14-15 червня в місті Луцьку, в рамках року Польщі на Україні, проходив круглий стіл на тему: УПольща в Європейському СоюзіФ. Його організаторами виступили Генеральне консульство Республіки Польща у Луцьку та Центр громадських молодіжних організацій Волині УНаша справаФ. Учасникам зібрання, а участь у круглому столі взяли відомі на Волині журналісти, громадські діячі, підприємці, священнослужителі, було запропоновано три сесії: - УГромадянське суспільство та демократичні принципи в процесі інтеграції Польщі та Європейського СоюзуФ; - УЗбереження національної самобутності в європейській уніфікації та різноманіттіФ; - УКонкурентність польської економіки в умовах європейського вільного ринкуФ. як зазначив у своєму вступному слові Генеральний Консул Республіки Польща у Луцьку Войцех Галонзка, УПольща переживає зараз знаковий для всієї її подальшої історії етап, і те, яким він зараз буде, які висновки зробить кожен з нас, та які завдання буде поставлено далі, значної мірою залежатиме майбутнє як Польщі, так і в цілому східної ЄвропиФ. Він також зупинився на результатах виборів до Європарламенту в Польщі, зокрема, зауважив низьку явку громадян на виборчі дільниці Ц лише 20%. Ця цифра, як і те, що на другому місці опинилася Ліга Польських Родин, яка взагалі виступала проти вступу Польщі до ЄС, викликала чималий подив у присутніх. Не оминув у своїй доповіді цієї теми і експерт сесії У Громадянське суспільство та демократичні принципи в процесі інтеграції Польщі та Європейського СоюзуФ, Голова Правління Фундації УОсвіта для демократіїФ (Варшава) Кшиштоф Становскі. Він зупинився, зокрема, на тій ролі, яку відіграли громадські організації у становленні Польщі демократичною державою, а через це, безперечно, і процесі вступу своєї країни до ЄС. УВ Європейському Союзі панує Упринцип допомогиФ Ц те, що може зробити гміна, не варто робити воєводству, те, що може зробити воєводство, не варто робити державі. Так і з громадськими організаціями, зараз влада вже починає розуміти, що часто дешевше і легше допомогти НДО і вирішенні тієї чи іншої суспільної проблеми, ніж вирішувати їх самотужки. Але це розуміння потребувало немалих зусиль і часуФ. Зараз у Польщі офіційно зареєстровано понад 40 тисяч громадських організацій (з них 94% виникли після 1989 року), членами яких є більше мільйона волонтерів. Учасникам круглого столу важко було повірити в те, що лише 6% коштів, що є в розпорядженні громадських організацій, є надходженнями з-за кордону. Жваве обговорення викликала друга з запропонованих тем Ц У Збереження національної самобутності в європейській уніфікації та різноманіттіФ. Експерт Ц Войцех Бородзіч-Смолінскі (Польська Фундація ім. Роберта Шумана, Варшава) Ц запропонував своє бачення можливостей, які гарантує Європейський Союз кожному народу, кожній нації. В цьому питанні показовим є той факт, що робочими мовами ЄС є 20 (!) мов, тобто всі державні мови країн-учасниць. Водночас лише завдяки програмі ЄС стало можливим відновлення ірландської мови (мова галлів). Українські ж учасники були менш категоричними. Так, прозвучала думка, що не втратити національну самосвідомість мають шанс лише древні, давно сформовані нації, тоді як слабші ризикують розмитися за загальних умов відсутності кордонів та культурного УміксуФ. Але всі однозначно зійшлися на тому, що те, яким буде культурне та національне майбутнє польського народу, значної мірою залежатиме від позиції церкви. Не менш цікавою виявилась і третя сесія Ц експерт Кшиштоф Щигельскі (CASE Центр суспільно-економічних аналізів, Варшава). Особливо активними представники малого та середнього бізнесу, їм було цікаво порівняти ті чутки та острахи, що побутували в польському суспільстві перед вступом в ЄС та реальну законодавчу базу і умови ринку, дізнатися про нові можливості та євро стандарти, дізнатися, що вже зроблено і що планується зробити з метою пристосування польського законодавства до європейського. Учасники круглого столу та перехожі отримали свіжу польську пресу та літературу про різні аспекти суспільного життя в Польщі та Європейському Союзі.