В київському Інституті кібернетики ім. В.М. Глушкова Національної академії наук України завершили монтаж наймогутнішого в СНД суперкомп'ютера, що отримав назву СКІТ ("суперкомп'ютер для реалізації інформаційних технологій").
Він призначений для вирішення задач підвищеної складності, які не під силу звичайним обчислювальним системам.
Новий суперкомп'ютер є кластерною системою, яка об'єднує 64 серверні процесори Intel Itanium. Сумарна продуктивність нової системи і вже побудованого в інституті суперкомп'ютера на базі 32 процесорів Intel Xeоn складе 530 млрд. операцій в секунду. Програмне забезпечення для нової супермашини - в процесі створення, сам же комп'ютер постійно нарощуватиме потужність.
Як повідомив генеральний директор Кібернетичного центру Національної академії наук України, директор Інституту кібернетики ім. В.Глушкова, академік НАН України І.Сергієнко в інтерв'ю тижневику "Дзеркало тижня", зараз в інституті створюються відразу три суперкомп'ютери різної потужності. "В цілому в них задіяно 104 спецпроцесори, і можливості цих комп'ютерів при рішенні складних задач можуть бути використаний (у тому числі в режимі онлайн) комплексно", - заявив учений.
Що стосується СКІТу, то, за словами І.Сергієнка, цей що знаходиться в дослідницькій експлуатації кластер здатний працювати з піковою продуктивністю не менше 270-300 млрд. операцій в секунду і можливістю підвищення продуктивності до 2-2,5 трлн. операцій в секунду, системою збереження даних в об'ємі 1 млрд. байтів і можливістю нарощування об'єму до 10-15 трлн. байтів.
СКІТ допоможе вирішувати задачі у сфері екології, економіки, матеріалознавства, вивчення біологічних і хімічних процесів, космічних досліджень, де існує величезна кількість змінних і відповідних обмежень. Словом, суперкомп'ютер незамінний там, де необхідно в короткі терміни обробляти величезні масиви інформації (наприклад, фотографії, що поступають з космічних супутників). На думку учених, СКІТ допоможе і політикам, оскільки за допомогою цієї супермашини можна визначити перспективні шляхи перебудови економіки, здійснити вибір інноваційних моделей розвитку і так далі.
Українські кібернетики активно співробітничають з колегами з Росії і Білорусі, де створений і успішно працює суперкомп'ютер "Скіф". Кластер "Скіф К-1000" дотепер був наймогутнішою зі всіх обчислювальних систем, встановлених на території Росії, СНД і Східної Європи. Він входить в сотню наймогутніших комп'ютерів світу (98-а позиція в світовому рейтингу суперкомп'ютерів ТОР-500 за станом на листопад 2004 року). Тепер, можливо, київський СКІТ потіснить його в рейтингу.
Заснований в 1957 р. (як Обчислювальний центр Академії наук України) Інститут кібернетики проводить самі різносторонні дослідження. Наприклад, в області теорії і методів системного аналізу, математичного моделювання, оптимізації і штучного інтелекту; загальної теорії управління, методів і засобів побудови інтелектуальних систем управління різного рівня; загальної теорії обчислювальних машин і перспективних засобів обчислювальної техніки, штучного інтелекту.
Саме тут були створені всесвітньо відомі наукові школи по математичній кібернетиці і теорії обчислювальних машин і систем, теорії програмування, математичного моделювання, оптимізації і системного аналізу. Власне, київський Інститут кібернетики цілком можна вважати батьківщиною сучасних суперкомп'ютерів - тут ще в 1979 р. вперше в світі був реалізований принцип побудови обчислювальної системи з множинним потоком команд і даних. Пізніше всесвітньо відомі фірми (такі як IBM) будували свої суперкомп'ютери на основі "глушковскої архітектури".
Не варто забувати і про те, що саме в Києві (в лабораторії обчислювальної техніки Інституту електротехніки Академії наук України) в грудні 1951 р. була здана в експлуатацію розроблена під керівництвом академіка Сергія Лебедева МЕСМ - перша в континентальній Європі електронно-обчислювальна машина. Закладені в ній структурно-алгоритмічні принципи організації обчислень діють у всіх подальших поколіннях ЕОМ.
Проте минулі заслуги в розробці ЕОМ і нинішні можливі (якщо вистачить грошей) успіхи в створенні інтелектуального софту і суперкомп'ютерів не міняють загальної не дуже благополучної ситуації з комп'ютеризацією в Україні. Так, за даними консалтингової компанії GfK-USM, в даний час в середньому по країні на один комп'ютер доводиться до 14 співробітників, а більше половини українських підприємств і організацій взагалі обходяться без обчислювальних машин.