Луцький автозавод перетворить Волинь у промислово-аграрний регіон?

Новий інвестиційний проект розвитку Луцького автозаводу, що передбачає виробництво на ЛуАЗі, крім легкових авто, автобусів «Богдан» та тролейбусів, потенційно спроможний перетворити Волинський регіон із аграрно-промислового в промислово-аграрний.

Ця теза Луцького міського голови, кандидата економічних наук Антона Кривицького, що прозвучала під час презентації інвестиційного проекту корпорації «Богдан» у Луцьку, схоже, починає справджуватися. ВАТ «Луцький автомобільний завод» справді починає демонструвати нові темпи промислового зростання.

Цими днями на Луцькому автозаводі освоєно випуск нової моделі легкового автомобіля ВАЗ-2110. Презентація першої луцької «десятки», у якій взяли участь представники з Російської Федерації, відбулася 14 липня 2005 року. Це означає, що на ЛуАЗі не обмежилися підготовкою до запуску нової лінії з випуску автобусів «Богдан», а й продовжують розширювати модельний ряд «легковушок», орієнтуючись на моделі, близькі за дизайном до іномарок. І це при тому, що до кінця поточного року тут зійдуть з конвеєра перші «Богдани», а за тим — і тролейбуси. З виходом заводу на заплановану проектну потужність обсяги виробництва сягнуть 1,2-1,5 мільярда гривень, майже втричі збільшаться надходження до місцевого бюджету.

«Волинський автоклондайк»

За неофіційними даними, найбільше українських громадян стають власниками легкових автомобілів саме на Волині. Не тому, що в Луцьку працює власний автомобільний завод. Не тільки тому, що тут діє найбільший у Західній Україні авторинок, на якому можна придбати престижні іномарки за цінами, на 10-15% дешевшими звичайного, через що сюди їдуть покупці навіть із центральних та східних областей України.

Придбані на Волині авта дешевші з однієї причини — через близькість до кордонів Польщі та Білорусії. З тієї ж причини область зажила сумної слави української вотчини з незаконної легалізації іномарок, ввезених із-за кордону. Це явище «охрестили» як «Волинський клондайк». Автомобілісти, правоохоронці, а також постійні відвідувачі інтернет-сайтів знають про «волинський клондайк», напевно, в усьому світі. Контроль над цим «бізнесом» намагалися встановити і українські, і російські злочинні угрупування. Багатомільйонні статки вкоротили віку не одній сотні людей.

17 червня УМВСУ у Волинській області виявило чергову організовану злочинну групу, що займалася контрабандним ввезенням і незаконною легалізацією автомобілів в Україні. За цим фактом обласною прокуратурою порушено кримінальні справи проти колишніх начальників, а також теперішніх службових осіб Камінь-Каширського і Любомльського МРЕВ Державтоінспекції, а прокуратура міста Луцька відкрила кримінальні справи проти посадових осіб Луцького МРЕВ.

З січня до червня 2004 року тодішні начальники Камінь-Каширського і Любомльського МРЕВ, діючи в інтересах третіх осіб, сприяли незаконній реєстрації 53-х іномарок, ввезених із-за кордону. Це призвело до несплати обов’язкових платежів на 6 млн. 521 тис. грн. З’ясувалося, що до цих оборудок причетні також затримані працівники волинських митниць та Прикордонної служби.

На прес-конференції 14 липня 2005 року прокурор Волинської області Андрій Гіль навів такі факти: «Зараз у впровадженні слідчих прокуратури знаходиться 13 кримінальних справ, які стосуються фактів незаконної легалізації транспорту на території області. В результаті нещодавньої перевірки міською прокуратурою у Луцькому МРЕВ виявлено факти незаконної легалізації у серпні 2004 року 17-ти автомобілів «Тойота-Лексус», випуску 2003-2004 років. Збитки від несплати платежів складають 1,7 мільйона гривень. За рештою кримінальних справ разом із працівниками УБОЗу була проведена кропітка робота. 13 червня 2005 року нами було затримано 4-х начальників МРЕВ, інспекторів, порушено кримінальні справи проти семи працівників митниць».

Голова Волинської ОДА Володимир Бондар також має свій погляд на проблему: «Я ставлюся принципово ще до одного питання — ми повинні припинити контрабанду автомобілів. Тоді наше виробництво матиме можливість розвиватися і ми братимемо або ці авто, або іномарки, які на порядок, на десять порядків дорожчі. І тут ми повинні якраз забезпечити розвиток своєму виробнику. Тому, якщо матимемо кошти для закупівлі автомобілів, то купуватимемо у свого виробника. До нас так і робили — оці всі ВАЗівські моделі, які наявні в автогосподарстві облради, я думаю, були закуплені саме в нашого виробника. Тим більше, що це економічно вигідно, у них ціни доволі прийнятні. Але проблема є, і ми усвідомлюємо, що її вирішувати нам».

«Волинський клондайк» є вагомою перепоною розвитку вітчизняного автомобілебудування, у викоріненні цього явища зацікавлена не лише абстрактна держава з конкретними прокурором та губернатором, а й Луцький автомобільний завод, який збирається завойовувати вітчизняний авторинок.

Проект «Богдан» — український автобус

24 травня українську громадськість було офіційно повідомлено про створення корпорації «Богдан», основною метою якої є координація і управління виробничою, торговельною і сервісною діяльністю підприємств, що входять до її складу. Одним із підприємств корпорації стало ВАТ «Луцький автомобільний завод». Перспектива розвитку ЛуАЗу — створення виробничих потужностей на випуск 6 тисяч малих, середніх, великих і надвеликих автобусів. Також тут заплановано випуск тролейбусів. Інвестиції в розвиток автобусного та тролейбусного виробництва на ЛуАЗі становитимуть більш як 40 млн. дол. США.

Організація автобусного виробництва в Луцьку дозволить зберегти профіль підприємства, забезпечити роботою близько 4 тисяч працівників. Перші автобуси на підприємстві будуть зібрані вже наприкінці грудня поточного — в січні 2006 року. Вихід на проектні потужності заплановано на кінець 2007 — початок 2008 років. Обсяги виробництва сягнуть 1,2-1,5 млрд. грн., майже втричі збільшаться надходження до місцевого бюджету.

Проектом розвитку підприємства передбачено значні асигнування в розробку сучасних технологій, буде проведено закупівлю і монтаж сучасного технологічного обладнання. В комплексі це дозволить суттєво змінити ситуацію з підготовкою спеціалістів у середніх і вищих навчальних закладах, підняти рівень їхньої підготовки і забезпечити робочими місцями.

Фахівці прогнозують, що реалізація проекту матиме важливе значення як для розвитку супутніх виробництв у місті та області, так і для створення додаткових робочих місць в сфері побуту та обслуговування.

Проект «ВАЗ» — російська експансія

Буквально кілька днів тому на Луцькому автозаводі розпочали крупновузлове складання нової моделі — ВАЗ-2110, дизайн та оформлення якої дуже нагадують престижні іномарки.

14 липня 2005 року на ЛуАЗі знову відбувалися урочистості — тут зійшов з конвеєра перший автомобіль ВАЗ-2110. 30 тисяч в рік — такі за планом виробничі потужності випуску луцької «десятки». Підписано генеральну угоду між корпорацією «Богдан» та ВАТ «Авто-ВАЗ». Цього року заплановано випустити 4 тисячі таких авт, які будуть розповсюджені на Україні, в Чехії та країнах Близького Сходу.

На презентації нового автомобіля директор Центру складальних комплектів ВАТ «Авто-ВАЗ» Микола Дудін зауважив: «Наша співпраця стала доброю традицією. На сьогодні на ЛуАЗі зібрано близько 67 тисяч автомобілів ВАЗ. Відрадно сказати, що це вперше Волзький автозавод виніс своє виробництво автомобілів десятого сімейства за межі Росії й організував їх складання на Луцькому автозаводі».

На ЛуАЗі складання автомобілів ВАЗ з російських комплектуючих здійснюється з травня 2000 року, щорічно його потужності зростають. Для російських партнерів із ВАЗу український авторинок продовжує залишатися пріоритетним — частка компанії сягає тут до 40%.

Програма співпраці з «Авто-ВАЗом» ще більше зміцнила й без того міцне на сьогодні фінансово-економічне становище ЛуАЗу. Навіть торік, в умовах податкового тиску «з подачі» колишніх владців, дохід заводу сягнув 846,5 млн. грн. За перший квартал 2005 року тут виготовлено продукції на 180 млн. 600 тис. грн. Це дозволило луцькому підприємству посісти лідируючу позицію у рейтингу «ТОП-100» кращих компаній України.

Німецька експансія — автономний шлях

Не дрімають і західні конкуренти вітчизняних автомобілебудівників. Посилений інтерес до Волинського регіону виявляють німецькі автомобільні компанії. Як відомо, 29 березня 2005 року у малому Маріїнському палаці Києва в присутності віце-прем’єр-міністра України з питань європейської інтеграції Олега Рибачука, керівників Бюро Делегата німецької економіки в Україні та представників провідних німецьких компаній, що працюють в Україні, було підписано інвестиційну угоду між Волинською ОДА і німецькою компанією «Кromberg & Schubert» про будівництво в Луцьку заводу з виробництва бортових електромереж для автомобілів концерну «Daimler Chryster AG».

Відповідно до угоди, сума прямих інвестицій на спорудження заводу становить 18 млн. євро, планується створення 3000 нових робочих місць. Загальна площа будівлі заводу сягне 16 тис. м кв. Завершення остаточних пусконалагоджувальних робіт здійснюватиметься до 31 грудня поточного року, початок виробництва продукції заплановано на IV квартал 2005 року.

Німці приступили до будівництва заводу практично відразу після скріплення угоди підписами. 10 червня на 7-ми гектарах землі, що належить Боратинській сільській раді Луцького району, розпочато роботи з будівництва заводу. На початок робіт приїхав генеральний директор німецького концерну «Кromberg & Schubert» Отфрід Фоллерд. Він відзначив, що місце для заводу підібране вигідно — поруч об’їзна дорога, сюди підведена залізнична колія, є розвинена інфраструктура, комунікації. Отфрід Фоллерд підтвердив, що для майбутніх працівників заводу буде проведено навчання коштом концерну.

Активізував свою експансію на волинські терени і німецький конкурент «Кromberg & Schubert» — компанія «Volkswagen». Ще рік тому між луцьким заводом «Енко» та компанією «Volkswagen» було досягнуто домовленості про створення в Луцьку спільного підприємства, на якому вироблятиметься електрообладнання для цієї торгової марки.

Варто нагадати, що інвестиційний проект за участю німецьких партнерів зареєстровано й у шахтарському місті Нововолинську. Є домовленості про будівництво тут ще одного заводу — з виробництва трансформаторів для потреб німецької економіки.

Економічна криза у ФРН спонукає німецьких виробників авт все частіше звертати свій погляд до України. Тут є всі умови для виробництва власної продукції, де собівартість була б нижчою. Зокрема німецькі представники з’являються на Волині. Цьому сприяє представник Бюро Делегата німецької економіки в Україні Карін Рау. Саме вона офіційно запрошувала голову Волинської ОДА Володимира Бондара відвідати німецьке місто Дрезден для проведення презентації Волинської області німецьким інвесторам, що відбулося нещодавно.

Не виключено, що після комерційного успіху зі створенням заводу бортових електромереж німецькі інвестори всерйоз задумаються над тим, чи не створити їм у Луцьку ще один завод — для складання готових автомобілів та їх наступного продажу українському споживачу.

Міжнародний стандарт якості

14 липня стане для ЛуАЗу пам’ятною подією не тільки у зв’язку з випуском першої ВАЗівської «десятки». Цього ж дня підприємство офіційно отримало й підтвердження щодо отримання ним міжнародного стандарту якості своєї продукції. За результатами проведеної на підприємстві сертифікації, ВАТ «Луцький автомобільний завод» одержав міжнародний сертифікат системи менеджменту якості ISO 9001: 2000. 14 липня його вручив представник Бюро Ашот Арутюнян.

Заявку на сертифікацію Луцький автозавод подав ще у позаминулому році. Сертифікацію на ВАТ «ЛуАЗ» проводили фахівці міжнародної корпорації «Bureau Veratas» («Бюро Верітас»), що є загальновизнаним лідером на світовому ринку сертифікації. У жовтні 2004 року група фахівців «Бюро Верітас Україна» провела діагностичний аудит діючої системи менеджменту якості ВАТ «ЛуАЗ» на відповідність вимогам міжнародного стандарту якості ISO 9001: 2000. Перевірку експерти проводили у 24-х структурних підрозділах і службах.

В процесі проведення аудитів на підприємстві складено план удосконалення Системи якості, затверджено ряд нормативних документів, зокрема «Політика у сфері якості на 2005 рік» та «Цілі з якості на 2005 рік». Згідно із укладеними угодами, експерти компанії «Бюро Верітас» щорічно проводитимуть на ВАТ «ЛуАЗ» аудити щодо відповідності міжнародним стандартам якості.

Перетворення у промислового гіганта

Плани у ВАТ «ЛуАЗ» на найближчу перспективу — справді грандіозні. На заводі збираються розширювати не лише обсягом виробництва та асортимент продукції. Протягом кількох років між вулицями Рівненська та Дубенська в обласному центрі буде створена окрема промислова зона — з усією необхідною інфраструктурою. Окрім нових виробничих приміщень, тут будуватимуться й побутові, зокрема для проживання та відпочинку трудівників заводу. Передбачено і перепрофілювання підготовки фахівців у волинських вузах (насамперед у Луцькому державному технічному університеті) для потреб Луцького автозаводу.

«Ми переконані, що наш наростаючий поступ уже нікому не спинити», — говорить голова Спостережної ради ВАТ «ЛуАЗ», член Наглядової ради корпорації «Богдан» Володимир Гунчик. «Ми впевнені, що вже цього року на Луцькому автозаводі цілком реально очікувати випуск 100-тисячного автомобіля...» — додає він.

Володимир Гунчик також прогнозує, що вже до кінця 2007 року виробничі потужності ЛуАЗу становитимуть 3,5-4 млрд. грн. Це дасть можливість нам підтвердити свою присутність на автомобільному ринку України, і головне — за дуже короткий термін часу створити найсучасніші виробничі потужності, що забезпечить потреби як внутрішнього, так і зовнішнього ринку.

У найближчих планах заводу — розширення модельного ряду продукції. Наразі ж модельний ряд підприємства поповнили авто марки «Hyundai BG-1043» та «ISUZU».

Луцький міський голова Антон Кривицький прогнозує, що з реалізацією таких планів на Луцькому автозаводі розпочинається не лише нова економічна ера в історії Луцька, а й усієї Волині. Якщо цей проект буде реалізовано, регіон має всі шанси перетворитися аграрно-промислового у промислово-аграрний.

«Як економіст, я реально бачу, що Луцький автозавод може стати центром промислового поступу регіону, — стверджує Антон Кривицький. — Адже в Луцьку є потужний підшипниковий завод зі шведськими інвестиціями, приладобудівний, електроапаратний, пластмасовий заводи, комунмашин, які спроможні виробляти окремі елементи для тролейбуса чи автобуса «Богдан». До того ж, в області є профільні заводи в інших містах — Ковелі («Ковельсільмаш»), Нововолинську (завод СТО), спроможні виготовляти комплектуючі вироби для продукції ЛуАЗу. Ми всіх їх зберегли, тепер ці підприємства працюють стабільно, нарощують темпи виробництва. Маємо достатньо підстав сподіватися на швидку віддачу».

«Нічого поганого в тому, що наша область, окрім аграрного, буде мати ще й певний промисловий потенціал, я не бачу, — фактично погоджується з цією тезою і голова Волинської ОДА Володимир Бондар. — Для цього дійсно маємо всі передумови».

Віталій Буряк, Західна інформаційна корпорація