операційні потреби.

Наприклад, мережа АЗК WOG підтримує нас у межах проєкту «Добропаливо», учасниками якого ми є вже декілька років.

IT-компанії допомагають із сайтом та розробкою лендингів зборів, job-портали безоплатно розміщують