Президент України Віктор Ющенко повернув до Верховної Ради прийнятий нею Житловий кодекс України зі своїми пропозиціями.

Глава держави наголошує на необхідності прийняття нового Житлового кодексу, зумовленій соціально-економічними умовами розвитку суспільства, переходом до ринкової економіки та сучасних стандартів суспільного життя, однак зазначає, що прийнятий 7 липня Парламентом Житловий кодекс не може бути підписаний через ряд причин.

«Одним з основних недоліків Кодексу є невідповідність окремих його положень Конституції України та неузгодженість з Цивільним кодексом України», – йдеться у Пропозиціях Президента.

Право на житло Основним Законом України визначено як одне з основних конституційних прав громадян, зазначено у Пропозиціях Глави держави. При цьому для забезпечення державою цього права встановлено принципово новий підхід, згідно з яким держава створює умови, коли кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

«Житловий кодекс України, що надійшов на підпис Президентові України, не забезпечує реалізацію цих програмних конституційних положень, значною мірою залишає застарілі підходи до розв’язання сучасних проблем, не є цілісним актом житлового законодавства, побудованим відповідно до конституційних положень», – йдеться в документі.

У Пропозиціях Президента наведено ряд прикладів, коли окремі положення Житлового кодексу не відповідають Основному Законові та Цивільному кодексові.

Зокрема, у пункті 8 частини першої статті 4 Кодексу визначено, що житлове законодавство регулює відносини щодо забезпечення житлом громадян, які потребують соціального захисту та соціальних гарантій стосовно оплати такого житла. Водночас статтею 47 Конституції України передбачено надання житла громадянам, які потребують соціального захисту, не тільки за доступну для них плату, а й безоплатно.

«Не відповідають Конституції України й запроваджувані Житловим кодексом положення про затвердження Кабінетом Міністрів України підстав для виселення з молодіжних житлових комплексів (частина третя статті 44), про можливість виселення з гуртожитку за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації (частина третя статті 80) у той час, як за частиною третьою статті 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду», – йдеться в Пропозиціях.

Таким, що не відповідає конституційному праву кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (частина перша статті 41), видається і заборона власникам приватного житла проводити будь-які ремонтні роботи в належному їм житлі, які порушують несучі конструкції, обмежувати можливість огляду і доступу до інженерних мереж, сказано в документі. «Виходячи з вимог частини сьомої статті 41 Конституції України, Кодекс мав би не забороняти власникові приватного житла вирішувати в разі потреби певні питання, а встановити відповідний порядок їх розв’язання, який би виключав можливість завдання шкоди правам інших громадян та інтересам суспільства», – зазначено в Пропозиціях.

Згідно з Пропозиціями, окремі положення Кодексу не узгоджуються також із деякими Законами України, зокрема: «Про соціальні послуги», «Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк», «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», а також з нещодавно прийнятим Законом України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».

«У пропозиціях наведено лише найбільш принципові зауваження щодо концепції і змісту основних положень Житлового кодексу України, які дають підстави вважати, що Кодекс через численні вади, суперечність Конституції і законам України, суттєве обмеження конституційних прав громадян є неприйнятним», – сказано в документі. Виходячи з цього, Глава держави пропонує прийнятий Верховною Радою України Житловий кодекс України відхилити і натомість забезпечити розроблення нового законопроекту, який би повною мірою відповідав Конституції України, сучасним потребам суспільства.