Для більшості українських компаній вибір між SaaS (оренда готових софтових рішень у хмарі) і self-hosted (розміщення програмного забезпечення на орендованих чи власних серверах) стає все більш і більш актуальним питанням. В умовах постійних кібератак та технічних збоїв вибір може безпосередньо вплинути на стійкість та безпеку бізнесу загалом.

Функціонально обидва хостинг-варіанти виконують достатньо схожі задачі. Тому при виборі найбільш оптимального рішення варто звернути увагу на індивідуальні вимоги проєкту та на певні особливості self-hosted і SaaS-рішень. Тож давайте розглянемо ці два варіанти детальніше.

Ключові особливості self-hosted та SaaS рішень

Основна відмінність між self-hosted та SaaS-рішеннями полягає в тому, хто контролює більшість процесів та обслуговує наявну інфраструктуру. Обираючи SaaS, користувач отримує доступ до готового софтового рішення. У self-hosted варіантах процес розгортання та ліцензування знаходиться під повним контролем користувача, тому може зайняти трохи більше часу.

Інфраструктура в SaaS-рішеннях підтримується веб-провайдером, тому звичайний користувач не потребує спеціальних навичок. Тоді як self-hosted проєкти повинні організовуватися користувачем або командою спеціалістів, де важливі певні технічні навички і готовність до виконання регулярних технічних задач.

SaaS рішення: переваги та обмеження

SaaS або Software as a Service функціонує на базі готового веб-інтерфейсу, де вся серверна частина інфраструктури знаходиться під повним контролем веб-провайдера. Таким чином, у звичайного користувача немає необхідності втручатися в налаштування, вирішувати стандартні інфраструктурні проблеми та оновлювати ПЗ. 

В даному підході суттєво мінімізується час запуску проєкту, і можна достатньо швидко запустити тестування окремих процесів. Також у користувачів часто є доступ до інтеграцій з популярними платформами і до готових шаблонів, що також позитивно впливає на швидкість запуску проєкту. 

  • Швидкий запуск. Немає необхідності в оренді VPS або інших серверах, налаштуванні ПЗ та постійному моніторингу проєкту. Всі технічні аспекти контролюються виключно веб-провайдером. 

  • Мінімальне залучення користувача до бекенд-процесів та різного роду оновлень та покращень. Такими задачами повністю займається постачальник SaaS.

  • Простіше масштабування. Для деяких проєктів достатнім стане перехід на інший план без необхідності в ручному розширенні процесів.

  • Готові варіанти інтеграцій. Значну частину ресурсів та платформ можна швидко налаштувати через API або наявні шаблони.  

    • Звичайно, як і в будь-якому рішенні, даний варіант має певні обмеження. До прикладу, ціна може значно збільшуватися залежно від кількості користувачів, подій, нових функцій та інших факторів. Залежно від обраного веб-провайдера можуть існувати певні кастомні обмеження. Таким чином, слід звертати особливу увагу на такого роду особливості до оренди SaaS-рішень.

    Self-hosted рішення та їх ключові переваги

    Self-hosted рішення функціонує у середовищі, яке контролюється особисто або командою професіоналів. В такому підході використовується оренда виділених серверів або інших хостингових рішень де клієнт особисто підбирає ресурси, локацію, необхідну конфігурацію, та інші важливі параметри.

  • Більше контролю над інфраструктурою. Ви можете самостійно обрати потрібні ресурси, локацію та тип серверного рішення.

  • Повний контроль над інформацією. Ви повністю контролюєте всю наявну інформацію та керуєте більшістю процесів налаштування.

  • Високі стандарти оптимізації. Локацію сервера можна обрати ближче до цільової аудиторії, щоб таким чином підвищити показники продуктивності.

  • Розширені можливості внутрішньої інтеграції. Доступні опції залежать від можливостей конкретного ПЗ та API.

    • Якщо говорити про обмеження self-hosted рішень, то юзери також можуть помітити певні обмеження, пов’язані з індивідуальними особливостями ПЗ. Також у фізичних ресурсах сервера залишаються певні обмеження стосовно CPU, RAM та інших можливих характеристик. Якщо об’єм трафіку зростає, потрібно також налаштувати коректний процес масштабування хостингового рішення.

    Коли бізнесу вигідніше обирати self-hosted рішення?

    Self-hosted рішення потребує більше технічних навичок та умінь для коректної організації робочих процесів. Даний підхід передбачає наявність кваліфікованої IT-команди, яка буде безпосередньо відповідати за обслуговування платформи, інфраструктури, резервного копіювання, оновлення, моніторингу та безпеки. Такий варіант вважається оптимальним рішенням для проєктів, які потребують повного контролю над технічними характеристиками та повним життєвим циклом ПЗ.

    Також важливим критерієм вибору такого підходу є конкретна відповідність вимогам безпеки та контроль над інформацією. Бізнеси, які безпосередньо працюють з персональними даними, конфіденційною інформацією, та комерційною таємницею можуть індивідуально визначати місце зберігання інформації, механізми шифрування, політики доступу, та навіть строки збереження журналів аудиту. Однак обираючи такий варіант, бізнеси мають бути готові до регулярного управління усіма важливими процесами, контролю доступу, тестування важливих процесів, та інших аспектів.

    Self-hosted рішення вважаються більш економічно доцільними для проектів зі стабільно високим навантаженням, великими об’ємами трафіку, та значними обсягами обчислень. Власна інфраструктура надає можливість максимально оптимізувати наявні ресурси до наявного фактичного навантаження. Однак, доцільність подібного вибору має буде оцінене відповідно доступних серверних ресурсів, мережі, процесів адміністрування, ліцензій, та тому подібних факторів. В деяких проектах SaaS може бути більш економічно вигідним варіантом з мінімальними базовими інвестиціями та постійно доступною командою супроводу.

    Ще одним значним аргументом при безпосередньому виборі self-hosted рішення є потреба в інтеграції з внутрішніми системами та глибшій кастомізації. За допомогою такого підходу можна краще адаптувати конфігурацію, інтегрувати потрібні рішення, втілювати власні механізми автентифікації, а також контролювати всі процеси більш оптимально. Таке рішення також може бути найбільш оптимальним варіантом для специфічних бізнес-процесів та складної ІТ-архітектури.

    Фінальне рішення варто приймати після повної оцінки переваг контролю, оптимізації ресурсів, гнучкості над вищими фінансовими інвестиціями та швидкості запуску. Загалом, вибір між двома підходами повністю залежить від конкретних потреб проєкту та повинен розглядатися індивідуально залежно від наявних вимог.