Про це повідомив народний депутат та голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев із посиланням на дані аналітичної компанії Chainalysis.
За словами нардепа, аналітики проаналізували транзакції з 21 країни, і для 16 із них Україна виявилася основним напрямком таких переказів за обсягом. Дослідження також показало пряму залежність: із держав, де проживає більше українців, в Україну зазвичай надходять більші суми.
Загальний обсяг української криптоекономіки за вказаний рік у Chainalysis оцінили у $128,3 млрд — це другий показник у Східній Європі. При цьому, як зазначив політик, на тлі загального зниження криптоактивності в регіоні на 7,9%, показники в Україні фактично втрималися на попередньому рівні, продемонструвавши зростання на 0,2%.
«У цьому контексті важливого значення набуває наш законопроєкт № 10225-д про віртуальні активи, який якраз і спрямований на те, аби захистити людину, яка довіряє свої активи криптоплатформі. Тому пропонуємо, щоб платформа, яка бере активи клієнтів на зберігання, тримала їх окремо від власних. Комітет вже рекомендував Верховній Раді ухвалити цей документ у другому читанні та в цілому. Тепер очікуємо винесення документу на розгляд у сесійній залі», — наголосив Данило Гетманцев.
Контекст
Нагадаємо, що 4 листопада Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні доопрацьований законопроєкт № 10225-д про регулювання обороту віртуальних активів. Це рішення підтримали 20 членів комітету.
Робота над документом тривала три роки й супроводжувалася численними суперечками в межах робочих груп. У результаті обсяг чистого тексту законопроєкту склав 264 сторінки, а порівняльної таблиці до нього — 1301 сторінку.
Що передбачає законопроєкт № 10225-д
Позиція НБУ: три головні ризики
Попри підтримку профільного комітету, Національний банк України виступив проти ухвалення законопроєкту в поточній редакції. Регулятор виділив три ключові загрози:
У пресслужбі Нацбанку підкреслили, що розвиток криптоіндустрії не має загрожувати монетарному суверенітету та стабільності гривні. Регулятор заявив, що доклав значних зусиль для пошуку компромісу, проте ігнорування його принципових зауважень унеможливлює підтримку законопроєкту № 10225-д у нинішньому вигляді.
