Луцькі медики підсумували роботу галузі за минулий рік і оголосили план роботи на найближчий період. Свою оцінку ефективності роботи сфери охорони здоров’я дав і міський голова Антон Кривицький. Він подякував медикам за працю, яка забезпечила суттєві здобутки галузі, спинився на існуючих проблемах і окреслив перспективи розвитку сфери. Це три основних фактори – технічне переоснащення закладів охорони здоров’я, внутрішня реорганізація роботи і кадрова політика.

Якщо ж оцінювати ефективність медичної галузі, то її вдалося досягнути аж ніяк не за рахунок бюджетного фінансування.

Сфері охорони здоров’я традиційно належить приблизно чверть загальних бюджетних видатків. Але левова їх доля, в середньому 90% , спрямовується на заробітну плату та енергоносії. І такий розподіл коштів є характерним для усіх років незалежності. Якщо фінансування галузі і збільшувалось, то лише за рахунок зростання заробітної плати та вартості енергоносіїв.

Те, що реально забезпечило ефект – це оптимізація структури охорони здоров’я, але не за рахунок скорочення, а завдяки вдосконаленню внутрішньої організації. І друге – використання місцевих фінансових ресурсів - поєднання коштів міського бюджету, спонсорів і громадян – для розвитку галузі. За такою схемою додатково вдається акумулювати до 50% річного бюджету цієї галузі.

Скажімо, в минулому році з резервного фонду було додатково спрямовано понад 2,5 млн. грн. на придбання медичної апаратури. За рахунок бюджетних і спонсорських коштів ( у пропорції 4 до1 ) капітальні і поточні ремонти проведено практично у кожному медичному закладі міста.

Цього року на придбання медичного обладнання з резервного фонду ми додатково спрямовуємо 600 тисяч гривень. Окрім того, є домовленість про залучення спонсорських коштів у сумі 2,5 млн. грн. для придбання надсучасного діагностичного комплексу – магнітно-ядерного резонатора.

Наступний крок стосується внутрішньої організації роботи. Запровадження менеджменту в охороні здоров’я сьогодні не менш життєвонеобхідне аніж у сфері економіки. Медична освіта для керівника стаціонару чи амбулаторії вже не розглядається як головна. Вихід – або наймати фахових менеджерів, або самим опановувати науку менеджменту.

Організовуючи роботу, варто орієнтуватися не на міністерські циркуляри, а на реальні потреби. Саме час запровадити медичну соціологію. Адже більш-менш вичерпні відомості сьогодні існують лише про кілька груп хворих – на діабет, епілепсію, гостру ниркову недостатність і може – туберкульоз. Насамперед у поліклінічних закладах обов’язково потрібно відслідковувати потоки відвідувачів. Варто створювати комп’ютерну базу і використовувати її не тільки як засіб кількісного обліку, а як інструмент аналізу потреб. І вже відповідно до цих потреб формувати штат спеціалістів.

І останнє – кадри. Є проблема з рухом молодих кадрів. У зв’язку з виходом на пенсію щороку у міських закладах охорони здоров’я мало би з’являтись як мінімум 50 вакансій, а фактично прийнято одиниці.

Одночасно, на думку Атона Кривицького, не достатньо використовуються кадровий потенціал. Є висококваліфіковані спеціалісти з науковими ступенями, великим досвідом роботи, авторськими методами діагностики і лікування. Навколо таких фахівців варто організовувати місцеву школу лікарської майстерності. І обов’язково матеріально підтримувати наставництво.

Що ж стосується призначень на керівні чи ключові посади, то робити це потрібно на конкурсній основі.