12 липня – одне з п’яти великих християнських свят - День Святих Славних і Всехвальних апостолів Петра і Павла. Цього дня закінчується Петровський пост.
Святий апостол Петро - старший брат апостола Андрія Первозванного - до своєї апостольської діяльності був рибаком, мав дружину та двох дітей і звався Симоном. Він був простим, некнижним, бідним і богобоязливим, як говорить про нього святитель Іоанн Златоуст. Апостол Петро був єдиним, хто захищав Господа від тих, хто прийшов піддати Вчителя стражданням і смерті. Він був і єдиним учнем, котрий при спокусі тричі відрікся від Христа. Проте Господь, прийнявши слізне покаяння Свого учня, удостоїв його першим з апостолів споглядати Себе Воскреслого (Лк. 24, 34).
У Римі апостола Петра було провіщено Самим Господом про швидку кончину (2 Петро. 1, 14). За велінням імператора Нерона, який жадав помститися апостолові за погибель свого друга Симона волхва і за звернення до Христа улюблених дружин, святого апостола Петра в 67 році, імовірно 29 червня, було розіп’ято. Перед мученицькою смертю, вважаючи себе негідним прийняти таку ж страту, який піддався його улюблений Вчитель, апостол Петро просив мучителів розіпнути його головою вниз, бажаючи навіть під час смерті преклонити свою голову Господу.
Павло ж раніше носив ім’я Савл і був жорстоким гонителем християн. Він навіть брав участь в убивстві першого християнського мученика архідиякона Стефана, проте був чудовим чином обернений до віри самим Богом. Після цього Савл покорявся Господу, хрестився, отримавши ім’я Павло, і став ревним проповідником християнства. Зробивши декілька подорожей по Середземномор’ю, він заснував церкві в Малій Азії, Греції і Римі.
За деякими переказами, апостол Павло допомагав апостолові Петру здолати Симона волхва і обернути до християнства двох улюблених дружин імператора Нерона, за що був засуджений на смерть. Інші джерела зазначають, що причиною страти апостола Павла послужив факт звернення ним в християнство головного імператорського виночерпія. За деякими даними, день смерті апостола Павла співпадає з днем смерті апостола Петра, за іншими - вона сталася рівно за рік після розп’яття апостола Петра. Як римський громадянин, апостол Павло був усічений мечем.
Святкуючи цього дня пам’ять первоверховних апостолів, Православна Церква прославляє духовну твердість святого Петра і розум святого Павла, оспівує в них образ звернення тих, хто грішить і виправляється: у апостолові Петрові – образ того, хто відрікся від Господа і потім покаявся, в апостолові Павлові – образ того, хто чинив опір проповіді Господній, а потім повірив.
Зображення святих апостолів Петра і Павла в іконостасі православного храму стали незмінною приналежністю деісусного чину.