Народний депутат України Сергій Слабенко (позафракційний) у Луцьку провів прес-конференцію, на якій проаналізував переваги та недоліки прийнятого на 2004 рік Державного бюджету України.

як стверджує народний депутат, сьогодні в Україні 3 із 20 працюючих отримують зарплату нижчу за мінімальну. "І без того невисокий рівень соціальних стандартів в урядовій версії проекту бюджету 2004 зведено практично до нуля, бо вперше за історію незалежної України передбачено зменшення розміру мінімальної заробітної плати з 237 до 205 гривень на місяць. Це відбувається на фоні безпрецедентного за останнє десятиріччя зростання цін на хліб, продукти харчування та товари першої необхідності", - заявляє Сергій Слабенко.

"Тим часом, - зазначає народний депутат Сергій Слабенко, - така, умовно кажучи, "соціальна спрямованість" головного фінансового документа країни на наступний рік, представниками уряду виправдовується збільшенням кількісних показників фінансування переважної частини статей бюджету. Варто проаналізувати пропорційне співвідношення виділення коштів на соціальні потреби у цьому році та передбачувані урядом витрати у наступному, як одразу стає зрозумілим, що реально грошей не вистачатиме на виконання соціальних програм."

Так, зі слів п. Слабенка, дохідна частина бюджету зросла приблизно на 20 відсотків, порівняно із 2003 роком, а фінансування окремих статей бюджету залишилося на рівні минулого року.

як вважає народний депутат, бюджет 2004 року не стане бюджетом розвитку вже тому, що у той час коли вчителі, лікарі, пенсіонери та малозабезпечені громадяни будуть поставлені за межу виживання (фінансування Пенсійного фонду зменшено на 0,6 млрд.грн.), видатки на силові структури збільшено більш як на мільярд гривень і можна передбачити, що вони відбуватимуться ритмічно.

Очевидно, що від фінансової скрути потерпатимуть і місцеві бюджети, оскільки до виділених урядом 1,2 млрд.грн., як мінімум не вистачає ще стільки ж, щоб уникнути заборгованостей із різних виплат на місцях. Щоправда фінансування окремих місцевих бюджетів збільшено без належного обгрунтування. Саме цей факт свідчить про більш політичний характер ухвалення фінансової конституції України на наступний рік, аніж про прагматичний підхід до вирішення соціальних проблем в державі.