Науковці Волинського державного університету імені Лесі Українки розробили унікальну методику і першими у світі створили нові складні радіаційно стійкі сполуки на основі сірки, селену, телуру для електронної та нелінійної роботи, повідомили із прес-центру ВДУ. Базовими матеріалами для так званих халькогенідів стали германій та кремній. За результатами досліджень у спеціальній рентгенівській установці на сучасній обчислювальній техніці у печах надвисокою температурою були вирощені кристали, здатні здійснити переворот у розумінні фізики твердого тіла і надпровідності. За час наукових досліджень і пошуків, 15 науковців ВДУ захистили кандидатські дисертації, а найближчим часом два викладачі отримають звання доктора наук. Причому молоді Соросівські стипендіати підхопили ідеї старших колег і намагаються відшукати нові області використання унікальних кристалів. Ось такі сполуки можуть використовуватись у космічній промисловості, бо надзвичайно стійкі до радіації, як фотоелементи, перетворювати невидимі для людського ока інфрачервоні промені у видимі, щось на зразок надпотужного гіперболоїда інженера Гаріна. Словом, волинські вчені розробили технологію одержання сполук, яка тепер стане пріоритетною у розвитку хімії та фізики твердого тіла. За словами ректора Волинського державного університету імені Лесі Українки професора Олексеюка Івана Дмитровича, на сьогоднішній день цими матеріалами зацікавились інвестори не тільки в межах України, але і закордонні інвестори. На його думку, скоро на базі цих матеріалів будуть створені нові прилади, наукові технології, які розвиватимуться у 21 столітті. Аналогічний проект розробляється у Грузії, але добилися вражаючих результатів і спробували перші робочі зразки саме у спеціально створеній лабораторії фізики та хімії Волинського університету.