8-11 липня 2003 року на Волині відбувся історико-краєзнавчий молодіжний мандрівний табір "Прощаниця - 2003", що мав на меті збір свідчень про події 40-их років та участь в урочистостях по відзначенню 60-ої річниці україно-польського конфлікту.
Та 11 липня о 7.15 табір був оточений працівниками Міністерства внутрішніх справ (внутрішні війська та спецпідрозділ "Беркут"). Всіх його учасників із застосуванням сили посадили в автобуси і повезли в невідомому напрямку.
А тому ми заявляємо про своє глибоке обурення з приводу порушення правоохорцями наших конституційних прав і свобод:
право на повагу до гідності (Ст.28 Конституції України); право на сободу та особисту недоторканість (СТ.29); право на свободу пересування (Ст.33); право на свободу слова, вираження думки (Ст.34); право збиратись мирно, без зброї (Ст.39); право на приватну власність (Ст.41).
Ми розуміємо, що картопля, яка наче б то зникла по селах, де ми проходили, - це лише привід, головним же завданням було не допустити наш табір до Павлівки, хоча кожен з нас мав таке ж конституційне право бути там, як і сам Президент.
Обурює сам факт так званого забезпечення безпеки Президента за рахунок приниження гідності і честі інших. Адже всі громадяни - рівні в правах і свободах.
Дивує також, навіщо провоохоронці забрали фотоапарат і плівку в одного з учасників табору, якщо вони були переконані в своїй правоті. Чого вони боялися? Правди?
Чому ніхто з вповноважених не дав нам інформації про те, куди нас везуть? Чому на посвідчення депутатів місцевих рад та помічників-консультантів народних депутатів лише зневажливо знизали плечима?
Ми вимагаємо
від начальника УМВС у Волинській області та Прокурора Волинської області, Міністра внутрішніх справ та Генерального Прокурора дати відповіді на наші запитання, провести службове розcлідування та покарати винних;
від Президента України, Гаранта Конституції, та Вповноваженого Верховної Ради з прав людини звернути увагу на зухвале порушення конституційних прав громадян України та вжити відповідних заходів.