Після ейфорії з приводу перемоги над командою Туреччини нахлинули неприємні почуття. Хочеться зануритися під ковдру, плюватися та обурюватися, що український футбол знову ХТОСЬ використовує за для особистих цілей. Причина цього одна - інтерв`ю головного тренера збірної України Олега Блохіна, яке він дав після гри в Стамбулі. У ньому, він уже не розповідає про звитяги синьо-жовтих на берегах Босфору, а щось бурмотить про те, що він присвячує виграш української команди Віктору Януковичу...
- Ми присвячуємо цю перемогу нашому кандидату Віктору Федоровичу Януковичу. Людині, яка є президентом Національного олімпійського комітету, що дуже багато робить для спорту, - Блохін.
Помітьте, присвячує не українським уболівальникам, які рік від нього чекали гідної перемоги, а саме Януковичу, який для українського футболу зробив нуль цілих та нуль десятих. Причому, складається таке враження, що Блохін виграв у турків сам. Своїми словами Блохін практично підписується за всю збірну України з футболу. До речі, жоден з футболістів у політичні ігри напередодні другого туру виборів президента України не втрутився. Блохін же вирішив догодити донецькому дону.
І це при тому, що навіть Шевченко від якого також чекали офіційної заяви на підтримку Януковичу тишко-нишком змився у Мілан і відмежувався від заяв на підтримку будь-кого.
Також у своєму коротко плинному інтерв`ю Олег Блохін каже, що віддасть свій голос за Януковича. Ось це будь-ласка – це його право виборця, а підписуватися за всю команду – це принаймні не гідно і не варто. Хоча, політичні уподобання Олега Блохіна – це окрема тема. Блохін у своєї депутатській кар`єрі побував і в партії "Громада" та "Батьківщина", потім перекинувся до комуністів, а згодом проміняв місце тренера збірної України і перейшов у партію СДПУ (о) під крило до Суркіса. До речі, за повідомленням "Української правди" терміновий запис інтерв`ю Блохіна на підтримку Януковича відбувся саме після дзвінка Суркіса-старшого.
Звичайно, Блохін, як і Клички чи Руслан Пономарьов має свою думку за кого голосувати. Але збірна України – це святе, це навіть не київське "Динамо", яке в 1998 році повним складом увійшло до СДПУ (О). І кольори української команди – це не розмінна валюта, якою Блохін розпочав свої принизливі торги на політичній арені.
І ще. Після перемоги над турками Блохіну, як тренеру майже всі українські ЗМІ відвісили компліменти і це нормально та правильно. Щоправда, як людина Олег Володимирович так і залишиться маріонеткою, яка по свистку Григорія Суркіса зробить все можливо, навіть, заплямувавши свою честь та гідність. Як для мене, то нині людини Олега Блохіна вже не існує, нехай у моїй пам`яті залишиться лише прекрасний футболіст та, можливо, великий тренер.
Микола Аврамчук