Саме під такою назвою у місті Луцьку 7 листопада відбувався круглий стіл організований Політологічним клубом. Проходив захід в 46 ауд. Історичного факультету ВДУ. Фактичним приводом для проведення даного заходу послужив приїзд в Україну відомого американського фінансиста Джорджа Сороса та певний галас знятий довкола цього питання деякими політиками та ЗМІ. Учасниками засідання ПКС стали перш за все студенти-політологи та їхні колеги з історичного факультету та факультету міжнародних відносин ВДУ. Необійшлося звісно ж без представників громадських організацій, які отримують допомогу через закордонні гранти. Серед них О. Стірко з ВВ КВУ, В. Стемковський з ЦГМОВ ДНаша справаФ, О. Лаценко з АМУ, предстваники Пласту та АМоРе. Хоча слід відмітити що представники найбільших Дгрантоотримувачів регіонуФ на жаль не прийшли на круглий стіл. Проігнорували захід також представники СБУ, які напередодні були запрошені на засідання. Проте без представників влади не обійшлося. Від управління внутрішньої політики на засіданні Клубу був присутній Б. Каліш. Окрім того безумовно були присутні викладачі-політологи, журналісти різних видань, яких ця тема дещо заінтригувала. Під час круглого столу можна було почути різноманітні думки з приводу теми заходу. Одні висловлювались за те, що при сприянні українських НДО, які Дсидять на грантахФ іноземні спецслужби чи інші агенства здобувають потрібну їм таємну інформацію. І хоча методи шпіонажу на сьогодні безумовно вдосконалились порівняно з часами Радянського Союзу, та все ж відкидати такий спосіб отримання інформації не слід. До того ж набагато важливішим є фактор впливу на внутрішню ситуацію в країні через громадські структури фінансовані з-за кордону. Тобто негатив такого явища безумовно є, адже якщо дають Ц значить доведеться колись віддавати! Неоднозначно висловились учасники заходу й про програми навчання за кордоном для українців. Визнаючи те, що держава не дбає належним чином про молоде покоління, вказувалось на те, що з-за кордону українці приїжджають з насадженим іноземним менталітетом та традиціями, що безумовно відбивається й на українському суспільстві. Проте учасники засідання Клубу не оминули й позитиву в цьому питанню. Перший з них, це той, що якби не фінансова допомога ззовні то український третій сектор як такий би не існував, або ж мав плачебний стан. Також було відзначено, що саме завдяки існуванню ряду громадських інституцій, що були створені при сприянні іноземних грантонадавачів, в Україні відбувається процес громадського контролю за діяльністю держави. Саме завдяки іноземним грантам в нашій країні було реалізовано багато суспільно корисних програм та проектів, що допомогли чи допомагають вирішувати реальні проблеми сьогодення. І перелік тут може бути дуже великий. Не приховували учасники засідання й таких фактів коли отримання проектів виливалось подекуди у ДгрантоїдствоФ, тобто явище коли отримання грошей стає самоціллю, а написання проекту лише служить для замилювання очей. як зазначали самі громадські діячі, це явище неминуче, але з ним слід боротися. І перш за все - більш якісною реалізацією власних корисних проектів. Тоді негативний імідж про НДО, що живуть на закордонну допомогу, буде розвіяно, а самі неурядові структури стануть потужним гравцем на суспільній арені і будуть працювати на благо українського народу, а не іноземних грошонадавачів. А тут слід подбати і державі, адже національні джерела фінансування організацій є надзвичайно мізерними. А без громадських організацій збудувати демократичне суспільство не вдасться ніяк.