Ян Юзеф Фітцке

Один з найвидатніших дослідників давнього минулого Луцька, археолог, організатор музейної справи у місті та на Волині, людина з трагічною долею Ян Юзеф Фітцке народився у м.Гдова Краківського воєводства (Польща) 20 січня 1909 року. В 1929-1933 рр. навчався в Ягеллонському університеті (Краків), вивчаючи давню історію. З 1930 р. Фітцке - член Польського Археологічного Товариства та співробітник двох його видань: "Археологічний перегляд" та "З глибини віків". У серпні 1936 р. Ян Фітцке приїзджає працювати археологом у Волинський музей у Луцьку, а з початку 1937 року стає його головним хранителем (на той час музей розміщувався за адресою: вул.Сенкевича, 35; сучасна адреса цього приміщення - вул.Хмельницького, 12; тепер Волинський краєзнавчий музей знаходиться за адресою: вул.Шопена, 20). На вулицях Луцька можна було часто побачити цю невелику на зріст людину, із світлою розвихреною чуприною, завжди усміхнену, балакучу. Він був сповнений ентузіазму до археології і музейної роботи. Враження від Луцька і нового місця роботи відбилися у першому листі Я.Фітцке до професора Ягеллонського університету Т.Реймана від 17 серпня 1936 р.: "Після обіду, в неділю, з Нєчем відвідали музей. До роботи взявся відразу, тут багато що можна і треба зробити. Почав з впорядкування свого робочого місця... В середу починаю теренові дослідження у самому місці. Це будуть ймовірні неолітичні землянки і пізніші речі... Житло маю добре... з великою кімнатою і чудовою верандою. Біля будинку великий садок з теплицею. До музею з дому 20 хвилин. Працюю з дев'ятої до п'ятнадцятої... Всіх запрошую до себе..." Протягом 1936-1939 рр. Ян Фітцке проводив регулярні розкопки на значній території Волинського воєводства. Найбільш відомі дослідження і знахідки були зроблені у Луцьку (район Красне та Гнідава), де досліджувалися поселення культури лінійно-стрічкової кераміки; смт.Торчині - могильник стжижовської культури епохи бронзи; с.Піддубцях - розкопані кургани, де знайдені тілопокладні поховання з предметами побуту, прикрасами і зброєю Х-ХІІ ст. (смт Торчин та с.Піддубці - тепер у Луцькому районі). І нині в експозиції Волинського краєзнавчого музею значне місце посідають знахідки з смт.Торчина, с.Баєва (тепер Луцький район), м.Луцька, зроблені ще під час експедицій Фітцке, там же перебуває сталевий меч XV ст. з Луцька, який, на думку Я.Фітцке, пов'язаний з історичним з'їздом європейських монархів у місті в 1429 році. Значною мірою Я.Фітцке був причетний до організації музейної справи у Волинському воєводстві. Саме він разом з Ю.Нєчем - директором Луцької публічної бібліотеки у 1930-х роках - брав участь у впорядкуванні колекцій музею князів Острозьких; збирав матеріали, пов'язані із перебуванням на Волині Ю.І.Крашевського; упорядкував нумізматичну колекцію Волинського музею (видав також каталог монет); сприяв створенню регіональних музеїв у Дубно та Крем'янці. Важливе значення для молодого дослідника мала і робота у редакційному комітеті щомісячника "Земля Волинська" - органу Волинського відділу Польського товариства культури, що був присвячений культурним і краєзнавчим справам краю. Роботу молодого і перспективного дослідника перервала ІІ світова війна. За день до її початку, як підпоручик запасу, Ян Фітцке був призваний до Польської армії. Разом із своєю частиною він відбуває до Нового Сончу, а потім до Бережан. Звідти пише єдиний лист до Луцька: "Бережани. 14.10.1939. Волинський музей. Як Ваші справи? Сиджу у Бережанах... Я так думаю, що у Луцьку спокійно. Побоююся за музей, щоб якась диверсійна група чогось не покрала. Пан меценат Лещинський знає, які експонати найцінніші. Можна їх відповідно запакувати і сховати до підвалу, але тільки у сухе місце. Сердечно усіх вітаю та прошу подати звістку". За кілька днів піхотна частина, у якій служив Ян Фітцке, потрапляє у полон до підрозділів Червоної Армії. Разом з тисячами інших польських офіцерів він опиняється у таборі для військовополонених у Козельську на Смоленщині, звідки написав до рідних у Краків в листопаді 1939 р. останнього листа. Наприкінці квітня 1940 року, під час ліквідації табору у Катинському лісі, Ян Фітцке був розстріляний органами НКВС. Трагічна доля торкнулася і його найкращого приятеля та колегу Юліана Нєча, який потрапив у німецькій полон і також загинув у таборі. Магістр Ян Фітцке залишив після себе на Волині багато цінних наукових досліджень, зібраного ним археологічного матеріалу, який ще далеко не вивчений і до якого не раз звертаються археологи та краєзнавці. Та найважливішою справою і, мабуть, підсумком життя для молодого науковця був Волинський краєзнавчий музей, який він зробив справжнім краєзнавчим центром Волині. Ян Фітцке увічнений на пам'ятній таблиці Ягеллонського університету у Кракові. Найважливіші публікації науковця (волинський період): Badania w Grodku pow.Luckim // wiatowit. Warszawa, 1937. T.XVII; Wczesnohistoryczne kurhany w Podd?bcach w pow.Luckim // Wiadomo?ci archeologiczne. Warszawa, 1939. T.XVI; Luboml przedhistoryczny // Ziemia Woly?ska. Luck, 1938. №8-9; Cmentar?y?ko kultury ceramiki sznurowej w Torczynie, pow.Luckim // Sprawozdanie Polskiej Akademii Umij?tno?ci. - Krak?w, 1938. - T.XLIII. Валерій Дмитрук, Григорій Охріменко, Олексій Златогорський