В приміщенні Художнього музею (відділ Волинського краєзнавчого) по вулиці Кафедральній, 1а (Луцький замок) розміщена виставка творів волинського художника, колишнього завідувача Художнього музею Миколи Івановича Черенюка (1945-2001) УЛицар мистецької палітри ВолиніФ. Увазі відвідувачів представлено 68 творів живопису, створених художником від середини 1970-х до кінця 1990-х. Це перша персональна виставка творів М.Черенюка, на жаль, посмертна. Черенюк М.І. народився 7 листопада 1945 року в селі Замлиння Любомльського району. Закінчив художню школу у Луцьку. Ще 1957 року роботи та документи хлопця були надіслані до Республіканської художньої середньої школи ім. Т.Шевченка у Києві, він був зарахований до складу учнів, але життєві обставини склалися так, що поїхати на навчання він не зміг. Навчався на факультеті журналістики Львівського поліграфічного інституту (1964-1973), пізніше здобув фах художника-графіка цього ж вузу (1976-1982). Із 55-ти прожитих літ доля подарувала йому для творчості трохи більше 20-ти. М.І.Черенюк Ц пейзажист, автор натюрмортів та портретів, виконаних переважно олією. Пейзаж завжди вабив художника. Є у нього архітектурні види, пройняті поетичним настроєм, написані у споглядальній манері. Він любив малювати Луцький замок у будь-яку пору року, притягальну силу для нього мали вулички та куточки древнього міста. Його образи природи таємниче схвильовані, з енергійним і вільним мазком (УЛісове озероФ, Осіння рікаФ, УДочекатися осеніФ). Тонке почуття колориту, інтуїція у вирішенні композиції простежується в побудові його пейзажів камерного характеру та натюрмортів. А ще любив писати квіти, шукав у них заспокоєння і натхнення (УІрисиФ, УБукети квітів на стільціФ, УОсінні квітиФ, Натюрморт з калиноюФ). Уважне вивчення природи і робота на пленері вплинули на живописну манеру Черенюка. Його художня мова з кожною новою картиною стає досконалішою, живою, майстернішою (УРазом з містомФ, УКостел девТяностихФ). Картини УПейзажний мотив пізньої осеніФ, УВесна. Велика водаФ виявляють його тонке розуміння кольору. Майстерність Черенюка-портретиста вражає своєю зрілістю в УПортреті художника Григорія ЧорнокнижногоФ (1984). Він свідчить про неабиякий талант і великий творчий потенціал автора. Його портрети вирізняються глибокою психологічною характеристикою, він умів передати не лише зовнішність людини, але й розкрити її характер, внутрішній, духовний, світ. У творчому доробку художника ціла галерея портретів: батьки, дружина, сини Роман і ярослав, колеги, музейні працівники (УПортрет Серафими СкрипникФ (1985), художники Іван Бойко (1975), Карел якубек (1984), історик Петро Троневич, поет і науковець Федір Степанюк, автопортрети. 1990-98 рр. були найбільш плідними у творчості М.І.Черенюка: поспішав творити, ніби передчував, що життя доходить до останньої межі. Залишив після себе понад сотню картин, два десятки з яких зберігаються у фондах Волинського краєзнавчого музею.