Мінагрополітики розраховує на обласні адміністрації як на ключовий канал комунікації з аграріями у підготовці до європейських правил: міністр Тарас Висоцький провів робочу зустріч із керівниками аграрних підрозділів обласних державних (військових) адміністрацій. Про це повідомляє Мінагрополітики, пише agronews.ua.
Захід відбувся в Єврохабі в межах заходу «Формування євроінтеграційної основи для запровадження механізмів Спільної аграрної політики ЄС». У ньому також взяли участь перший заступник міністра Денис Башлик, заступник міністра Віталій Головня та представники профільних департаментів. Учасники обговорили результати реформ, підготовку до впровадження європейських механізмів аграрної політики, державні програми допомоги виробникам і поточні виклики галузі.
Відкриваючи зустріч, Тарас Висоцький повідомив, що Мінагрополітики відновило повноцінну роботу як окрема інституція, а одним із пріоритетів залишається посилення співпраці з областями, зокрема з питань євроінтеграції. За його словами, сільське господарство належить до галузей, на які вступ до ЄС матиме найбільший вплив, тому готуватися до нових правил потрібно за безпосередньої участі агровиробників, профільних асоціацій та обласних адміністрацій. Завдання не лише виконати переговорні зобов’язання, а й забезпечити, щоб аграрії завчасно розуміли майбутні зміни та могли долучатися до формування позиції України.
Представники міністерства презентували результати роботи за трьома переговорними розділами: «Сільське господарство та розвиток сільських територій», «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» та «Рибальство та аквакультура». У вересні 2025 року Україна завершила двосторонній скринінг законодавства за цими напрямами, було опрацьовано понад 2300 актів права ЄС. У звіті Європейської Комісії за 2026 рік за розділом «Сільське господарство та розвиток сільських територій» країна отримала оцінку «хороший прогрес». За трьома розділами визначено 16 бенчмарків, тобто конкретних умов, виконання яких потрібне для подальшого просування переговорів.
Серед ключових завдань – розбудова Виплатної агенції, створення інтегрованої системи адміністрування та контролю аграрної підтримки (IACS), розвиток Державного аграрного реєстру та формування мережі даних про сталість фермерських господарств (FSDN). Також триває впровадження стандартів ЄС у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики й адаптація регулювання рибальства та аквакультури.
Окремо учасники розглянули державну допомогу агровиробникам в умовах війни. Для 2027 року міністр окреслив пріоритети: підтримка прифронтових господарств, розвиток тваринництва, меліорації, садівництва, тепличного господарства та агропереробки. Він також наголосив на необхідності нарощувати внутрішню переробку й шукати додаткові логістичні рішення в умовах обмежених можливостей експорту, адже головне завдання – зберегти аграрний сектор, виробничі потужності та трудові колективи.
Денис Башлик розповів про розширення міжнародної допомоги українським агровиробникам і наголосив, що аграрії мають знати про доступні програми. За його словами, міністерство розраховує на активну участь обласних адміністрацій у поширенні цієї інформації. Він також звернув увагу на розвиток системи сільськогосподарських знань та інновацій (AKIS), яка сприятиме поширенню сучасних технологій і європейських підходів до ведення господарства.
Віталій Головня наголосив на постійній взаємодії з областями щодо доступу фермерів до фінансових інструментів. На сайті міністерства розміщено матрицю фінансування з інформацією про державні, банківські та міжнародні програми підтримки для малих, середніх і великих виробників, а представників регіонів просять активно поширювати ці відомості й передавати зворотний зв’язок щодо потреб галузі.
Учасники зазначили, що запровадження механізмів Спільної аграрної політики ЄС потребуватиме активної участі місцевої влади, територіальних громад, профільних асоціацій і виробників. Серед першочергових завдань – інформування фермерів про нові вимоги, розвиток дорадництва, забезпечення достовірності галузевих даних та підготовка до використання майбутніх інструментів підтримки.
Податковий комітет рекомендував зберегти для аграріїв четверту групу єдиного податку