Голова обласної державної адміністрації не зміг проголосувати на виборах 26 березня 2006 року. Член дільничної виборчої комісії відмовила йому у видачі бюлетенів для голосування на підставі запису напроти прізвища виборця - "вибув на інше місце проживання"...
Сумніви щодо місця включення до списку виборців у голови облдержадміністрації виникали - адже у статусі народного депутата України близько року тому він зареєструвався у виділеній йому для проживання квартирі у Києві. Після призначення головою облдержадміністрації та повернення на постійне місце проживання у м. Луцьк теоретично він припускав, що міг бути подвійно включений до списків виборців - у містах Луцьку та Києві. У такому випадку, за роз'ясненнями ЦВК, робоча група обліку виборців повинна була звернутися до виборця з проханням, аби він особисто визначився щодо місця свого голосування. Оскільки подібних звернень голова ОДА не отримував, вирішив пересвідчитися щодо міста його включення до списків, на що у Луцькій ОВК 24 березня 2006 року отримав ствердну відповідь та відповідну інформацію про номер у списку. Двічі, як того вимагає закон, члени дільничної комісії приносили запрошення Володимиру Нальковичу Бондарю, аби він взяв участь у голосуванні у м. Луцьку.
За інформацією керівника Луцької міської робочої групи обліку виборців Олександра Волійка, внесення уточнень до списків у м. Луцьку відбувалося у п'ятницю за рішенням ЦВК, яке вона приймала за результатами виявлення кратного включення до загальноукраїнського списку виборців. Протягом тижня зі списків було виключено близько 9 тисяч осіб. Часу на уточнення бажання виборця у втомлених працівників робочої групи (як вони пояснили) не залишалось.
Коментуючи неординарну ситуацію, голова облдержадміністрації сказав, що йому, звісно, прикро сприймати позбавлення його одного із найфундаментальніших громадянських прав, проте додаткове внесення виборців до списку у день голосування законом не дозволене, а тому він схвалює дії члена дільничної комісії, що сумлінно виконує свої обов'язки, чітко дотримуючись вимог законодавства. З усього він робить висновок, що коротко вміщається у загальновідому норму римського права - "Поганий закон, але - Закон".