4 жовтня у приміщенні Волинського державного університету імені Лесі Українки відбулася презентація книги: Данило Братковський. «Світ, по частинах розглянутий». – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. Презентована книга - це фототипічне перевидання єдиної збірки віршів видатного українського поета Данила Братковського «świat po części przeyzrany» з краківського видання 1697 р. Книга довго йшла до сучасного українського читача. Символічним є те, що видання здійснене саме у Рік Польщі в Україні, оскільки постать Братковського належить спільному минулому як України, так і Польщі. На презентації були присутні: Войцех Галонзка, Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку, Володимир Кіндратович Баран, доктор історичних наук, проректор з гуманітарних і виховних питань ВДУ, Анатолій Михайлович Силюк, директор Волинського краєзнавчого музею, Володимир Васильович Пришляк, к.і.н., доцент кафедри давньої і нової історії України ВДУ, Олена Андріївна Бірюліна, зав.відділу давньої історії ВКМ, автор-упорядник книги, Микола Олексійович Слатов, автор оригінал-макету книги, Наталія Юхимівна Пушкар, головний хранитель ВКМ, Дмитро Адамович Головенко, директор Волинської обласної друкарні. Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Войцех Галонзка вразив присутніх читанням віршів Данила Братковського з оригіналу – старопольською мовою. Українською вірші поета читала актриса Лариса Мікоян. Книга видана під егідою ряду наукових установ: Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, де зберігаються оригінали, Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, Волинського краєзнавчого музею і Волинського крайового братства св. ап. Андрія Первозваного (Луцького Хрестовоздвиженського), які були ініціаторами перевидання. Організатором і великим подвижником проекту став голова Братства св. ап. Андрія Первозваного, народний депутат України I скликання Андрій Бондарчук, котрий збирав кошти для видання книги протягом двох останніх років серед різних установ, організацій, державних діячів та приватних осіб. Серед яких установи та керівники міської й обласної влади (зокрема, керівництво ОДА та мер Луцька), представники християнських конфесій та їхніх організацій, народні депутати України Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко, Олександр Мороз, Микола Жулинський та інші, представники бізнесових і громадських організацій, звичайні громадяни, не байдужі до надбань української культури. Підготовлене видання містить грунтовний науковий апарат: передмову директора Інституту літератури НАН України, академіка Миколи Жулинського (Київ), вступну статтю відомого вітчизняного письменника, літературознавця, перекладача Валерія Шевчука (Київ) і його повний переклад українською мовою твору Данила Братковського, публікацію рідкісних джерел із життя поета Олени Бірюліної (Луцьк), книгознавче дослідження збережених примірників-оригіналів Ірини Римарович (Київ), післяслово Володимира Пришляка (Луцьк), передруки історичних статей про Д. Братковського відомих українських істориків М. Максимовича, В. Антоновича, В. Липинського, В.Доманицького.
Довідка: Волинський шляхтич, підчаший венденський Данило Братковський належить до помітних українських громадських діячів другої половини XVII століття. Грунтовна освіта, спочатку в Києво-Могилянській академії, а потім й за кордоном, успішна придворна кар’єра при польських королях, умови для спокійного господарювання в дідичному маєтку с.Свищів (сьогодні Млинівського району Рівненської області) не стали на заваді Д. Братковському в його послідовній боротьбі за повернення повноправного життя своїм одновірцям – православним громадянам Речі Посполитої. В 1697 р. за власні кошти видав у Кракові, в друкарні Франтішка Цезаря-молодшого, збірку польськомовних віршів-епіграм «świat po części przeyzrany». Відомо, що наклад книги був близький до числа 5000 примірників. Зневірившись у дієвості легальної сеймової і публіцистичної боротьби він звернувся за допомогою у табір до повсталого козацького полковника Семена Палія. За участь у повстанні Палія Братковського віддали до військового суду і в Луцьку, 26 листопада 1702 р., стратили. Згідно заповіту був похований у Луцькій братській Хрестовоздвиженській церкві.