Проблеми і перспективи формування якісного торгового середовища обговорювались на засіданні прес-клубу за участю міського голови та його першого заступника. Розпочинаючи розмову, Антон Кривицький послався на світовий досвід структурованості економіка. Він зокрема зазначив, що в розвинених країнах у сфері послуг зайнято 60% ринку праці, у виробництві – 35% . У радянському Союзі це співвідношення було 10 до 80% відповідно. На сьогодні у Луцьку розподіл іще не європейський але вже наближений до нього – у сфері послуг зайнято понад 30% працюючих лучан.

Що ж до кількісної інфраструктури торгівлі, то її формує попит населення на товари та послуги. Сьогодні у місті налічується 19 ринків, де обладнано 7 тисяч торгових місць, усього ж на них працює близько 8 тисяч чоловік. 420 підприємств торгівлі, в тому числі 20 супермаркетів (лише за 2004 рік їх відкрито 9). З розрахунку на 1 тисячу населення припадає практично по 1 магазину по продажу продовольчої і непродовольчої групи товарів. Якщо ж говорити про кількість сучасно облаштованих площ на душу населення, то у Луцьку цей показник – один з найвищих в Україні.

Як зазначив Антон Кривицький, міська влада сприяє конкурентному середовищу, оскільки це - інструмент зниження цін і стимул до вдосконалення. Окрім того, міська влада регулює якість сфери торгівлі шляхом поєднання фінансової політики, економічного аналізу та маркетингових досліджень, планування. З’являється тенденція до формування особливого типу закладів торгівлі, які поєднують елементи відпочинку і розваг – “За покупками – як на свято”. Планується зведення будівельного супермаркету, близько 2 тисяч квадратних метрів торгових площ передбачається і в майбутньому підземному переході.

Перший заступник міського голови Святослав Кравчук одночасно озвучив існуючі проблеми, як от збитковість оптової торгівлі, велика частка товарів (35%) продається на неорганізованих ринках, низький рівень обслуговування на речових та продовольчих ринках, значна кількість фальсифікату, найперше – алкогольних, тютюнових та ковбасних виробів.

Що ж до пріоритетних завдання галузі: розширення мережі супермаркетів, як інструмента якісної роздрібної торгівлі, підвищення технічного рівня підприємств торгівлі (в тому числі й у частині енергозбереження), підвищення професійних вимог до рівня освіти та професійних якостей працівників торгівлі.