”крањнськаEnglish–усский
Ћюди Ћуцька
–°—В–∞—А—В–Њ–≤–∞ –Ч–≤–Њ—А–Њ—В–љ—Ц–є –Ј–≤'—П–Ј–Њ–Ї
–Э–Ю–Т–Ш–Э–Ш    –Я–†–Ю–Х–Ъ–Ґ–Ш    –Я–†–Ю –Ы–£–¶–ђ–Ъ    SMS    ‘ќ–”ћ   
–Ъ–Р–Ґ–Р–Ы–Ю–У –Я–Ж–Ф–Я–†–Ш–Д–Ь–°–Ґ–Т    –С–Ж–Ч–Э–Х–° ON-LINE    –°–Я–Ж–Т–†–Ю–С–Ж–Ґ–Э–Ш–¶–Ґ–Т–Ю   
ћ≥сто Ћуцьк

     ћ≥сто Ћуцьк Ї обласним центром ¬олинськоњ област≥, €ка знаходитьс€ на крайньому п≥вн≥чному заход≥ ”крањни. „ерез м≥сто прот≥каЇ р≥чка —тир. Ќаселенн€ м≥ста Ћуцька Ц понад 208 тис€ч мешканц≥в. ѕлоща м≥ста Ц 42 кв. км. ≤з заходу на сх≥д ≥ з п≥вноч≥ на п≥вдень воно розкинулось в≥дпов≥дно на 10 ≥ 15 км. ћ≥н≥мальна к≥льк≥сть опад≥в за р≥к - 309мм, максимальна Ц 764мм.  л≥мат Ц пом≥рно-континентальний. —ередньостатистична температура дл€ с≥чн€ Ц (-17? —), дл€ липн€ Ц (+23?—).

     Ќа берегах р≥чки —тир ви€влено поселенн€, що вчен≥ називають палеол≥тичними, вони ≥снували за 15 тис€ч рок≥в до сучасност≥. Ѕлизько чотирьох тис€ч рок≥в тому на територ≥њ м≥ста залишили своњ сл≥ди племена л≥н≥йно-стр≥чковоњ керам≥ки, а у VII - VIII стол≥тт€х нашоњ ери на остров≥, що знаходивс€ в оточенн≥ р≥чок —тир ≥ √лушець та непрох≥дних багнистих заплав, знаходилис€ сх≥днословТ€нськ≥ поселенн€. Ќа найвищому пагорб≥ у той час були побудован≥ укр≥пленн€, що переросли в замок, €кий назвали ¬ерхн≥м. ѕерша писемна згадка в ≤пат≥њвському л≥топис≥ про Ћуцьк, датована 1085 роком, говорить про ц≥ укр≥пленн€ уже €к про м≥цну фортецю. ћ≥сто розташовувалось на перетин≥ торг≥вельних шл€х≥в ≥з п≥вн≥чноприбалт≥йських держав до ¬≥зант≥њ, що спри€ло його збагаченню. ¬еликий кн€зь ¬олин≥ й √аличини –оман ћстиславович створив ≥з цих кн€з≥вств могутнЇ державне обТЇднанн€. …ого син ƒанило √алицький, €кий в хрон≥ках того часу ≥менував себе королем на Ївропейський звичай, у 1227 роц≥ пос≥в у Ћуцьку. ” 1240 роц≥ монголо-татари м≥сто не вз€ли, у 1257 роц≥ Ц не п≥ддалось воно орд≥  уремси, але в 1259 роц≥ жител≥ сам≥ змушен≥ були зруйнувати оборонн≥ вали. ћайже стол≥тт€ у Ћуцьку ще правили м≥сцев≥ кн€з≥, але зм≥цн≥л≥ бо€ри у 1340 роц≥ отруњли кн€з€ ёр≥€-Ѕолеслава ≤≤ ≥ запросили на престол литовського кн€з€ Ћюбарта, одруженого з ¬олинською кн€жною. «авд€ки виг≥дному розташуванню у Ћитовськ≥й держав≥ Ћуцьк став фактично њњ другою столицею. Ћучани змогли з≥брати ≥ виставити св≥й полк у √рюнвальдськ≥й битв≥, а п≥сл€ перемоги над “евтонським орденом Ћуцьк став в≥домим пол≥тичним центром, де у 1429р. в≥дбулас€ в≥копомна зустр≥ч монарх≥в Ївропейських крањн, на €к≥й обговорювали питанн€ Їднанн€ христи€нських церков.

     ћагдебурзьке право дароване м≥сту 1432 року, грамота про що зобов"€зувала лучан захищати укр≥пленн€ ≥ влаштовувати три €рмарки щороку. ” м≥ст≥ складувалась с≥ль з чорноморських лиман≥в ≥ галицького ѕрикарпатт€, €ку пот≥м в≥дправл€ли у литовськ≥ ≥ сх≥дн≥ руськ≥ земл≥. Ќаселенн€ багатшало ≥ його об≥йст€ стали привабливими дл€ войовничих зайд. ” 1453 роц≥ м≥сто грабували татари заволзьк≥, у 1459 Ц кримськ≥, а у 1500 роц≥ татарська орда дощенту спалила м≥сто. ” 1540 роц≥ пожежею знищено ус≥ м≥ськ≥ книги, то ж реконструкц≥€ ≥стор≥њ Ћуцька багато в чому базуЇтьс€ на анал≥з≥ особливостей арх≥тектурних споруд, що збереглис€ до наших дн≥в. ” 1985 роц≥ ур€дом ”крањни прийн€то р≥шенн€ про оголошенн€ комплексу пам"€ток —тарого м≥ста ≥сторико-культурним запов≥дником республ≥канського значенн€. ѕ≥сл€ Ћюбл≥нськоњ ун≥њ 1569 року Ћуцьк потрапл€Ї п≥д владу ѕольщ≥.

     ¬ цей час ≥нтенсивно освоюЇтьс€ заболочена територ≥€ на зах≥д в≥д замк≥в. —юди поступово перем≥щуЇтьс€ центр м≥ста, Ц тут будуЇтьс€ палац ¬≥товта, ратуша, посел€Їтьс€ в≥рменська колон≥€. ѕоруч з нею розташувалос€ Їврейське поселенн€. ѕоблизу майдану УЅратський ћ≥стФ потопаЇ в зелен≥ ’ресто-¬оздвиженська церква Ц чи не головна споруда монастир€ васил≥ан, що уособлюЇ боротьбу православних украњнц≥в з засилл€м католицизму. ” 1617 роц≥ у Ћуцьку було створено, одне з перших в ”крањн≥, ¬оздвиженське („еснохрестське) братство. …ого членами були ѕетро ћогила, ≤саак≥й Ѕорискевич, √алшка √улевич≥вна. ” прим≥щенн≥ братства збудовано першу в Ћуцьку друкарню.

     « козацьких повстань в≥домо, що у 1595 роц≥ Ћуцьк захопив —еверин Ќаливайко, под≥њ в≥йни п≥д проводом Ѕогдана ’мельницького торкнулис€ ¬олин≥ лиш тим, що на њњ земл€х проводили битви (ѕил€ви, Ѕерестечко), а 1648 року загони на чол≥ з ‘едором Ћипкою громили заможних м≥щан.

     ѕ≥сл€ ≤≤≤ под≥лу ѕольщ≥ Ћуцьк переходить п≥д протекторат –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ, з 1795 року Ћуцьк стаЇ пов≥товим центром ¬олинського нам≥сництва, а згодом Ц ¬олинськоњ губерн≥њ. ѕоблизу —обору св€тих апостол≥в ѕетра ≥ ѕавла примостивс€ маленький двоповерховий будиночок, що здобув славу саме завд€ки своњм мешканц€м Ц у 90-х роках ≤’ стол≥тт€ тут проживала родина  осач≥в, що подарувала ”крањн≥ двох талановитих письменниць Ц ќлену ѕч≥лку та Ћесю ”крањнку. —≥мТ€  осач≥в оселилас€ в мурованому дом≥ недалеко в≥д замку у 1878 роц≥. ƒружина луцького мирового посередника ѕетра  осача ќлена ѕч≥лка (ќльга ѕетр≥вна  осач) зробила багато дл€ збиранн€ ≥ систематизац≥њ волинського фольклору.

     ѕарк культури ≥ в≥дпочинку ≥м. Ћес≥ ”крањнки закладено в пТ€тдес€тих роках ’’ ст. понад 100 гектар≥в заболочених луг≥в було засаджено деревами, €ких сьогодн≥ там - понад 80 вид≥в. Ќа центральн≥й площ≥ м≥ста - “еатральн≥й - у 1977 роц≥ споруджено пам"€тник Ћес≥ ”крањнц≥.

     ¬ ≥стор≥ю ≤ св≥товоњ в≥йни Ћуцьк вв≥йшов завд€ки ДЅрусиловськомуФ або ДЋуцькомуФ прориву, коли в 1916 роц≥ в≥йська ѕ≥вденно-зах≥дного фронту завдали нищ≥вного удару н≥мецько-австр≥йським в≥йськам, а под≥њ революц≥њ 1917 року у Ћуцьку описуютьс€ швидкими зм≥нами влади Ц у березн≥ владу на себе вз€ла –ада громадських орган≥зац≥й, у вересн≥ було обрано м≥ську думу, у листопад≥ владу захопив в≥йськовий революц≥йний ком≥тет, а п≥сл€ встановленн€ гетьманату у лютому 1918 року Ћуцьк зайн€ли н≥мецьк≥ в≥йська. ¬ грудн≥ 1918 року владу проголосила ƒиректор≥€, 22 с≥чн€ 1919 року оф≥ц≥йно проголошено јкт «луки ”Ќ– та «”Ќ–, а вже в травн≥ 1919 року в м≥сто вступили польськ≥ частини. „ерез р≥к пол€к≥в вит≥сн€ють з м≥ста в≥йська ≤  ≥нноњ јрм≥њ червоних, орган≥зовуЇтьс€ ревком. ќднак з 17 вересн€ 1920 року Ћуцьк знову зайн€ли польськ≥ в≥йська ≥ в≥дпов≥дно до –изького мирного договору перебували на ¬олин≥ до 1939 року.

     «а пактом ћолотова - –≥ббентропа у вересн≥ 1939 року до Ћуцька вступили частини „ервоноњ арм≥њ, була встановлена рад€нська влада, в≥дновлена п≥сл€ перемоги –ад€нськоњ арм≥њ у ƒруг≥й —в≥тов≥й в≥йн≥. ¬ ход≥ в≥йни м≥сто зазнало значних руйнац≥й, тож у повоЇнний пер≥од його ≥нфраструктура була повн≥стю оновлена. јрх≥текторами було розроблено генеральний план в≥дбудови та реконструкц≥њ Ћуцька, зг≥дно з €ким - сформовано новий центр м≥ста, забудовано головну вулицю Ћен≥на (тепер проспект ¬ол≥), з центральною площею та адм≥н≥стративними спорудами. ѕланом, розрахованим на 25 рок≥в, передбачалось створити нов≥тн≥ арх≥тектурн≥ ансамбл≥, облаштувати зони в≥дпочинку з зеленими насадженн€ми, пол≥пшити комунальне господарство ≥ благоустр≥й м≥ста.

     «а другим √енеральним планом передбачалась розбудова 7 житлових м≥крорайон≥в довкола стародавнього ≥сторичного €дра, а також утворити 3 промислов≥ зони Ц ѕ≥вн≥чну, —х≥дну ≥ ѕ≥вденну. Ќа початку 70-х рок≥в вже ¬олинським ф≥л≥алом ƒ≥пром≥ста додатково було зроблено проекти комплексноњ забудови «авокзального ≥ √н≥давського житлових район≥в.

     70-≥ роки ’’ ст. в≥дзначалис€ значним ростом промисловост≥ ≥ населенн€ м≥ста. « 50 тис€ч мешканц≥в за дес€ть рок≥в м≥сто виросло до 200 тис€ч. ѕоступово Ћуцьк стаЇ зеленим, чистим, ошатним, впор€дкованим обласним центром.

     Ќа злам≥ украњнськоњ ≥стор≥њ у 1989 - 91 роках Ћуцьк першим п≥дн€в нац≥ональний прапор ”крањни над м≥ською радою. ѕочавс€ новий в≥дл≥к ≥ спр€муванн€ житт€ ≥ розвитку. јктуальними питанн€ми розвитку м≥ста стали благоустр≥й, гармон≥зац≥й екстерТЇру його вулиць, фасад≥в будинк≥в, сквер≥в ≥ парк≥в, громадських ≥ торгово-побутових заклад≥в. ѕершими заходами новоњ генерац≥њ арх≥тектор≥в, буд≥вельник≥в, б≥знес-к≥л стали благоустр≥й проспекту ¬ол≥ з облаштуванн€м головноњ площ≥, встановленн€м памТ€тника “арасу Ўевченку. ƒал≥ йшла реконструкц≥€ вулиц≥ Ѕогдана ’мельницького з в≥дкритт€м скульптурного зображенн€ патрона нашого м≥ста Ц —в€того ћикола€. ѕрактично заново було в≥дновлено вулицю ƒанила √алицького у —тарому м≥ст≥ ≥з спорудженн€м на новоутворен≥й площ≥ памТ€тного знака на честь двотис€чол≥тт€ –≥здва ’ристового. Ќовою окрасою м≥ста став реконструйований ћайдан √рушевського ≥ встановлений тут памТ€тник першому ѕрезиденту ”крањни Ц ћихайлу √рушевському. ќкр≥м того, за останн≥ роки у м≥ст≥ зТ€вились к≥лька нових тролейбусних л≥н≥й, культурно-спортивних обТЇкт≥в, а також чимало сквер≥в ≥ зон в≥дпочинку, де встановлено зразки сучасноњ парковоњ скульптури, створен≥ п≥д час проведенн€ у Ћуцьку м≥жнародного пленеру камТ€ноњ пластики.

     ¬продовж останнього часу благоустр≥й м≥ста традиц≥йно проводитьс€ у три етапи щороку. ¬ ус≥х перетворенн€х ми намагаЇмось зберегти ≥сторичну самобутн≥сть, поЇднавши њњ з сучасними елементами арх≥тектури ≥ благоустрою. ”сп≥хи у цьому напр€мку було оц≥нено визнанн€м Ћуцька два роки посп≥ль Ц у 2000-му та 2001- му - м≥стом найкращого благоустрою в ”крањн≥ серед другоњ категор≥њ м≥ст.

     ћ≥сто маЇ аеропорт, але на час≥ в≥н не д≥Ї. “ак само р≥чковий порт У—тирФ законсервовано з 1993р. у звТ€зку з еколог≥чними проблемами.

     ¬ межах ¬олин≥ д≥Ї два митних переходи на украњно-польськ≥й д≥л€нц≥ кордону ≥ один Ц на украњно-б≥лоруськ≥й д≥л€нц≥. ” Ћуцьку функц≥онуЇ митний пост.

     Ћуцьк повТ€заний зал≥зницею з  иЇвом, Ћьвовом, —≥мферополем, „ерн≥вц€ми, ќдесою, Ѕерл≥ном, ¬аршавою. ѕрот€жн≥сть л≥н≥й м≥ського електричного транспорту Ц 97,5 км.

     ѕрот€жн≥сть автошл€х≥в з твердим покритт€м в област≥ Ц 5540 км. „ерез Ћуцьк проходить дорога державного значенн€. јвтомоб≥льним транспортом за ≤ п≥вр≥чч€ 2002 року перевезено 130,2 тис. тон вантаж≥в та 1,4 млн. пасажир≥в. —ередн€ дальн≥сть перевезень становить 187,9 км дл€ вантажних авто та 27,4 км дл€ пасажирських перевезень.

     —учасна система трубопров≥дного транспорту ¬олин≥, забезпечуючи зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥ транспортно-економ≥чн≥ звТ€зки област≥, включаЇ маг≥стральн≥ газопроводи м≥жнародного ≥ державного значенн€, по €ких зд≥йснюЇтьс€ транзит газу за меж≥ област≥, ≥ м≥сцев≥ трубопроводи та продуктопроводи (обласного значенн€), по €ких зд≥йснюЇтьс€ газо-, водо- ≥ нафтопостачанн€ господарського комплексу област≥. –озвиток ≥ робота маг≥стральних газопровод≥в на ¬олин≥ реал≥зуЇтьс€ за рахунок њњ транзитного положенн€ по в≥дношенню до основних район≥в добуванн€ газу (€к≥ знаход€тьс€ поза межами област≥ ≥ нав≥ть крањни), з одного боку, ≥ основних споживач≥в, з ≥ншого. √оловна транзитна газова маг≥страль, €ка перетинаЇ область: ≤вацевич≥ Ц  овель-ƒолина (маЇ дв≥ нитки ≥ т€гнетьс€ в межах област≥ на 162 км) ≥ маЇ два в≥дгалуженн€ “ур≥йськ-–ожище-–≥вне (106 км в межах област≥) ≥ –атне- ам≥нь- аширський (30). ќкр≥м того, до обласного центру прокладено газопров≥д-в≥дгалуженн€ в≥д ƒубно. Ќафтопровод≥в на територ≥њ ¬олинськоњ област≥ немаЇ.

     ѕ≥дприЇмствами звТ€зку надано послуг за п≥вроку на 16,2 млн. гривень. ¬ м≥ст≥ д≥Ї 21 поштове в≥дд≥ленн€ звТ€зку, €к≥ охоплюють вс≥ райони м≥ста.

     ¬ даний час 7 автоматичних телефонних станц≥й, загальномонтованою Їмн≥стю до 50 тис. номер≥в забезпечуЇ м≥ський телефонний звТ€зок.  iлькiсть телефонних апаратiв складаЇ 51,5 тис., в тому числi 41 тис. квартирних; радiоточок - 53,2 тис., в тому числi квартирних - 47,2. ѕрот€жнiсть телефонних лiнiй становить 1 488,8км./каб., а радiолiнiй - 96 км./каб. ў≥льн≥сть телефонноњ мереж≥ становить 64,62 телефон≥в на 100 с≥мей. ¬ перспектив≥ до 2003 року передбачаЇтьс€ зб≥льшити до 64 тис.номер≥в загальномонтовану Їмн≥сть ј“—, а до 2005року - до 80 тис.номер≥в.

     ѕаралельно з п≥дприЇмством ТТ”кртелекомТТ, €ке надаЇ послуги по м≥жм≥ському звТ€зку, в м≥ст≥ д≥Ї Ћуцька ф≥л≥€ ”“≈Ћ, €ка на сучасному р≥вн≥ виконуЇ замовленн€ на м≥жм≥ськ≥ та м≥жнародн≥ переговори.

     ” Ћуцьку усп≥шно функц≥онують наступн≥ ф≥рми-провайдери ≤нтернету: У‘отакомФ, Ђ¬≥зорї, У≤нфокомї.

     ¬ умовах структурноњ перебудови економ≥ки Ћуцьк маЇ гарн≥ здобутки. ¬повн≥ збережено р≥зногалузевий промисловий сектор, котрий маЇ ст≥йку тенденц≥ю нарощуванн€ обс€г≥в виробництва ≥ забезпечуЇ половину валового продукту област≥.

     ” м≥ст≥ випуском промисловоњ продукц≥њ займаЇтьс€ 52 п≥дприЇмства основного кола та 120 малих промислових п≥дприЇмств, к≥льк≥сть працюючих в промисловост≥ становить 16,1 тис. чол. —ередньом≥с€чна зароб≥тна плата складаЇ 327 грн. «а ≥ п≥вр≥чч€ 2002 року обс€г промислового виробництва склав 223,8 млн.гривень, причому 89,7% припадаЇ на обробну промислов≥сть.

     Ќайб≥льшу питому вагу в загальному обс€з≥ “Ќ— займають продовольч≥ товари. ћайже 50% обс€г≥в продукц≥њ виробл€Їтьс€ харчовою та переробною промислов≥стю. ¬ажливою галуззю промисловост≥ Ї машинобудуванн€. —таб≥льну роботу п≥дприЇмств галуз≥ забезпечували, зокрема залучен≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ. √оловн≥ пр≥оритети х≥м≥чноњ галуз≥ базуютьс€ на розширенн≥ асортименту та зб≥льшенн≥ товар≥в соц≥альноњ спр€мованост≥. ” деревообробн≥й промисловост≥ реал≥зовуЇтьс€ проект —в≥тового банку щодо низько витратноњ реструктуризац≥њ п≥дприЇмств, до €кого залучено ј“ ДЋуцький меблевий комб≥натФ. ” приладобудуванн≥ розширюють та удосконалюють виробництво сучасних засоб≥в обл≥ку витрачанн€ гар€чоњ ≥ холодноњ води, регул€тор≥в тиску газу, прилад≥в контактноњ термометр≥њ. «алишаЇтьс€ складним ф≥нансовий стан п≥дприЇмств легкоњ промисловост≥, €к≥ працюють переважно на давальницьк≥й сировин≥.

     ” структур≥ обс€г≥в промислового виробництва за формами власност≥ найб≥льша частка п≥дприЇмств колективноњ власност≥ (83,6%), ≥ набагато менша Ц комунальноњ (3,6%), приватноњ (5,5%), державноњ (5,5%), м≥жнародних орган≥зац≥й та юридичних ос≥б ≥нших держав Ц 1,8%.

     ” 2000 роц≥ ≥нвестиц≥њ в основний кап≥тал за рахунок ус≥х джерел ф≥нансуванн€ становили 76,3 млн. грн. ќсновним њх джерелом були кошти п≥дприЇмств та орган≥зац≥й (65,4% загального обс€гу вкладень), держбюджету Ц 9%, м≥сцевого бюджету Ц 5,2%, кошти ≥ноземних ≥нвестор≥в, кредити банк≥в, кошти населенн€ Ц 20,4%.

     76,9% сукупного експорту з ¬олин≥ припадаЇ на Ћуцьк. ÷е даЇ можлив≥сть залученн€ ≥ноземних ≥нвестиц≥йних ресурс≥в. ќбс€ги кап≥талу, що над≥йшли в економ≥ку м≥ста з-за кордону прот€гом 1993-2000 рок≥в, перевищили 54 млн. дол.. —Ўј. ” 2002 роц≥ передбачалось освоњти 240 артикул≥в продукц≥њ, впровадити у виробництво 30 нових технолог≥чних процес≥в, причому питома вага продукц≥њ на експорт маЇ зрости до 24%. ќсновними д≥ловими партнерами област≥ залишаЇтьс€ –ос≥йська ‘едерац≥€ (24,7%), ѕольща (13,2%), Ќ≥меччина (12,1%).

     «овн≥шньо - торг≥вельн≥ операц≥њ п≥дприЇмства м≥ста зд≥йснювали з партнерами з 51 крањни св≥ту. ¬ структур≥ експортних поставок переважали казењн (25,6%, продукц≥€ тваринництва (24,1%), м≥неральне паливо (12,6%), машини та устаткуванн€ (12,3%), пластмаси та каучук (5%). ¬ структур≥ ≥мпортних поставок переважали паливо ≥ нафтопродукти (37,5%), продукц≥€ х≥м≥чноњ промисловост≥ (20,7%), метали та вироби з них (13%), устаткуванн€ (13%). Ќайб≥льше товар≥в над≥йшло з Ѕ≥лорус≥њ (24%), –ос≥њ (20,1%), ѕольщ≥ (13,3%), Ћитви (12,4%).

     ” Ћуцьку працюЇ 80% залучених на ¬олинь ≥нвестиц≥й, налагоджено багатовекторну економ≥чну сп≥впрацю з 25 крањнами св≥ту Ц Ўвец≥Їю, Ўвейцар≥Їю, —ловаччиною, ѕольщею, Ќ≥меччиною, ‘ранц≥Їю, –ос≥Їю,  итаЇм, —Ўј та ≥ншими. ” найближчих нам≥рах - розвиток взаЇмини з ’орват≥Їю, ≤тал≥Їю, державами Ѕалт≥њ.

     Ѕлизьк≥сть кордону спри€Ї ≥нтенсивност≥ розвитку приватного п≥дприЇмництва. «а р≥внем б≥знесовоњ активност≥ населенн€ ¬олинь загалом ≥ Ћуцьк зокрема пос≥даЇ 4 м≥сце у держав≥. ƒобре розвинена банк≥вська система, в тому числ≥ з частковим ≥ повним ≥ноземним кап≥талом, мережа торг≥вл≥ ≥ побутового обслуговуванн€. ¬ останн≥ роки вир≥зн€Їтьс€ зростанн€м буд≥вельна ≥ндустр≥€ м≥ста, у €к≥й працюють, переважно, внутр≥шн≥ ≥нвестиц≥њ. ƒобре розвинена ≥ збалансована система транспортного забезпеченн€. ќбласний центр Ц територ≥€ де реал≥зовуЇтьс€ близько дес€тка м≥жнародних ≥ загальнодержавних п≥лотних проект≥в ≥ програм. ј м≥сцева законодавча ≥н≥ц≥атива не раз здобувала п≥дтвердженн€ у вигл€д≥ державних закон≥в. ÷е накладаЇ на м≥ську владу особливу в≥дпов≥дальн≥сть та визначаЇ пр≥оритети д≥€льност≥. ƒбаючи про добру славу Ћуцька €к естетично довершеного ансамблю, зд≥йснено значн≥ кап≥таловкладенн€ у благоустр≥й його територ≥њ, що включаЇ реконструкц≥ю вулиць, ремонт фасад≥в буд≥вель, впор€дкуванн€ зелених насаджень та озелененн€ м≥ста. ўе одним напр€мком роботи Ї розвиток системи ф≥рмовоњ торг≥вл≥.

     √еограф≥чне розташуванн€ створюЇ необх≥дн≥ умови дл€ активноњ м≥жнародноњ сп≥впрац≥ з прикордонними воЇводствами ѕольщ≥ та налагодженн€ добросус≥дських в≥дносин з ≥ншими крањнами близького ≥ далекого заруб≥жж€. Ћуцьк маЇ багатор≥чний досв≥д сп≥вроб≥тництва з м≥стами-побратимами у сферах розвитку комун≥кац≥й, осв≥ти ≥ медицини, транспорту ≥ звТ€зку, культури ≥ спорту, еколог≥њ ≥ торг≥вл≥. « ≥н≥ц≥ативи м≥ськоњ ради створено банк даних субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥ Ћуцька, зац≥кавлених у сп≥впрац≥ з ≥ноземними партнерами. «усилл€ спр€мовуютьс€ на створенн€ спри€тливого кл≥мату у м≥ст≥ дл€ розвитку д≥лових контакт≥в ≥з б≥знесменами ≥нших держав та дл€ залученн€ ≥ноземних ≥нвестиц≥й.

     Ћуцьк славитьс€ репутац≥Їю над≥йного партнера, дбайливого господар€, доброзичливого сус≥да. Ћучани любл€ть своЇ м≥сто ≥ завжди рад≥ гост€м, €ких зустр≥нуть з≥ щирою украњнською гостинн≥стю. ÷е Ц м≥сто, де достойно протид≥ють життЇвим випробуванн€м ≥ ц≥нують люд€н≥сть. ” своњй д≥€льност≥ ми керуЇмос€ принципами економ≥чноњ ефективност≥, христи€нськоњ морал≥, профес≥онал≥зму, нац≥ональних та м≥сцевих ≥нтерес≥в, в≥римо у сильну громаду ≥ зум≥Їмо розбудувати житт€ в нашому м≥ст≥, аби стати прикладом дл€ насл≥дуванн€.

    –Э–Ю–Т–Ш–Э–Ш    –Я–†–Ю–Х–Ъ–Ґ–Ш    –Я–†–Ю –Ы–£–¶–ђ–Ъ    –Ъ–Р–Ґ–Р–Ы–Ю–У –Я–Ж–Ф–Я–†–Ш–Д–Ь–°–Ґ–Т   
© 2002-2004 ѕ‘ ј—ј —оц≥ум-XXI. ¬с≥ права застережено.
–озробка © 2004 ј–“≤—