Національна збірна України під керівництвом Олег Блохіна продовжує розчаровувати своїх уболівальників як результатами так і своєю грою. Після нічиєї з командою Лівії підопічні Блохіна з рахунком 1:0 поступилися у Скоп`є збірній Македонії. Додати до цього й не чоловічий вчинок капітана української команди Андрія Шевченка наприкінці першого тайму, і малюнок перспектив виходить вельми не оптимістичний.
Однак, про все по порядку. На гру з Македонією у Блохіна була можливість викликати всіх на даних момент найсильніших гравців, які не травмовані. Після нічиєї у Лівії наставник "синьо-жовтих" бідкався про відсутність у команді представників "Дніпра" та Шевченка. На матчі з Македонією всі ці футболісти грали. Але, гри знову не було. Звичайно, моментами щось схоже на футбол в українців виходило, особливо під завершення матчу, але для перемоги цього замало.
Причин для цього можна знайти чимало. По-перше, була помітна не зіграність футболістів, але ж й де їй взятися, якщо у стартовому складі збірної України з 11-ть футболістів, лише четверо раніше опинялися в одній команді. Провини у цьому Блохіна немає. Зіграти за кілька днів футболістів не можливо. В атаці у першій половині матчу в українців не виходило практично нічого. Шевченко ніяк не міг порозумітися зі своїми партнерами по півзахисту. Можливо, якщо б форвард "Мілана" прилетів своєчасно на збір національної команди, а не приїхав за день до гри, то цього б взаєморозуміння було б й більше. Хоча Ц це лише один з моментів.
У старті Блохін випустив відразу 4-х гравців "Дніпра", які були одними з кращих на полі. І якщо у першій половині зустрічі Олександр Рикун не був такий помітний, проте у другій частині матчу дніпропетровець вдало асистував своїм партнерам та й сам міг забити. Ротань та Назаренко зіграли на своєму рівні, проробивши великий обсяг роботи. Для першої гри непогано відіграв й Русол, що виконував функції останнього захисника, правда, у першому таймі йому не вистачало впевненості. Проте, можна зазначити, що ця четвірка має право бути запрошеною й на інші ігри збірної.
На своєму рівні, зіграли й майже всі інші гравці збірної, серед яких варто виділити Дмитра Парфьонова, який більш-менш надійно відіграв у захисті і до того ж був помітний в атаці. І нині можна сказати, що потенціал в української команди є, однак, він поки не повністю використаний тренерським штабом збірної України. У грі з Македонією на лице розбалансованість та не зіграність футболістів. До того ж тактичний малюнок української команди був сильно розмитим. Між захистом та півзахистом при створенні атак створювалася "яма", яка давала можливість македонцям в один два паси переходити зі своє половини поля до штрафного майданчика української команди. Відзначимо і той факт, що протягом першого тайму напад української команди із "зірковим" Шевченком був більш схожим на пасивний півзахист.
Що стосується моментів, то перший небезпечний виник поблизу воріт Шовковського, коли на 8-ій хвилині гри ударом головою пробивав Седлоськи, але український воротар витягнув цей м`яч з кута. За хвилину знову небезпека поблизу наших воріт, але цього разу від голу українську команду рятує стійка воріт у яку м`яч влучив після удару Стояновськи. Гідної же відповіді українців прийшлося чекати задовго.
А ось господарі не втратили нагоду відкрити рахунок. Протягом 3 хвилин гравці збірної Македонії тероризували ворота українців. Після виконання кутового Шакірі, Шовковський вибив закручений м`яч у верхній кут воріт. У наступному моменті голкіпер збірної України вже не допоміг. Шакірі з ауту вкинув шкіряну кулю прямо у штрафну української команди, а Седловський скинув головою м`яч на Ставревських, який на дальній штанзі ніким не прикритий вразив ворота збірної України, пробивши поміж ніг Шовковського Ц 1:0. На 30-ій хвилині Шевченко віддав пас на Назаренка, який з кута воротарського майданчика небезпечно пробивав, але м`яч від захисника пішов лише на кутовий. Це був найбільш небезпечний момент у виконанні збірної України у першій 45-хвилинці.
Однак, під завершення матчу стався епізод, який ще довго будуть обговорювати і є чому. На 45-ій хвилині гри, у цілком чоловічій боротьбі Стояновськи ліктем не навмисно вдарив в обличчя Шевченка. Шевченко, у якого було помітно було розбиті губи та йшла кров, нічого не пояснюючи, зняв із себе футболку збірної України і спокійно пішов у роздягальну....
Звичайно, приємного мало коли тебе б`ють по губах, але ж це не травма через яку гравець не може продовжувати матч. Тим більше, якщо ти капітан збірної України та до того ж твоя команда програє. Інакше, як наплювательським відношенням до своєї збірної та їх вболівальників цей вчинок Шевченка не назвеш. Складалося таке враження, що "мега-зірка" Шевченко грає у дворовий футбол, і коли захотів тоді й залишив поле. У матчі з Іспанією форварду "Мілану" не сподобалося, що його змінив Буряк і він жбурнув буцу у його бік. який далі буде крок схопившого "зірку" Шевченка, який, як відомо, й українських журналістів не надто поважає, мовляв, пишуть про нього різне... Але, вибачте, що писати у даному випадку про гру футболіста, який так зневажає свою команду. Можна, зрозуміти, що гра з Македонією товариська, і травму нікому не хочеться отримати. Тим не менш, навіщо тоді приїжджати у національну команду. Для галочки?
І ще один приклад на завершення цієї теми. Партнер Шевченка по "Мілану" Дженнаро Гаттузо в одному з останніх матчів своєї команди завершував гру із забинтованою головою, яка наполовину була в крові. І нічого грав, тому, що грав за свою КОМАНДУ, яку поважає. Більш старші колеги Шевченка по "Динамо" не раз наводили приклади коли догравали матч на межі своїх сил. А тут кров, розбита губа, ледь чи не реанімація... І ще цікаво, як Блохін, який неодноразово говорив про те, що хоче, щоб гравці грали за престиж своєї збірної, буде нині наводити приклад своїм менш іменитим та менш молодими підопічним. І кого наводити, як взірець . Шевченка, що залишає поле коли його команда програє, чи Лужного, що вже вдоволився матчами за українську команду, або ящука, що ніяк не може визначитися, що для нього важливіше: бельгійське громадянство, чи українське...
Друга половина гри відрізнялася від першої лише тим, що суттєво впали швидкості, а українці традиційно для себе заграли лише в останні хвилини. Старався, але вже вкотре не продуктивно у цій грі і Ребров, хоча моментів для взяття воріт у Сергія не було. А ось жовту картку гравець "Фенербахче" за симуляція отримав, коли впав у штрафному майданчику збірної Македонії.
Найреальніший шанс зрівняти рахунок українці втратили на 64-ій хвилині, коли після удар з розвороту Рикуна м`яч пролетів у лічених сантиметрах від штанги. Мали нагоди відзначитися у цій грі Чечер та Косирін, але удар першого витягнув з верхнього кута воріт голкіпер, а форвард "Чорноморця" був неточним пробиваючи головою. В одному з моментів не використав Косирін й вихід сам на сам коли в нього останній в момент вибив м`яч з під ніг Мітрескі.
Висновок один. Блохін обіцяє всім нам кістяк та якийсь малюнок у грі збірної на матчі з Францією 6-го червня. До цього часу в українців запланований лише один матч зі словаками на 28 квітня. як збирається Блохін створити те, що йому не вдалося за три гри поки залишається таємницею. Після матчу з Македонією є лише один позитивний момент, що є гравці з яких можна ліпити українську збірну, але Цце потрібно ще вміти... Македонія - Україна - 1:0 Гол: Ставревськи 26 МАКЕДОНІя: 1. Мілошевськи (Ніколовськи 46), 2. Ставревськи, 4. Седлоськи, 5. Мітреськи, 6. Стояновськи (Бозіновськи 62), 7. Мітревськи (Кумбєв 89), 8. Шумуліковськи (Мустафі 81), 9. Дімітровськи, 10. Шакірі, 11. Крстєв, 17. яанчевськи (Толески 65). УКРАЇНА: 1. Шовковський, 2. Симоненко (Матюхін 46), 3. Парфьонов, 4. Тимощук, 6. Русол, 7. Шевченко (Косирін), 8. Рикун, 10. Назаренко (Калініченко 81), 13. Чечер, 16. Ротань, 20. Гусєв (Ребров 46).