В середу, 16 березня, в приміщенні 1-го корпусу Волинського державного університету імені Лесі Українки відбулись незвичайні збори. За одним “круглим столом”, образно кажучи, зібралися представники студентського профкому ВДУ, адміністрації вузу та молодіжних громадських організацій. Зі сторони профкому були голова профкому Федь О.А. та профкомівці з усіх факультетів університету, від керівництва вузу був присутній проректор ВДУ Володимир Кіндратович Баран; від громадський організацій – Ігор Гузь (депутат Луцької міської ради), Михайло Шелеп (Асоціація Молодих Реформаторів), Олена Халімон (Українська Народна Молодь), Оксана Прокопчук (Молодіжний Націоналістичний Конгрес), Ігор Кулик (Національний альянс) та інші. Ключовою темою в обговорені вищезгаданих сторін стала ситуація довкола студентського профкому ВДУ. Завдяки зацікавленості громадських організацій, стало відомо, що багато в чому діяльність профспілки університету носила непрозорий характер і здійснювалась з порушенням ряду нормативних актів, що є обов’язковими для виконання даної структури. Зокрема виникають питання щодо того, на підставі чого всіх студентів державної денної форми навчання було зараховано до складу студентської профспілки ВДУ, якщо для цього необхідна власноруч написана студентом заява? Як з’ясувалося – таких заяв не було (і я як студент сам можу це підтвердити). Наступним тоді виникає питання – на підставі чого зі студентів-державників стягувались членські внески в фонд профспілки (1% від стипендії)? Також виникають питання довкола легітимності керівних органів та самої профспілки. Незрозумілим є позиція діючого, поки що, голови профкому ВДУ Федя О.А., який очолюючи цю структуру понад 15 років (!!!) не звертав увагу на такі суперечності в діяльності організації. Отож, як видно, з неповного переліку піднятих питань, клубок проблем є досить великим і для того щоб вийти з даної ситуації потрібно було приймати зважене рішення. Адже одним розчерком пера припинити діяльність організації, яка за своєю природою має бути захисником студентів, і яка, попри все, зробила чимало позитивного для звичайних студентів, було б неправильно та нерозумно. Обговорення було досить гарячим, оскільки позиції сторін з даної ситуації було кардинально різними. Однак все-таки певного компромісу було досягнуто. Своїм рішенням профком вирішив: - відмінити вибори голови студентського профкому ВДУ, що мали відбутися 22 березня і перенести їх на пізніший термін; - провести на всіх факультетах роз’яснювальну роботу, щодо того, що таке профспілка і чим вона корисна для студентів, разом з тим провівши повну перереєстрацію членів профспілки; - в місяці квітні провести повторно вибори голів профбюро на всіх факультетах (при тому не допустити втручання викладачів та керівництва факультетів до цього процесу) та делегатів на збори студентського профкому ВДУ, де будуть обирати нового голову профкому. За підтримку цих рішень виступив проректор Баран В.К., а також представники громадських організацій. Одним з питань по якому не було знайдено компромісу – негайна відставка голови профкому Федя О.А. Ряд організацій, а саме “Національний альянс”, “Пора”, “Чиста Україна” вимагали від Федя О.А. скласти негайно свої повноваження. В іншому випадку вони пообіцяли вдатися до протестних дій. Представники ж профкому висловили іншу думку – до проведення нових легітимних зборів О.А.Федя залишити на цій посаді, тому що лише на зборах профкому можна міняти голову студентської профспілки. Ряд інших громадських організацій, зокрема АМоРе, УНМ, МНК, “Друїди” й інші, висловились за зміну голови профкому але легітимним шляхом. Ігорем Гузем також було заявлено про те, що на противагу “традиційній” студентській профспілці можливо буде створена нова – незалежна студентська профспілка, яка буде по-новому працювати в сфері захисту прав студентів.
Таким чином розпочався процес очищення студентської профспілки від рецидивів вчорашнього режиму, який є логічним продовженням задекларованого під час “помаранчевої революції” принципу зміни систем. Наскільки успішним і якісним буде цей процес тепер залежить від самих студентів. Тому що зміни в суспільстві починаються із зміни кожної окремої людини. Інакше революція залишиться на майданах так і незайшовши в кабінети різного роду установ.