Україна знову опинилась у ролі наздоганяючого у протидії російським далекобійним засобам ураження. Попри те що перші зразки реактивних «Шахедів», «Герань-3», полетіли в український тил ще влітку 2025 року, питання про те, чим збивати нові «Герань-4», а також крилаті ракети «Герань-5», «Бандероль», «Филин» та інші — залишається актуальним.

Про пошук засобів ефективної протидії AIN поспілкувався із CEO фонду Сергія Притули Андрієм Шуваловим.

Україна зараз знову шукає рішення проти нових далекобійних загроз — «Герань-4», «Герань-5» та інших, що потрібно для паритету?

Так, на жаль, у цьому випадку ми постійно в ролі наздоганяючого, і це починалося з перших «Шахедів» і їхніх модифікацій. Ми досі не дивимося на крок уперед, і не масштабуємо наші виробництва чи технології, розуміючи, що, скоріш за все, станеться.

Що стосується реактивних «Шахедів», то перша інформація про них з'явилася влітку 2025 року, і ми вже розуміли, що варто чекати на більшу кількість. Але, на жаль, не були вжиті певні заходи, і тому на сьогодні маємо не найкращу картину: знову в наздоганяючому темпі працюємо та гасимо пожежу.

Якщо в нас «Герань-5» зараз працює на швидкості близько 450 км/год і там до 550-600 км/год максимальної, то наші реактивні зенітні дрони-перехоплювачі працюють чи на такій самій швидкості, чи навіть десь на кілометрів 50 км/год поступаються. А для того щоб ефективно збивати, треба навпаки мати мінімум плюс 50 км/год, щоб була можливість наздогнати й знищити ціль.

Наприклад, фонд не так давно видав 626 перехоплювачів Zirka. Це мультироторний перехоплювач, який на максимальній швидкості набирає понад 400 км/год і в нас одразу було збиття «Герань-5» екіпажем RETRO батальйону Darknode 412-ї окремої бригади безпілотних систем Nemesis. Водночас мова саме про цю модифікацію.

Зі зростанням швидкості повітряних цілей понад 500 км/год перед платформою постають нові технологічні виклики. Розробники це розуміють і вже працюють над її подальшою модернізацією, щоб розширити можливості застосування проти нових типів загроз. Ми зі свого боку підтримуємо цей процес, адже важливо не лише створювати ефективну протидію сьогодні, а й постійно вдосконалювати засоби відповідно до змін на полі бою.

Паралельно фонд шукає всі можливі дієві рішення. Ми бачимо тенденцію до розвитку реактивних перехоплювачів, а ворожі цілі змінюються, тож і наші засоби змінюватимуться разом із ними. Так було з класичними «Шахедами», так буде й тут.

Представники фонду «Повернись живим» увійшли до складу журі AIN Awards 2026. Премія відзначить українські оборонно-технологічні стартапи, компанії на етапі зростання (Growth-stage) та інвестиційні фонди, які розвивають оборонну індустрію України. Подати заявку на участь в AIN Awards 2026 можна за посиланням.

Збільшення швидкостей також формує вимоги до системи наведення. Пілотам на таких швидкостях дуже складно буде реагувати. Нам треба технологічно це вирішувати, а не залежати від індивідуальної майстерності людини. Це впирається в софт, в камеру, яка здатна буде працювати на такій швидкості та вміти захоплювати, чітко розуміти, коли буде ураження.

І яка тоді залишається найбільш дієва альтернатива зенітним дронам?

Зенітні ракети. Тільки така альтернатива. Критично необхідна зенітна ракета малого радіуса дії із системою самонаведення, яка буде працювати хоча б на дальність 7-10 км, щоб ми могли системно почати збивати. Але це зовсім не так просто, як би хотілось.

Зенітна ракета — це дуже високотехнологічний засіб. Особливо — головка самонаведення. А головне, показник ціни цієї ракети має бути в районі 20 тисяч доларів.

Ми ще десь півтора року тому бачили, як велика кількість виробників працювали в цьому напрямі. Але станом на зараз ми у фонді поки констатуємо, що готового рішення для масової закупівлі немає. При цьому не лише в Україні, а й серед іноземних компаній.

Які тоді альтернативи зенітним ракетам проти реактивних «Шахедів»?

Засоби радіоелектронної боротьби, роботизовані платформи. Суть у тому, що немає єдиного засобу, який буде працювати проти реактивних «Шахедів». Є багатоешелонована протиповітряні оборона, кожна ланка якої виконує свою функцію.

Авіація також працює по цих цілях. Авіація не збила — відпрацьовують зенітні дрони. Якщо вони не відпрацювали — на останньому рубежі працюють турелі. Вони, до речі, показують себе доволі непогано. Якщо вони правильно розташовані і налаштовані, то роботизовані турелі теж ефективно збивають реактивні дрони.

Але, окрім самого збиття, ми не повинні забувати про систему виявлення, яка в нас наразі теж працює не на 100%. Бо досі не вистачає радарів для створення щільного радарного поля. Тобто загалом це має бути комплексний системний підхід.

Закликаємо задонатити на «Єдинозбір. Чисте небо»