Як відомо, нещодавно президент НОК України Віктор Янукович прийняв рішення залишити свою посаду і відповідно до Статуту НОК України ініціював скликання позачергової Генеральної асамблеї на якій 23-го червня відбудуться його перевибори.

Своє рішення Янукович пояснив тим, що у зв`язку з політичним тиском на нього, він не може плідно працювати і приносити користь українському спорту.

На осиротіле крісло головного олімпійця України претендують чотири кандидати, які зареєструвалися до 9-го червня. Щоправда, найбільш реальними з них є лише двоє та й то з поправками.

Отже, представляємо. Кандидат номер один – Сергій Бубка (член Виконкому МОК, член Виконкому НОК України, неодноразовий рекордсмен та чемпіон світу зі стрибків з жердиною у висоту).

Висуванцями Бубки, який до того ж є соратником Януковича по партії "Регіони України" відразу стали 14-ть асоційованих членів МОК України (асоціація спортивних журналістів України; Федерація тенісу України; Федерація гандболу України; Федерація велосипедного спорту України; Фізкультурно-спортивного товариства "Спартак"; Асоціація олімпійців України; Фізкультурно-спортивного товариства "Україна"; Федерація фехтування України; Федерації лижного спорту України; Українська федерація фігурного катання на ковзанах; Федерація біатлону України; Федерація баскетболу України; Федерація хокею на траві України; Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України).

На користь Бубки говорить те, що він є членом МОК і видатним спортсменом у минулому. Одним з головних мінусів Бубки може стати той факт, що він мав дуже тісні зв`язки із земляком Януковичем, що може не сподобатися новій владі.

Головним суперником Бубки у цьому протистоянні може стати олімпійський чемпион у бігу на 100 та 200, член МОК Валерій Борзов, який висунутий федерацією легкої атлетики України. Хоча протистояння Бубки та Борзова - це все відносно. Зважаючи на реалії сьогодення та те, що Борзов належить до політичної фракції СДПУ (о), то цілком вірогідно, що йому буде запропоновано зняти свою кандидатуру у зв`язку тісними дружніми зв`язками з "регіонами". Як це не прикро, але спорт від политики продовжує залежати й надалі.

Про ще двох кандидатів на посаду президента НОК можна згадати лише умовно так як вони виконують вже не перший рік роль "весільних генералів".

Під номером три іде Іван Федоренко– перший віце-президент НОК України, якого висунула Федерації каное України. У 2002 році Федоренко був делегований асоціацією спортивної боротьби.

Ще одним традиційним горе-кандидатом на місце "володаря кілець" є Микола Марценюк – член Виконкому НОК України, віце-президент Федерації бейсболу та софтболу України (за поданням Федерації бейсболу та софтболу України).

Види спорту, які представляє Марценюк самі за нього красномовно свідчать про серйозність його намірів (не в образу бейсболістам та софтболістам).

Всі вищезгадані реалії навівають думку, що вибори нового президента НОК можуть стати повторенням фарсу трирічної давнини.

Тоді, на посаду президента НОК України також було чотири кандидати. Серед яких знайомі Федоренко, Марценюк, Борзов та ще Писаренко (президент федерації важкої атлетики).

Весь розіграш "прозорих" виборів Януковича розпочався з того, що спочатку Федоренко зняв свою кандидатуру на користь тодішнього прем`єра України. Потім відводи дали Марценюк, Писаренко та Борзов…

У результаті 14-та асамблея НОК України одностайно обрала президентом НОК України Віктора Януковича. Схоже, що за кілька тижнів також можна зробити прогноз стосовно нового керівника НОК України. Його прівзище - Бубка.

Не маю нічого особисто проти Сергія Бубки. Правда, хотілося, щоб президентом НОК України була у першу чергу людина, яка відстоюватиме інтереси не тільки кількох видів спорту, а й загалом спорту. Тим більше, що на носі зимові оліміпйські ігри в Турині…

І ще одне. Хотілося, щоб у нас вибори серед спортивних чиновников нарешті стали СПРАВЖНІМИ виборами у повному розумінні цього слова. У нас же в переважній більшості слово "вибори" – це лише набір букв та звуків...

Микита Малинський