На черговому засіданні Луцького прес-клубу реформ оприлюднено результати опитування різних категорій громадян із приводу обізнаності з проблемами неповносправних осіб. Вони засвідчили доволі високу поінформованість лучан, – повідомила Західну інформаційну корпорацію 29 листопада координатор прес-клубу реформ Богдана Стельмах.

Опитування проводилося серед чотирьох груп населення: працівників державних структур; спеціалістів, котрі працюють із людьми з обмеженими можливостями; людей із особливими потребами; пересічних громадян.

На думку респондентів, вирішенням питань подолання бар’єрів, які існують у суспільстві для людей із обмеженими фізичними можливостями, повинні займатися, насамперед, управлінські структури (75-100%), проте значна роль відводиться і громадським організаціям (60%).

Питання «Чи достатньо уваги приділяється проблемі подолання бар’єрів державно-управлінськими структурами і засобами масової інформації?» отримало найбільший відсоток відповідей – «ні»: державними структурами – більше 80%, ЗМІ – 75%.

Про приклади позитивного вирішення проблем безбар’єрного доступу людей із обмеженими можливостями до об’єктів житлового та громадського призначення в Україні та за її межами знає менше половини опитаних держслужбовців – 42%; володіють базою даних про законодавчі та нормативні документи щодо поліпшення ситуації з даного питання – лише 20%.

Майже 40% сімей не знайомі з системою держструктур, які займаються цими проблемами. Звідси і середній бал такій діяльності (за 5-бальною шкалою оцінювання) – трохи більше двійки.

Про наявність у місті Луцьку спеціально обладнаних тролейбусів і автомобіля опитані категорії населення знають (80%), проте із графіком його руху чи можливістю користуватися автомобілем (окрім організованого «Джерела життя») не ознайомлені – більше 70%, а відтак, ними й не користуються.

Готові долучитися до роботи над подоланням бар’єрних перешкод – від 20 до 40%, проте, яким чином це зробити, люди не знають.

Серед пропозицій щодо поліпшення стану проблеми – зміни в архітектурній сфері. В першу чергу – забезпечення безперешкодного доступу до лікарень, аптек, магазинів, навчальних закладів, житлових будинків. Висловлюється готовність щодо допомоги у зборі коштів, вивішування графіків руху спеціально обладнаних тролейбусів.

Лише у відповіді на одне питання одностайність: ніхто не зазначив, що змінювати нічого не треба, бо проблеми не існує.

Довідка.

На винятковій важливості забезпечення створення умов «безбар’єрності» суспільства в процесі створення для інвалідів рівних можливостей наголошують відповідні правові акти Організації об’єднаних націй, зокрема – прийняті Резолюцією 48/96 Генеральної Асамблеї від 20 грудня 1993 року «Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів».

Україна першою серед країн колишнього Радянського Союзу ще в 1991 році прийняла Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в якому законодавчо закріпила (ст.26) вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу інвалідів до житлових, громадських і виробничих будинків, споруд, громадського транспорту, для вільного пересування в населених пунктах. Виконання цих завдань покладено насамперед на органи державної влади.