Голова Волинської ОДА Володимир Бондар — наймолодший серед своїх колег на цій посаді, йому 36 років. Логічно, що його кроки та дії на посаді губернатора викликають чимало критики з боку як представників колишньої влади, так і недавніх соратників.

Неодноразово звертала увагу громадськості до дій нового голови Волинської ОДА і Західна інформаційна корпорація, нерідко критикуючи його. Сьогодні Володимир Налькович має можливість сам розставити акценти щодо подій, які відбуваються в області та державі.

Розпочали ми розмову з останньої, майже сенсаційної для Волині, події — початку будівництва в області нових заводів. Ідеться як про іноземні («Даймлер-Крайслер», «Кромберг і Шуберт»), так і вітчизняні (корпорація «Богдан») автогіганти.

Є потреба та необхідність у побудові на Волині промислових об’єктів

- По-перше, я вважаю, що розбудова автозаводів, — не сенсація, а наслідок давньої цілеспрямованої роботи людей, які займалися цими питаннями. У такому контексті це швидше варто розглядати як продовження етапу, започаткованого попередниками. По-друге, я нічого не бачу в тому поганого, що наша область, окрім аграрного, буде мати ще й певний промисловий потенціал. Сьогодні для цього є всі передумови.

У нас достатньо високий кадровий потенціал, на Волині діють декілька ВНЗ, один з них — державний технічний. У нас, з моєї точки зору, розвинута інфраструктура середньої та спеціальної освіти, що готує спеціалістів, ми зберегли це. Маємо серйозні промислові традиції. Тож є потреба та необхідність у побудові таких промислових об’єктів.

Близькість до кордону і орієнтація виробництва на Захід, що спрощує транспортні видатки, теж є нормальним чинником для того, щоб промисловість у нас розвивалася. Якщо це не шкодитиме природному середовищу, зокрема Шацькому національному парку та іншим природним заповідникам, які є в області, то, вважаю, що ми виробництво маємо розвивати.

Я ставлюся принципово ще до одного питання — ми повинні припинити контрабанду автомобілів. Тоді наше виробництво матиме можливість розвиватися і ми братимемо або ці авто, або іномарки, які на порядок, на десять порядків дорожчі. І тут ми повинні якраз забезпечити розвиток своєму виробнику. Тому, якщо ми матимемо кошти для закупівлі автомобілів, то купуватимемо у свого виробника. До нас так і робили — оці всі ВАЗівські моделі, які наявні в автогосподарстві облради, я думаю, були закуплені саме в нашого виробника. Тим більше, що це економічно вигідно, у них ціни доволі прийнятні. Але проблема є, і ми усвідомлюємо, що її вирішувати нам.

Волинська ОДА не має жодного власного автомобіля

- Чи пересяде волинська влада з «Мерседесів» на автомобілі вітчизняного виробника? У Волинської ОДА немає «Мерседесів». У мене є персональний «Мерседес», йому 9 років. На ньому я їжджу половину терміну у службових цілях і, звісно, мені ніхто цього не компенсує. Тому цю проблему я би не спрощував. Більше того — обласна державна адміністрація не має жодного свого автомобіля, і я сьогодні працюю над тим, щоб вони були.

Категорично відкидаю тезу, якщо хтось хоче закинути, що, мовляв, це не є проблемою, що в ОДА немає належного транспорту. Я, як губернатор, три місяці не міг виїхати в жодну проблемну точку області тільки тому, що не мав відповідного, належного автомобільного транспорту, і не мав фінансових можливостей це забезпечити. Як Ви вважаєте, чи це нормально, коли голова ОДА, або будь-хто інший, не може виїхати на місце, якщо, не дай Боже, там сталося якесь лихо, а від моїх рішень і розуміння на місцевості будуть залежати долі багатьох людей? Як ми повинні ставитися до того, що заступник голови РДА їздить на автомобілі, на якому на цій посаді в його роки їздив іще його батько? Що ми можемо вимагати від райдержадміністрації, де є один автомобіль і, я боюся назвати цифру, скільки літрів бензину виділено на місяць чи на рік?

В облдержадміністрації нещодавно з’явився службовий автомобіль, на якому я їжджу. Він переданий облдержадміністрації Управлінням МВСУ у Волинській області. Це з тих авто, котрі були закуплені колишнім керівництвом МВС України невідомо для якої мети. Сьогодні їх готові передати для виконання державних функцій різним державним органам. Це перший автомобіль, який є не чиїмось — Клімчука, Француза (попередні губернатори — Авт.) чи Бондара, а автомобілем голови Волинської ОДА. Щоб наступний голова, який прийде після мене, не шукав, чим добратися до роботи, а знав, що є службовий автомобіль, якого ніхто ніколи з собою не забере.

А щодо пересадки на вітчизняні автомобілі, то я ставлюся до цього абсолютно нормально. Хоча ми мусимо розуміти, що ці автомобілі відповідного класу, які будуть у нас вироблятися, вони не є дешевими і дешевшими.

Хочемо відродити традиційні для нас галузі, які були запущені

- Сьогодні є дуже багато планів у стадії розробки. Ми хочемо відродити ті традиційні для нас галузі, які в останні роки були запущені. Я маю на увазі і металообробку, і виготовлення різноманітного устаткування. Це й завод «Оснастка», що в Нововолинську, який сьогодні практично потрапляє під процедуру банкрутства. Маємо серйозні сподівання щодо стабілізації ситуації на ВАТ «Ковельсільмаш». Є вихід на серйозні напрями роботи цього підприємства, тому що воно є доволі перспективним і, з моєї точки зору, готове працювати. Єдине питання: треба повернути колишній державний пакет акцій цього заводу у державну власність, який невідомо чому з неї випав. Я думаю, що це питання найближчим часом буде вирішене.

Роздумуємо над розвитком деревообробної і переробної галузі. Хочемо робити глибоку переробку деревини. Хоча в цьому випадку треба бути обережнішими, щоб кількість переробленої деревини відповідала можливостям нашого лісового господарства вирощувати її. Тобто, нам не можна будувати багато підприємств із обробки дерева, не знаючи їх прив’язки до сировини. Тому що я однозначно переконався — якщо є переробні можливості, завжди будуть спокуси красти ліс і в той чи інший спосіб його переробляти. Це неправильний підхід: виробничі потужності мають відповідати потужностям росту сировини.

Розмірковуємо і над виробництвом та переробкою продукції сільського господарства. Це базова для нашої області галузь. Раніше вона була достатньо розвинута, однак сьогодні зазнала зупинки у своєму розвитку. Але ця галузь потягне за собою розвиток агропромислового комплексу, особливо в північних районах. Тому переробку продукції сільського господарства маємо взяти під особливий контроль. Я вважаю, що це буде пріоритетний напрям роботи. У нас вже є певні інвестиційні програми з цього приводу, ведемо подальші переговори з інвесторами. Думаю, що найближчим часом декілька колишніх консервних заводів запрацюють і видаватимуть власну продукцію. Вже сьогодні ведемо розмови із сільськогосподарськими виробниками про збільшення площ посівів у наступному році тих культур, які зможуть перероблятися на цих заводах. Тобто, ми системно вирішуємо ці питання.

Не зовсім правильно, що у «молочному» конфлікті я став на бік однієї сторони

- Зізнаюся: ми не вивчали цього питання. І це не зовсім правильно, що у «молочному» конфлікті я став на бік однієї сторони, — виробників — і зовсім поза увагою залишив проблеми переробників. Ми допомагали виробникам, проводили дуже багато нарад для того, щоб стабілізувати можливості одних та інших. Розумієте, в області виникла така ситуація, коли закупівельні ціни на молоко стали найнижчими. Я знаю, що ці самі виробники за межами області платять вищу ціну для переробників. І може скластися ситуація, в яку можуть потрапити всі, — і виробники, і переробники молока, — коли тваринництвом у нас буде невигідно займатися. Коли корів просто почнуть вирізати, бо буде неефективно їх утримувати. Наші ж переробники зіштовхнуться з тією проблемою, що не буде сировинної бази. Тоді вони братимуть сировину за межами області, і для нашого краю то буде велика проблема.

Слід шукати ту середину, яка б, з одного боку, надала можливості розвивати дуже неефективне на сьогодні тваринництво нашим виробникам сільськогосподарської продукції, а з іншого — врахувати інтереси переробників. Тому що вони втрачають, і рентабельність їх продукції дуже низька — і у підприємств торгових марок «КОМО», «Любарт», і в «Рожищенського сирзаводу». Ви доречно наводите аргументи, що для того ж «КОМО» підняття закупівельної ціни на молоко на 5 копійок несе в собі додаткові витрати у 500 тисяч гривень щомісяця. Вони дійсно закуповують не літр і не два, а сотні тисяч. Це теж варто враховувати.

Жодних заходів неекономічного характеру для переробників влада сьогодні не застосовує. Вони не відчували ні податкового тиску, ні інших заходів — цього не було. Так, ми говорили, іноді жорстко, але така вже тут робота. Навіть жорстко говорячи, я гарантував не застосовувати жодних неекономічних заходів, і цього не буде. Повірте мені, це не нарада одного дня, і це не робота одного дня. Це системна і постійна робота — як з одними, так і з іншими. Але розумний баланс у цій частині ми повинні знайти. Ми влада і мусимо запропонувати розумний вихід із цієї ситуації.

Ми проаналізували цілорічний цикл виробництва молока, знаємо об’єми, які можуть у нас перероблятися. Маємо дані, наскільки це вигідно, і вважаємо, що за цих обставин є можливість поступитися ціною, врахувавши перспективу подальшого розвитку цієї галузі. Ми про це говорили з переробниками, і вони таки погодилися з нашими аргументами.

До вступу в СОТ треба готуватися, захищаючи нашого виробника

- Мій заступник Віталій Заремба зустрічався з представниками волинських фермерів. По-перше, вони теж вимагали підняття цін на свою продукцію. По-друге, вони виступають проти вступу в СОТ, оскільки знають ситуацію, яка склалася з місцевим виробництвом, фермерством, сільським господарством після вступу цих країн у СОТ.

Вони мають право на свою позицію, і я ніколи не забирав у них право мати свою думку. У них є одна позиція, а я знаю виробників з іншою. На жаль, коли є дві-три різних думки, треба шукати можливості примирення, або якоїсь консолідованої думки.

Я погоджуюсь, що наше сільське господарство не зовсім готове до вступу в СОТ. Принаймні, треба захищати свого виробника, передусім — сільськогосподарського. Ця проблема є, її треба бачити і треба реагувати. Але не можна боротися такими методами: «Ага, раз я не захищений, то до СОТ вступати не будемо!». Вступ України до СОТ несе багато перспектив і вигод для нашої держави. І цього теж не можна не бачити і не враховувати.

Вважаю, що до вступу в СОТ треба підготуватися. Зокрема, шляхом прийняття необхідних законів, які б могли гарантувати захист нашого товаровиробника у порівнянні з конкуренцією іноземних виробників з Європи. Але ми повинні бачити всю необхідність такого руху і повинні це робити. Тому що цього вимагає від нас і час, і більшість людей, які переконані у необхідності вступу України до СОТ. Щодо цього проведено низку досліджень і, сподіваюсь, Ви знаєте громадську думку з цього приводу.

Ми притягуємо інвестиції на Волинь

– Вас, як і мене, повинна тішити тенденція зростання сільськогосподарського виробництва на Волині. У цьому році ми засіваємо на порядок більше площ, ніж засівали у минулому році. Тобто, ми прагнемо ефективного і економічного використання площ. І питання тут у професійному підході до своєї справи.

Сьогодні ми притягуємо інвестиції на Волинь і над цим, повірте, працювали дуже серйозно спеціалісти. Ми 5 місяців спільно з директором одного заводу, другого заводу ведемо розмови для того, щоб створити інвестиційну привабливість регіону. Регіону, куди б вкладали гроші люди і розуміли, що тут їх гроші будуть працювати, будуть збережені, дадуть ефект. А нам ці гроші дадуть робочі місця, дадуть надходження до бюджету.

Це робота, яку роблять професіонали, і їх треба, принаймні помічати, аби вони і далі це робили. Тому що ми всі живемо в цьому регіоні – і губернатор, і журналісти, і інші люди. Мені здається, що персональні стосунки, якщо такі є, можна зводити в зовсім інших моментах. А коли я бачу речі, які здаються мені дрібними, персонально я не реагував на жодні виступи, але є системні, базові речі. З дрібними речами ми можемо завжди домовитись. Це не методи боротьби. Цими методами боротьби ми можемо зробити гірше не лише для того, проти кого боремося, а й для всього суспільства. Тож давайте вибирати методи.

Оцінювати кадрові позиції можна з практики роботи цих людей, і з точки зору ефективності та результатів цієї роботи

- Стосовно багаточисельної критики при підборі нової команди облдержадміністрації та райдержадміністрацій. По-перше, оцінювати кадрові позиції можна з практики роботи цих людей, і з точки зору ефективності та результатів цієї роботи. У порівнянні з минулими роками, як розвивається економіка, господарства, ті чи інші галузі в області, — Ви знаєте, мені сьогодні не соромно за жодного зі своїх заступників, практично не соромно за жодне кадрове рішення у районах. Ці люди справляються зі своєю роботою.

Наприклад, якщо говорити про мого заступника Віталія Зарембу, на адресу якого було так багато критики, то сьогодні сільське господарство, агропромисловий комплекс на Волині розвивається динамічно, є позитивні зрушення і результати. Це визнано в Україні, це відзначили і Президент, і прем’єр-міністр України. То чому мені повинно бути соромно за це рішення, чому я маю реагувати на чиюсь критику? Так, точка зору була висловлена. Вона нами проаналізована, але, порадившись, ми прийняли інше рішення. І, як виявилось, воно було правильним. І так у кожному конкретному випадку.

Як би хто не ставився до мого першого заступника Богдана Шиби, але сьогодні є позитивні тенденції в розвитку, ведеться підготовка до реформи житлово-комунального господарства, є позитивна тенденція розмірів комунальних тарифів. Тобто, є позитив людей, які цим професійно займаються. Аналогічно — і щодо мого заступника Василя Байцима, який контролює і економіку, і зовнішньоекономічні зв’язки, і інвестиції. У тому чи іншому напрямку, я вважаю, є дуже серйозний прогрес. Проаналізуйте дії Володимира Карпука і зробіть висновки, які зміни відбуваються в середовищі освіти, охорони здоров’я. Якщо є позитивні зміни, позитивні результати, то чому мені має бути за це соромно? Навпаки, я горджусь тим, що люди, які були взяті в команду, вони виправляють ті тенденції, які до нас були дещо випущені.

Міфічної боротьби між ОДА і Луцькою міськрадою немає

– Абсолютна нісенітниця те, що відставку радника Луцького міського голови Володимира Бєльського пов’язують з моїм іменем. Я читав це і у Ваших професійних коментарях. Я не маю до цього жодного відношення. Більше того, я дізнався про це зі ЗМІ. Позицію Бєльський свою виклав — я вважаю, що вона чітка, однозначна. Його мотивація для людини, яка розуміє, що відбувається всередині міськвиконкому, зрозуміла. Я не скажу, що її треба підтримувати чи не підтримувати, — вона достатньо зрозуміла і додаткових коментарів не потребує. Єдине, що я не хочу, щоб це пов’язували з якоюсь міфічною боротьбою між обласною державною адміністрацією і Луцькими міськвиконкомом чи міською радою. Цього немає на сьогодні.

Є питання, на які ми будемо звертати увагу і Луцького міськвиконкому, і Луцької міської ради, якщо це, з нашої точки зору, є проблемним питанням і воно не в той спосіб вирішується. Але це не тільки стосується Луцька — так само і в Ковелі, і у Володимирі-Волинському, і в інших районах. Ми будемо звертати увагу на питання, які є болючими і не на достатньому рівні вирішуються.

Я безмежно довіряю Президенту, тому вважав за обов’язок вступити в НСНУ

– Щодо виходу депутатів з фракції «Наша Україна» і створення фракції «Луцьк європейський». Якщо Ви слідкуєте далі за процесами, то бачите, що вийшли депутати, які залишились у партії, яка колись називалась ПРП, потім називалася «Наша Україна». Вони не пішли в об’єднавчий процес «Народного Союзу». Це їх вибір. З ними я персонально підтримую нормальні конструктивні зв’язки. Кожен мав право визначитися для себе, тому що партійність — це справа індивідуальна. Я пішов за покликом Президента, якому безмежно довіряю і за якого агітував. І коли він сказав, що створюється об’єднана партія, та, про яку ми всі говорили до виборів, то я вважав за свій обов’язок вступити в цю партію. Тому що я вибрав цю дорогу. Дорогу спільну з Президентом Віктором Ющенком.

У когось є інша точка зору з цих питань. Але це не означає, що має бути якесь протистояння чи ворогування. Є аргументи, які вагомі у багатьох випадках. Так що цей процес зараз триває. І я не робив би його якимось чи антагоністичним, чи незрозумілим. Розмови ведуться. У нас є багато спільних точок зору з тими депутатами. Думаю, що в більшості питань виступатимемо разом. Тому що тут є ідеологічна близькість. Нічого надзвичайного я в цьому не бачу.

Є вимога суспільства — зняти корумпованих працівників прокуратури

- Я не вважаю, що є протистояння влади і прокуратури. Є вимога суспільства — зняти корумпованих працівників прокуратури. Є різні прояви цього процесу, і він відбудеться, незалежно від мого бажання чи ще чийогось бажання. Тим більше, є чітке конкретне доручення Президента, яке, без сумніву, буде виконано стосовно керівників прокуратури області. Це позиція людей щодо тих дій прокуратури, які були проведені протягом якогось великого часу. Не за місяць чи два склалася така думка. Це не є якийсь надзвичайний, а я б сказав, прогнозований, з точки зору розвитку України, процес, і він матиме своє логічне завершення.

Я не думаю, що когось повинна влаштовувати та ситуація, яка є сьогодні у правоохоронних органах. Тому, що ми живемо у цьому суспільстві. Ми не можемо миритися, коли у прокурора міста Луцька серед білого дня крадуть автомобіль вартістю 120 тисяч євро. Миритися з побиттям прокурора, з якимись нюансами по відношенню до його дружини. Це не просто викрадення автомобіля — це демонстрація неповаги до структури, до влади. І не наводити в цьому порядок не можна.

Силою влади можна зробити одні вибори, але завоювати авторитет не можна

- Я знаю, що нещодавно Володимир Карпук, мій заступник і водночас голова обласної організації НСНУ, на прес-конференції заявив, що ця партія не буде використовувати адміністративний ресурс і створюватиме кадрові комітети. Як на мене, кожна партія мала б зробити подібну заяву і дотримуватися її. Я мав би говорити про використання чи не використання адмінресурсу за посадою, але дуже приємно, коли це говорять політичні партії. Значить, вони зріють до того, що не можна йти і наступати на ті граблі, на які наступала минула влада.

Я глибоко переконаний, що силою влади можна зробити одні вибори, але завоювати авторитет не можна. Завойовують авторитет зовсім іншим — реальними, конкретними речами. І ми це будемо робити. Ми сьогодні маємо про що говорити, маємо що показати, маємо певні успіхи. І на це треба звертати увагу людей.

Такого бізнесу, як у Червоненка чи Порошенка, у мене і моєї сім’ї немає

- Такого бізнесу, як у Євгена Червоненка чи Петра Порошенка, у мене і моєї сім’ї немає. Я бізнесом персонально не займаюся. Причому вже давно не займаюся. Хоча раніше в мене були якісь потуги зайнятися чимось на зразок бізнесу. Але в мене це не вийшло так ефективно, як у декого, і я покинув цим займатися. Я займаюся іншою діяльністю. Часто у засобах масової інформації мене характеризують як «чистого політика». Очевидно тут є якась доля правди.

Моя дружина є співзасновником деяких фірм чи економічних компаній. Різна їх доля. Є ті, які розвиваються. Це давня історія. Наприклад, «ЕРГО-Волинь». Свого часу я був співзасновником, потім дружина стала засновником цієї компанії. «ЕРГО-Волинь» займається будматеріалами, має свою давню історію, займає якесь своє місце на ринку. Я не думаю, що це якось пов’язано з моєю участю чи участю моєї сім’ї. Компанія сама по собі розвивається.

Є й інші, менш вдалі бізнесові проекти моєї дружини. Але це не є великий чи системний бізнес, який можна було б вважати бізнесом сім’ї, де всі займаються на інтерес цього бізнесу. Це швидше використання можливості заробити якусь додаткову копійку участю в тій чи іншій компанії. Така форма теж дозволена.

Мої уподобання лежать на стику історії, політології, економіки

- Чим би я займався, якби не пішов у політику? Дуже складно сказати. Я ніколи не думав над цим питанням. У будь-якому випадку я займався б публічною діяльністю. Це приваблює мене. Десь у цьому я сам себе знаходжу.

За фахом я історик. Але зараз на це, чесно кажучи, дійсно не маю часу. Хоча у мене на столі ви можете побачити книжки доволі цікавих наших волинських авторів-науковців, і в історичному, і в суспільно-політичному сенсі, і книжки наших митців. Для душі я продовжую займатися цими питаннями. Але на це є дуже-дуже мало часу. Якщо порівняти те, що для душі, і те, що займають справи, які вимагають надто забагато часу, то співвідношення 1 до 30.

Я давно думав, планував, мріяв зайнятися академічними дослідженнями і в сенсі історії, і в сенсі політології, бо мої уподобання лежать на стику історії, політології, економіки. В інституті я глибоко займався розвитком європеїзму, розвитком європейської думки і в Європі, і в Україні. І мені ця тема була доволі цікава. Сьогодні я вже можу продовжити з практичної точки зору таке навчання чи дослідження. Але це буде тоді, коли у мене на це буде час. На жаль, моя робота сьогодні потребує дуже великої зайнятості, і поки що про це я можу тільки мріяти.

Якщо тебе критикують, очевидно, там є проблема

- Політика не може бути без критики, діяльність будь-якого голови адміністрації не може бути без критики. Якщо це предметна критика, то я ставлюсь до цього з увагою. Кожне критичне зауваження з боку політичних партій чи з боку преси я аналізую, дивлюся очима чиновника. Якщо тебе критикують, очевидно, там є проблема. Але аналізуючи свої власні аргументи, ти бачиш сильнішу сторону — чи вона там, де тебе критикують, чи все-таки це ті аргументи, якими ти керувався при прийнятті того чи іншого рішення. У багатьох випадках я вважаю, що мої аргументи є на порядок сильнішими критики і тому буду продовжувати те, що робив.

Коли я читаю певні коментарі, то мотивація у нас дещо інша, ніж подана у коментарях. Мені б хотілося, щоб ми один одного правильно розуміли задля того, аби давати всі позиції. І тоді буде все нормально. Я думаю що Ви, так як і я, так як і всі інші, зацікавлені в тому, щоб у нашому суспільстві був наведений порядок. Безперечно, що з методикою, методологією ми можемо сперечатися. У мене є якісь свої бачення, у вас — свої, у кожної людини — свої.

Незручних питань для мене не буває

– Єдине, чого хотілося б побажати наостанок і Вам персонально, і Вашій корпорації — більш тісніше спілкуватися. Я багато читаю Ваших коментарів, і мені здається, що у вас є певне упереджене ставлення до нашої команди. Я думаю, що це, скоріше всього, від браку інформації щодо того, що ми робимо — і справжніх можливостей, і справжніх результатів, і справжніх мотивацій.

Я готовий коментувати будь-які, з Вашої точки зору, зручні, чи не зручні питання. Для мене незручних питань не буває. Я готовий глибше давати коментарі, якщо цього потребує питання. Не тому, щоб про мене добре писали, а для того, щоб було розуміння того, що ми робимо.

Віталій Буряк, Західна інформаційна корпорація