Упорядниця З.О.Пахолок. Ц Луцьк, 2004. - 82 стор., 10 іл.Чому видання здійснено саме в Луцьку? Тому є кілька причин. Одна з них Ц звТязок Волині з Індією у билинах. Дюк Степанович каже про себе, що він є: УЗ Волинь-містечка, з Галича, З тої Сорочини з далекої, З тої Індії багатої...Ф Друга, пряма причина Ц народження у Луцьку Миколи Крушевського, практично першого перекладача гімнів Рігведи російською мовою (Казань, 1878 рік). З другої витікає третя причина. Саме у Луцьку Рігведа вперше зазвучала українською мовою, бо Леся Українка здійснила 1890 року переспів дванадцяти гімнів. І як казав Джеймс Бонд, якщо якась подія з вами відбулась вперше Ц це випадковість; якщо ця подія повторюється Ц це співпадіння; якщо ж подія відбувається втретє, над цим є сенс замислитись. Висновки ж можуть бути наступними, згідно карми, головного закону індійської духовної спадщини: видання у Луцьку на початку ХХІ століття праці, що присвячена Рігведі, останній памТятці індоєвропейської спільноти і першій літературній памТятці давньоіндійської літератури, є цілком закономірним, попри те, що на сьогодні будь-які свідоцтва, окрім перебування у Луцьку у 30-х рр. ХХ ст. індійця Ц фахівця з есперанто, про пряме зіткнення двох культур, відсутні. Але виткався єдиний ланцюг: ХІХ століття Ц Микола Крушевський і Леся Українка (людина і текст); ХХ століття Ц індієць, який так само, як і українець ярошенко займається есперанто і зТявляється у Луцьку; ХХІ століття Ц реалізація тексту Ц друк видання, присвяченого Рігведі, здійснений З.О.Пахолок. Зінаїда Пахолок, викладач Волинського державного університету імені Лесі Українки, перевидала вісім гімнів Рігведи та подала супровід інших перекладів цих гімнів: В.О.Кочергіної, автора першого санскритсько-російського словника; Т.я.Єлізаренкової, яка здійснила переклад російською усіх десяти мандал Рігведи (1028 гімнів); В.І.Тихомирова Ц перекладача, що виявив зацікавлення у віршованих перекладах гімнів; Лесі Українки, котра здійснила переспів з франзузької мови (з одночасною коректою з німецьким перекладом); Павла Ріттера, першого українського санскритолога, який перекладав гімни з санскриту на українську. Бажаючі отримали нарешті можливість на власному досвіді переконатися у тому, чий же переклад найзнаменитішого гімну Про створення світу, або Космогонії, або Pramātma, є найкращим. Перекладам гімнів передує вступ, де упорядниця викладає коротко життєпис Миколи Крушевського і наводить стислий огляд індології взагалі та історії перекладів Рігведи, зокрема. Вона ж ретельно підібрала ілюстрації, що презентують міста, де жив М.Крушевський, фотографії, автографи тощо. З.О.Пахолок своїм виданням відновила у памТяті витоки звернення до Рігведи, унікальної памТятки в історії людства. Подив викликає не звернення авторки до ведійської проблематики, а визначення способу видання Ц Укоштом упорядниціФ. Дивно, що на початку року, визначеного як Рік Польщі в Україні, серед усіх учбових закладів, у тому числі й університету, де безумовно, є історичний та філологічні факультети, кафедри, викладаються курси всесвітньої літератури, історії культури, релігієзнавства, не знайшлося жодного, який профінансував би видання, повТязане з імТям М.Крушевського, поляка за походженням, одного із засновників сучасної лінгвістики. Прикро, що в рік відкриття Центру Лесезнавства при Волинському державному університеті, що носить імТя Лесі Українки, знову-таки не знайшлося коштів для видання 300 примірників книги, сюжет якої має пряме відношення до перекладацької діяльності великої поетеси. А враховуючи загальний інтерес до духовної спадщини Індії, враховуючи тиражі УШляху аріївФ В.Канигіна і швидкість, з якою ця книга зникала з прилавків, на виданні УВісім гімнів РігведиФ можна було б ще й гроші заробити.