Ціни на г/к прокат у ЄС зростають: заводи підвищують пропозиції, а покупці починають поповнювати запаси

Заводи Північної Європи розширюють пропозиції на півдні континенту, щоб компенсувати скорочення місцевого постачання. Будьте на крок попереду змінних тенденцій європейського ринку сталі з послугою EU Steel Dynamics Service від World Steel Dynamics — вашою надійною платформою аналітики, що надає ковзний прогноз на шість кварталів стосовно цін на плоский прокат, попиту в секторах кінцевого споживання (автомобілебудування, будівництво й машинобудування), динаміки сировинного ринку та порогів маржинальності заводів, пише GMK Center.

Пропозиції щодо гарячекатаного рулону (г/к) зросли на €10/т — до €750–770/т EXW у Північній Європі та €740–760/т EXW у Південній Європі, тоді як імпортні пропозиції до Італії також підвищилися на €10/т — до €600–620/т CIF.

Європейські заводи дедалі впевненіше розраховують на можливість наростити ціни на поставки в першому кварталі 2027 року. За повідомленнями, ArcelorMittal підвищила пропозицію на г/к рулон до €820/т з доставкою проти €770/т із доставкою у вересні, посилаючись на зростання вартості енергоносіїв. Інші виробники також підняли ціни. Розрив між пропозиціями та цінами угод скоротився, однак заводам поки що не вдалося досягти найвищих цільових рівнів.

Оптимізм виробників ґрунтується насамперед на вищих витратах на виробництво сталі, скороченні пропозиції на внутрішньому ринку та послабленні конкуренції з боку імпорту. Технічні проблеми на деяких заводах посилили занепокоєння щодо постачання, а захисні квоти та CBAM ускладнили і здорожчили закупівлі за кордоном. Як наслідок, заводи дедалі менш охоче надають знижки, очікуючи, що клієнти повернуться по більші обсяги, коли наявні запаси скоротяться.

Настрої серед дистриб’юторів і сервісних центрів поступово поліпшуються. Деякі північноєвропейські дистриб’ютори повідомляють, що дешевший метал знайти дедалі складніше, тож це спонукає покупців поповнювати запаси до подальшого підвищення цін. Побоювання щодо наявності продукції наприкінці першого кварталу також змушують частину клієнтів закуповувати метал раніше, ніж планувалося. «Покупці починають повертатися на ринок, і я очікую, що обсяги замовлень незабаром зростуть», — сказав WSD німецький дистриб’ютор.

Італійський ринок залишається особливо чутливим до обмежень пропозиції. Зупинка гарячого переділу Acciaierie d’Italia посилила побоювання щодо майбутньої доступності рулону. Італійські покупці дедалі більше залежать від інших європейських виробників, а заводи Північної Європи розширюють свої пропозиції в Південній Європі, щоби компенсувати зменшення місцевого постачання.

Деякі італійські покупці намагаються вирівняти скорочення доступності г/к прокату імпортом слябів із Китаю, Індії і Туреччини для переробки на місцевих прокатних потужностях. Однак ця стратегія стикається з операційними та фінансовими труднощами.

Прокатування давальницьких слябів на Acciaierie d’Italia ще не розпочалося, а компанія, за повідомленнями, попросила зменшити раніше погоджені обсяги переробки. Плата за давальницьку переробку в розмірі €160–190/т, яка може ще зрости через подорожчання енергоносіїв, також здатна підірвати конкурентоспроможність такого підходу.

Імпорт г/к прокату залишається обмеженим. Захисні обмеження ЄС і CBAM підвищили ризики й витрати, пов’язані із закупівлями за кордоном, а трейдери повідомляють про дедалі більші труднощі із залученням фінансування без підтверджених кінцевих покупців. Додаткової невизначеності завдають коливання курсу долара до євро, що спонукає сервісні центри віддавати перевагу місцевим постачальникам.

Позиція WSD. WSD прогнозує ціни на г/к прокат у ЄС на рівні €760–780/т EXW Північно-Західна Європа в листопаді–грудні з подальшим зростанням до €800/т у січні. З одного боку, можливості для імпорту до кінця року суттєво обмежені: після активного жовтня квоти здебільшого вичерпано. Географія імпорту також звузилася, оскільки квоти для ключових постачальників використано, а покупці втратили інтерес. Імпортні пропозиції не дають можливостей для арбітражу: імпорт стане привабливим лише за внутрішніх цін на €40–50/т вищих за поточні.

З іншого боку, ринкові запаси скорочуються приблизно на 1 млн т на місяць. Видиме споживання в III кварталі впало на 3,5 млн т, тоді як активність у секторах кінцевого споживання була загалом стабільною, а реальне — майже не змінилося. Як наслідок, переговорні важелі покупців у відносинах із внутрішніми заводами вичерпуються. Зростання вартості енергоносіїв на початку листопада скоротило маржу сталеплавильного виробництва заводів ЄС до €150/т, що значно нижче за середній історичний рівень у €180/т. Для відновлення маржі внутрішніх заводів потрібне підвищення цін щонайменше на €30–40/т.