З 1-го вересня цього року всі першокурсники Волинського державного університету почнуть навчання за кредитно-модульною системою, а з 2007 на цю систему перейдуть усі спеціальності вузу. Про це на засіданні Луцького прес-клубу реформ повідомив журналістам ректор ВДУ ім. Лесі Українки Ігор Коцан.

Він, зокрема, зазначив, що університет почав готуватися до вступу в Болонський процес іще в 2004/2005 навчальному році і з цією метою щороку вдосконалює матеріально-технічну та методичну бази. «Наша область є прикордонною і ми повинні бути піонерами в цій справі», - наголосив Ігор Ярославович.

Піонером серед волинських внз у впровадженні європейських стандартів освіти став Луцький державний технічний університет. За словами першого проректора цього закладу Зоряни Герасимчук, уже кілька років поспіль за кредитно-модульною системою навчаються студенти факультету обліку та фінансів і машинобудівного факультету. «На сьогодні ми маємо багато напрацювань, створена потужна бібліотека з питань Болонського процесу, налагоджено зв’язки з багатьма вузами Європи. Сподіваюся, що цей процес буде підтриманий державою, бо самотужки дуже важко», - зазначила Зоряна Вікторівна. За її словами, вступ до Болонського процесу дозволить здійснювати активну наукову роботу, проте негативні наслідки запровадження цієї системи в Україні можуть бути зумовлені різним рівнем життя у нас і Європейських країнах. «В нашій системі освіти ми маємо багато хороших напрацювань. Ми повинні уніфікувати її і входити в Болонський процес партнерами. Партнерами з великої літери», - переконана Зоряна Герасимчук.

Декан факультету обліку та фінансів ЛДТУ Алла Московчук запевнила, що завдяки навчанню за кредитно-модульною системою підвищився рівень успішності студенів, оскільки «вони систематично готуються до занять, а не за три дні до іспиту». Значною проблемою при вступі до Болонського процесу, на її думку, стане нестача кадрів.

В тому, що Україна, «хочеться нам того чи не хочеться», приєднається до європейських стандартів освіти, переконаний і ректор Луцького гуманітарного університету Андрій Журавльов, але вважає, що цей процес не може бути поспішним. Поряд з тим, що витік інтелектуального потенціалу за кордон стане закритим, чи зможе держава в себе створити відповідні умови для його існування?

Як запевнив пан Журавльов, передумови переходу до Болонського процесу ЛГУ заклав іще в 1998 році. З тих пір студенти вивчають дві іноземні мови, основний наголос у навчальному процесі робиться на самостійне вивчення предмета і вміння працювати з електронними джерелами інформації. Яскравим підтвердженням успішності такої методи тики, за словами ректора, є те, що студенти працевлаштовуються вже після третього курсу. Завідувач навчально-консультативного центру Тернопільського державного економічного університету в місті Луцьку Олена Стрішинець вважає, що до вступу в Болонський процес Україна не має необхідних передумов, насамперед – вільного доступу до мережі Інтернет, що є основним для кредитно-модульної системи навчання, адже викладач виступає тоді в ролі консультанта. Тому дуже важливо, щоб цей процес проводився на рівні держави, а не окремих вузів.