Українці, які зберігають гроші за кордоном, зазвичай ухвалюють одне рішення: відкрити рахунок в одному банку й одній валюті.
Але таке рішення концентрує одразу три ризики: валютний, банківський і юрисдикційний. Для людини, чиї доходи, витрати й плани розкидані між кількома країнами, це особливо відчутно.
Валютний ризик. Курси рухаються по-різному. Невеликі щоденні коливання з часом накопичуються.
Банківський ризик. Один банк означає одну точку відмови: збій платіжної системи, блокування рахунку під час перевірки джерела коштів, зміна умов обслуговування, комплаєнс-обмеження.
Ризик гарантування вкладів. У державах ЄС діє єдине правило: вклади захищені до 100 тис. євро на вкладника в одному банку.
Як сформувати валютний портфель
Розподіл залежить від чотирьох змінних: суми, країни проживання, регулярних витрат і цілей.
1. Витрати в тій валюті, в якій ви їх несете. Річний обсяг витрат у злотих, євро чи доларах варто тримати саме в цій валюті, щоб уникнути зайвої конвертації.
2. Резерв на 3−6 місяців окремо від інвестицій, у ліквідній формі й на різних рахунках.
3. Довгострокові цілі (освіта дітей, нерухомість, пенсія) прив’язуйте до валюти майбутніх витрат.
4. Жодна валюта, банк чи країна не повинні займати надмірну частку. Один із загальних орієнтирів диверсифікації: не більше 30% в одному активі чи класі.
Ілюстративні приклади (не є рекомендацією):
Про івсі деталі читайте в нашій статті — Як українцям варто розподіляти заощадження між кількома валютами за кордоном