У Туреччині, в середу 17-го листопада повинно було бути два свята. Перше – це закінчення релігійного свята мусульман - Рамадан, а ось другого – перемоги над збірною України не дочекалися... Якщо б перед матчем з Туреччиною якийсь український вболівальник заявив, що збірна України переможе в Стамбулі турків з рахунком 3:0, то його б назвали, або палким прихильником синьо-жовтих, або ж психічно хворим.
Утім, це не сон, а реальність. Обігравши в Стамбулі турецьку команду підопічні Блохіна завершають 2004 рік одноосібними лідерами групи 2. Причому роблять це впевнено і поки обіцянки Блохіна не розходяться з ділом.
Тривог напередодні гри з турками було чимало. Перш за все вони пов`язані з травмами Тимощука, Венглинського та Ротаня. Підлили масла в огонь й Чечер, Зотов та Закарлюка, які були відраховані з національної команди за порушення режиму.
Не буде секретом і той факт, що й сам Блохін у грі з Туреччиною розраховував перш за все на те, щоб не програти. Щоправда, вихід на поле в синьо-жовтих футболках трьох номінальних форвардів – Шевченка, Воробея та Вороніна говорив зовсім про інше.
Віддамо належне Блохіну - з тактикою на гру з турецькою командою, він обрав найбільш оптимальний варіант. Наситивши півзахист гравцями руйнівного плану та побудувавши чітку гру в захисті, швидкі Воронін, Воробей та Шевченко раз за разом залишали позаду себе захисників господарів на всю використовуючи швидкі контратаки після довгих передач зі своєї половини поля.
Вже на 4-ій хвилині гри атака українців завершилася порушенням правил проти Шевченка, який зі штрафного влучив у стінку. За хвилину вже мали забивати турки, але вихід Ніхата сам на сам з Шовковським український воротар перервав.
Футболісти збірної Туреччини після того як не забили, більш жваво насідали ворота українців, але здебільшого били здалеку та до того ж неточно. Те що у збірної Туреччини найбільші проблеми в захисті на ділі перевів Андрій Воронін. Форвард "Байера" на куту штрафного майданчика отримав п`яткою пас від Воробея і зблизившись з воротарем віддав передачу на 11-метрову позначку на Шевченка, але м`яч просвистів поруч з нападаючим "Мілана" і дістався Гусєву, який ударом метрів з 19-ти у кут воріт відкриває рахунок в матчі -0:1.
За вісім (сприятливе число для збірної України в цій грі) хвилин змусив стадіон піднятися від гніву вже Шевченко. І знову асистентом був Воронін, який віддав пас на "Шеву", що увійшовши у штрафний майданчик турецької команди і ударом в дальній кут воріт робить рахунок 0:2. На 23-ій хвилині гри українці могли остаточно похоронити надії на позитивний результат турецької команди ще в першому таймі, однак пас Воробея на Шевченка з Вороніним зблокував захисник.
Свою відповідь на два голи української команди турки в першій частині матчу так і не дали, як в цілому і у всій зустрічі. Удари здалеку брав без проблем Шовковський, який до того ж дуже вдало зіграв на виходах після численних кутових біля наших воріт. 35-та хвилина стала ще одним невикористаним моментом українців для взяття воріт. Після пасу зі своєї половини поля на побачення з Рюшту вже виходив Воронін. Українець зіткнувся з воротарем за межами штрафного майданчика і воротар впав, а Воронін, підхопивши м`яч і з метрів 20-ти бив у пусті ворота, але влучив у поперечину...
Трохи пізніше лише дивом не влучив у ворота Шовковського Караденіз, який, щоправда, бив з гострого кута. Під за навіс першої 45-хвилинки ще однак контратака української команди могла завершитися голом. Воронін та Воробей зіграли у "стіночку" і легіонер з чемпіонату Німеччимни увірвався на швидкості у штрафний господарів, але його удар у ближній кут Рюшту парирував.
Другий тайм проходив за глобальної переваги збірної Туреччини. На 47-ій хвилині лише чудова реакція Шовковського врятувала збірну України від голу після удару з кількох метрів Караданіза. Щоправда, небезпечних моментів біля воріт української команди було не так і багато. Турки, яким не дали зіграти в свій дрібний пас та лишили їх простору поблизу штрафного українців виглядали дещо безпорадно і намагалися забити із середньої відстані, але їх постріли були здобиччю для Шовковського, або ж для хлопчиків, які подають м`ячі.
На 60-ій хвилині Блохін здивував вдруге. Правда цього разу заміною. Замість активного Вороніна, який провів в збірній України, напевно, найкращий матч за свою кар`єру, вийшов Рикун. Утім, мусимо визнати із заміною Олег Володимирович таки вгадав.
Утім, до третього голу у ворота Рюшту ще один момент забити мав Шевченко. Після пасу Рикуна Шевченко вийшов сам на сам з воротарем, обіграв того, але за мить до удару, Рюшту все-таки обікрав українця, однак зробив це з порушенням правил, яке не узрів суддя. Але свій гол Шевченко забив. На 88-ій хвилині (про магічне число) Рикун на правій штанзі прострілив на Шевченка, який ударом в падінні робить рахунок 0:3. Після цього на поле полетіли пляшки, яких особливо багато було за воротами Шовковського, а одна навіть долетіла до центра поля... Отже, розгром турецької збірної і найбільша перемога синьо-жовтих над командою, яка входить до еліти світового футболу. До речі, на 90-ій хвилині "Шева" міг зробити й хет-трик. Побачивши, що Рюшту вийшов далеко з воріт форвард з метрів 45-ти пробив, але Рюшту кіничками пальців перевів м`яч з під поперечини на кутовий. На цій оптимістичній грі 2004 рік для збірної України закінчився й попереду вже 9-те лютого 2005 року, коли збірна України поїде брати Албанію.
Туреччина - Україна - 0:3 Голи: гусєв 8, Шевченко 16, 88 Туреччина: Рюшту, Толга, Сервет (Шанлі 28), Емре, Уміт Озат, Окан, Ніхат, Фатіх, Караденіз (Баштюрк 54), Деніз, Хюсейин (Неджетт 66) Україна: Шовковський, Єзерський, Русол, Федоров, Несмачний, Гусін, Шелаєв, Гусєв, Воробей (Дмитрулін 75), Шевченко (Назаренко 90), Воронін (Рикун 61).
Турнірне положення: 1. УКРАЇНА – 11 очок (5 матчів). 2. Данія – 6 (4). 3. Туреччина – 6 (5). 4. Албанія – 6 (4). 5. Греція – 5 (4). 6. Грузія – 5 (4). 7. Казахстан – 0 (4).