Факти річ вперта. І як би не рапортували органи прокуратури про те, що порушення виборчого законодавства допущені під час минулорічних виборів Президента України знаходять своє адекватне реагування, то, на жаль, на теренах Волинської області про це сказати не можна. І хоча вже порушено 13 кримінальних справ за фактами порушення виборчого законодавства, обставини порушення цих справ примушують замислитися над тим, як саме відбувається цей процес. Так, в березні 2005 року у Волинське відділення КВУ звернувся з письмовою заявою один із працівників Іваничівського РВ УМВС України у Волинській області, суть якої зводиться до наступного. Під час проведення другого туру виборів Президента України начальник Іваничівського райвідділу міліції примушував від своїх підлеглих та членів їх сімей здавати відкріпні посвідчення. Після другого туру виборів, працівники міліції, які не пішли на таке грубе порушення виборчого законодавства звернулись в прокуратуру Іваничівського району з метою притягнення винних до встановленої законом відповідальності. А не тут то було. Прокуратура Іваничівського району зафіксувавши даний факт декілька раз відмовляла в порушенні кримінальної справи. Прокуратура Волинської області також належним чином на це не реагувала. Після таких поневірянь, в лютому місяці працівники міліції звернулись в секретаріат Президента України з проханням допомогти у вирішенні даного питання, їх звернення було направлено в прокуратуру Волиньскої області, яка не знайшовши нічого кращого направила його для проведення перевірки, але знову ж в прокуратуру Іваничівського району. Після звернення Волинського відділення КВУ в прокуратуру Волиньского області по даному факту, отримано відповідь, що матеріали по даних фактах вивчені прокуратурою області і вони (матеріали), направлені в прокуратуру Іваничівського району для прийняття рішення згідно ст . 97 КПК України. Чинним Кримінально – процесуальним кодексом України та Законом України «Про прокуратуру» передбачена можливість порушення кримінальної справи і прокуратурою області та прийняття її до свого провадження, з метою уникнення безпідставної, щоб не сказати гірше, переписки з заявниками. І на сам кінець, все ж таки будемо сподіватись що в прокуратурі є здорові сили, які знайдуть в собі мужність, та виконають свій обов’язок перед народом та державою.