Такі дані було оприлюднено 31 липня 2007 р. на підсумковій прес-конференції в Луцькому прес-клубі реформ, присвяченій результатам комплексного дослідження роботи з виборцями депутатів Луцької міської ради, проведеного Центром Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу, Асоціацією Молодих Реформаторів і Волинським прес-клубом у рамках проекту „Голос громадськості” за підтримки Світового банку. Як повідомив голова АМоРе Михайло Шелеп, за результатами соціологічного дослідження, проведеного Агенцією соціального аналізу «Соціум-ХХІ», більшість лучан майже не володіє інформацією про діяльність фракцій міської ради, не знає їх керівників і депутатів зокрема. 85% опитаних не мали жодних зустрічей із депутатами, а серед тих, хто зустрічався – пенсіонери та керівники установ, організацій і підприємств міста. «Останні, очевидно, зустрічаються з депутатами місцевого рівня в силу свого професійного статусу та необхідності вирішення робочих питань», – зазначив Михайло Шелеп. Як з’ясувалося під час опитування, виборці надають перевагу особистому спілкуванню з депутатами, телефоном, а основним джерелом інформування про діяльність міської ради вважають ЗМІ. Проте, результати вивчення громадської думки, моніторинг публікацій у регіональній пресі засвідчують відсутність належної інформації про діяльність депутатів, фракцій і приймалень. З усього переліку обласних друкованих видань, опрацьованих Волинським прес-клубом за період із квітня 2006 р. по квітень 2007 р., лише в міській комунальній газеті «Луцький замок» розміщено 37 інформаційних повідомлень, у «Волинській газеті» – 12, у газеті «Волинь-нова» – 9, «Віче-інформ» – 6, «Відомості» – 3, «Аверс ПРЕС» – 2. Газети «Сім’я і дім» і «Вісник» не подали жодної інформації ні про діяльність депутатського корпусу, ні окремих депутатів. Як зазначив під час «круглого столу» керівник фракції БЮТ Юрій Корольчук, «сьогодні всі ЗМІ хочуть заробити гроші. Я їх розумію, але це одна із причин, чому люди не знають про нашу діяльність». Водночас пан Корольчук вважає, що «найкращий варіант спілкування з виборцями – через ЗМІ та в громадських приймальнях». Такої ж думки і депутат фракції УНП, голова міської організації партії Анатолій Бубенщиков: «Кожен засіб масової інформації розцінює звіт депутата як піар. Саме тому ми вирішили доносити інформацію до виборців безпосередньо. Більше того, ми поставили собі завдання менше «світитися» на сесійних засіданнях, а більше працювати в постійних комісіях і вирішувати конкретні справи». З іншого боку, не всі депутати міської ради вважають за необхідне звітуватися пере своїми виборцями. «70% лучан не можуть назвати конкретних заходів, ініціатив, пропозицій депутатів Луцької міської ради, що були впроваджені протягом 2006 -2007 років. Вище «трійки» оцінка ефективності діяльності депутатського корпусу практично не піднімається, 8% громадян зупинилося на позначці «добре» і менше 1% - «відмінно», – констатував Михайло Шелеп. Натомість анкетування депутатів щодо оцінки ними власної діяльності засвідчує: 50% вважає роботу ради задовільною, жоден депутат не назвав свою діяльність неефективною. В свою чергу 33,33% депутатів стверджують, що звітували перед виборцями щоквартально, 25% – двічі на рік і стільки ж – 1 раз на рік, а 16, 67% не звітували жодного разу і не вбачають у цьому необхідності. Керівник фракції «Наша Україна» Андрій Козара вважає, що не звітуватися спонукає депутатів політична несвідомість громадян, однак депутати «зобов’язані використовувати всі способи контакту з виборцями», а громада має вимагати звіту за виконану роботу. Депутат фракції ПРП Олександр Мартинюк переконаний, що «після зміни системи виборчого законодавства громада має мало важелів впливу, проте депутат щодня має звітуватися перед собою і виборцями». «Загалом можна говорити про низьку ефективність діяльності депутатського корпусу Луцької міської ради. Інформаційна робота з метою створення авторитету та доброго іміджу депутатів місцевих рад, як одного з елементів місцевого самоврядування, дорівнює нулю, – підсумував Михайло Шелеп.