11 серпня 2004 року громадянин “С” звернувся зі скаргою до Луцького міськрайонного суду зі скаргою на неправомірні дії Волинської обласної державної адміністрації, щодо участі останньої в передвиборній агітації шляхом розміщення 04 серпня 2004 року та 06 серпня 2004 року в мережі Інтернет на своєму офіційному веб – сайті в розділі “Новини облдержадміністрації” інформацію під назвою “Заходи на підтримку кандидата в Президенти України Віктора Януковича”. Як вбачається із цієї інформації, повідомлення про заходи на підтримку кандидата в Президенти України Віктора Януковича стосувалися проведення їх в деяких районах Волинської області як в бюджетних установах так і в приватних господарських структурах. Повідомлень про заходи, які проводились на підтримку інших кандидатів в Президенти України, чи не проводились, на веб – сайті розміщено не було. Виборець вважав, що розміщеною інформацією було порушено його право на отримання об’єктивної інформації про діяльність органів державної влади, а суб’єктом оскарження порушено приписи п. 2 ст. 64 Закону України “Про вибори Президента України”(надалі Закон), відповідно до якої, органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим осіб забороняється брати участь у передвиборній агітації. 16 серпня 2004 року рішенням цього ж суду в задоволенні скарги відмовлено. При тому, суд виходив із того, що поміщена інформація в розділі “Новини облдержадміністрації” під назвою “Заходи на підтримку кандидата в Президенти України Віктора Януковича” носить констатуючий характер про новини суспільно – політичного життя області і не розцінюється ним як передвиборна агітація. Не погоджуючись із таким рішенням виборець звернувся із апеляційною скаргою до апеляційного суду, 21 серпня 2004 року за результатами її розгляду, постановлено ухвалу, відповідно до якої, апеляційну скаргу відхилено, рішення місцевого суду залишено без змін. На наш погляд, в цьому випадку, проблема є в тому, що в даних правовідносинах згідно норм Закону, скаржником могли б виступати тільки суб’єкти виборчого процесу – партії (блоки) які висунули інших кандидатів на пост Президента України або їх довірені особи, в тому аспекті, що висвітленням заходів на підтримку тільки кандидата в Президенти України Віктора Януковича та замовчуванням про діяльність інших кандидатів на пост Президента України, надається перевага одному кандидату. Враховуючи той факт, що виборчий процес є швидкоплинним та насиченим подіями, а в кандидатів та їх представників просто-напросто не має фізичної можливості відповідним чином реагувати на всі можливі порушення виборчого законодавства – є необхідність надати, шляхом внесення відповідних змін та доповнень до Закону, можливість виборцям бути суб’єктами подання скарг не тільки, коли порушено їх виборчі права, а в усіх випадках порушення виборчого законодавства, що на превеликий жаль в чинному Законі України “Про вибори Президента України” не передбачено. Відтак, аналіз норм Закону України “Про вибори Президента України” та судової практики в плані можливості оскарження рішень, дій, бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування дає підстави вважати про деяку недосконалість Закону щодо звуження конституційних прав громадян України, так як він (Закон), не надає можливості громадянину України – виборцеві, реалізовувати своє право надане ч. І ст. 55 Конституції України, відповідно до якої, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.