В цій статті:
- Як Україна намагалася врегулювати криптовалютний ринок
- Що не сподобалося НБУ?
- В пошуках компромісів
Президентське вето, закон, який так і не запрацював, конкуренція між державними відомствами та тисячі поправок. Багаторічна історія українського законопроєкту, що повноцінно легалізує крипторинок в країні, сповнена перешкод на шляху до мети і не завершена й досі.
Попри схвалення законопроєкту парламентським комітетом у листопаді й очікування швидкого ухвалення у Верховній Раді вихід документа на друге читання затримався. Цього разу проти підготовленої редакції виступив Нацбанк, вказавши на низку ризиків.
Редакція Incrypted розібралася в хронології роботи над криптовалютним законодавством та з’ясувала, що відбувається із документом зараз.
Як Україна намагалася врегулювати криптовалютний ринок
Спроби законодавчо врегулювати криптовалютний ринок в Україні тривають вже багато років.
Інфографіка Incrypted.
Перші ініціативи зʼявилися ще у 2017 році, однак жодна тоді так і не дійшла до затвердження. Системна робота над нормативною базою розпочалася у 2019 році, коли Мінцифра спільно з депутатами та представниками галузі взялася за розробку закону «Про віртуальні активи».
У червні 2020 року в парламенті зареєстрували законопроєкт №3637, який мав визначити правовий статус криптовалют, встановити правила роботи учасників ринку та розподілити повноваження між регуляторами.
У вересні 2021 року Верховна Рада ухвалила документ, однак президент Володимир Зеленський наклав на нього вето. Причиною стало передбачене законом створення окремого державного органу для нагляду за крипторинком, що потребувало б додаткових бюджетних витрат.
У лютому 2022 року парламент повторно ухвалив закон з урахуванням пропозицій президента, а в березні Зеленський його підписав. Однак закон застряг в законодавчому лімбі: для набрання ним чинності парламент ще мав внести зміни до Податкового кодексу.
Паралельно з цими процесами у Європейському Союзі готували регламент MiCA, який встановлював єдині правила для криптовалютної індустрії. Україна вирішила орієнтуватися на нові європейські стандарти, тож замість запуску вже ухваленого закону взялася фактично його переписувати.
У 2023 році у Верховній Раді з’явилися два конкуруючі законопроєкти — підготовлений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) і альтернативний, розроблений за участю Мінцифри. Вони передбачали різні підходи до оподаткування, класифікації віртуальних активів і нагляду за учасниками ринку. Обидва документи ми детально розбирали на Incrypted:
Яку альтернативу запропонували українцям щодо сплати криптоподатків: ексклюзивне інтервʼю з Мінцифрою
07.12.2023
Читати
У Верховній Раді тоді виключили ухвалення жодного з документів у їхній тодішній редакції. Пошук компромісу затягнувся, попри неодноразове перенесення термінів, закріплених у меморандумах із МВФ.
Оновлений законопроєкт підготували лише у квітні 2025 року. Після кількох місяців обговорень і доопрацювань, 3 вересня Верховна Рада ухвалила його в першому читанні.
Законопроєкт №10225-д має встановити правила роботи криптовалютних компаній в Україні, запровадити їхню авторизацію та визначити повноваження державних регуляторів.
Окремий блок присвячений оподаткуванню: прибуток фізосіб від операцій із криптоактивами пропонують оподатковувати за ставками 18% ПДФО та 5% військового збору, водночас для раніше придбаних активів передбачений перехідний пільговий режим. Докладніше про умови оподаткування та вимоги до бізнесу читайте в нашому матеріалі:
Законопроєкт про криптовалюти в Україні пройшов перше читання. Що далі?
05.09.2025
Читати
Здавалося б, що фінал цієї історії близько, проте до другого читання розробники документу отримали велику кількість правок. На їхнє опрацювання знадобився ще рік.
Новий етап розпочався 4 листопада 2026 року, коли профільний парламентський комітет рекомендував ухвалити законопроєкт у другому читанні та в цілому. Втім, майже одразу проти підготовленої редакції виступив Національний банк України, вказавши на ризики для фінансової стабільності та недоліки запропонованої моделі регулювання. НКЦПФР, навпаки, підтримала документ. У результаті законопроєкт знову опинився в центрі розбіжностей між регуляторами, а його остаточне ухвалення відклали.
Що не сподобалося НБУ?
Роль головного регулятора ринку віртуальних активів у різних версіях законопроєктів відводилася різним відомствам. Втім, НБУ майже у всіх документах завжди фігурував як беззаперечний другий регулятор — зокрема, в частині контролю за токенами електронних грошей (EMT), тобто стейблкоїнами, прив’язаних до офіційної валюти. В певний період він навіть розглядався на роль головного наглядача за ринком.
Чи може НБУ бути регулятором крипторинку і що це означатиме для індустрії? Розбираємося з юристами
19.12.2024
Читати
Нацбанк не дуже часто коментує свою позицію щодо криптовалют чи залучення в розробку документу. Але на початку листопада, одразу після новин про підтримку комітету Верховної Ради оновленої версії законопроєкту, НБУ виступив із її критикою.
НБУ відмовився підтримати законопроєкт у поточній редакції, вказавши на три основні проблеми:
- недостатній контроль за допуском «іноземних токенів», які можуть виконувати функції електронних грошей;
- нерівні регуляторні вимоги до українських та іноземних віртуальних активів;
- а також ризики монополізації ринку та корупційних зловживань під час авторизації криптокомпаній.
Окремо в Нацбанку заявили, що фінальна редакція документа не врахувала частину раніше досягнутих домовленостей, а сам процес її підготовки був недостатньо прозорим.
У розмові з редакцією Incrypted представники НБУ заявили, що Нацбанк підтримує необхідність запуску ринку віртуальних активів в Україні. Водночас у центробанку підкреслили:
«Легалізація ринку не повинна відбуватися ціною знищення вже усталених механізмів, які довели свою важливість у найкритичніший для країни час, не створювала перешкод для виконання покладених на НБУ законом функцій щодо регулювання валютного ринку та не генерувала нові ризики для монетарного суверенітету та економічної безпеки держави».
USDT під питанням?
Найбільше питань у ринку може викликати пункт про «іноземні токени», зокрема — чи стосується це зауваження популярних стейблкоїнів на кшталт USDT від Tether.
Регулятор має на увазі токени, які фактично виконують функцію електронних грошей, але в країні емісії не регулюються і не наглядаються як електронні гроші, пояснює у розмові з Incrypted партнер практики Технологій та інвестицій в Juscutum Петро Білик:
«Це майже дослівний опис фіатних стейблкоїнів, прив’язаних до долара, яких немає в європейському переліку e-money tokens. Найвідоміший приклад — USDT».
Найімовірніше, позиція НБУ безпосередньо стосується положень законопроєкту щодо механізму спрощеного допуску іноземних токенів на ринок України, каже юрист. Регулятор хоче мати право вирішувати, чи можуть українські авторизовані провайдери пропонувати конкретний іноземний стейблкоїн українським клієнтам і, якщо треба — обмежити обіг або заборонити його. За логікою це близько до MiCA: у ЄС після набуття чинності регламентом біржі прибрали USDT для європейських користувачів, бо емітент не має європейської авторизації.
«Мотиви НБУ теж чітко названі: монетарний суверенітет, трансмісія монетарної політики, стабільність платіжної інфраструктури. Вірогідніше за все НБУ побоюється, що «цифровий долар», який знаходиться поза валютним контролем створює пряму конкуренцію гривні», — вказав Білик.
За словами експерта, якщо НБУ отримає ці повноваження, обіг USDT через українських ліцензованих провайдерів залежатиме від рішення Нацбанку. Яким воно буде — відкрите питання. Можливі варіанти від повного допуску до обмежень, як у ЄС, зазначає Білик:
«Користувачів власних гаманців і P2P-операцій це, ймовірно, зачепить менше. Обмін на гривню в будь-якому разі має йти через установи з валютною ліцензією НБУ».
В пошуках компромісів
У НКЦПФР, яка потенційно має стати головним регулятором ринку криптоактивів в Україні, заявили Incrypted, що перебувають в постійному діалозі з Національним банком щодо майбутньої моделі регулювання віртуальних активів.
В Комісії зазначили, що готові взяти на себе «передбачені законом функції регулювання та нагляду, забезпечити впровадження відповідних вимог і сприяти формуванню прозорого, передбачуваного та конкурентного ринку»:
«Водночас ми спільно з Національним банком працюємо над формуванням цілісної моделі регулювання, яка враховуватиме особливості різних категорій віртуальних активів і компетенції відповідних державних органів».
У Нацбанку вбачають, що ефективна модель регулювання має поєднувати два завдання: з одного боку створювати сприятливі умови для розвитку інновацій, рівні та зрозумілі правила для всіх учасників ринку, а з іншого — «забезпечувати належний захист від ризиків для монетарного суверенітету, фінансової стабільності та економічної безпеки держави».
За повідомленнями ЗМІ з посиланням на НБУ, сторонам вдалося досягти компромісу. Водночас остаточної редакції документа ще немає. У НБУ зазначили, що говорити про фінальне погодження можна буде лише після обговорення на засіданні парламентського комітету, запланованому на грудень 2026 року. Сам законопроєкт також має пройти друге читання у Верховній Раді. Нардеп Ярослав Железняк відзначив у розмові з Incrypted, що законопроєкт внесуть на розгляд вже скоро. Раніше очікувалося, що у разі ухвалення документ має набути чинності 1 липня 2027 року.
Втім, коли це відбудеться насправді — прогнозувати важко. Роками законотворці та регулятори називають дати затвердження документу. Проте, навіть після майже десяти років роботи, вето від президента, одного ухваленого, але так і не запущеного закону та кількох спроб знайти компроміс, Україна досі не має повноцінного правового режиму для криптовалютного ринку.
