Олег Блохін, головний тренер збірні України:
- Хочу поздоровити збірну Казахстану з дуже вдалою грою. Перемога нам дісталася дуже важко. По одній простій причині - у суботу ми провели тяжку гру в Данії, і як ми не намагалися відновити хлопців до сьогоднішнього матчу, утома однаково позначилася. Хочу поздоровити й нашу команду - з важкою перемогою. Якби ми не виграли сьогодні, то наша преса напевно написала б, що відбулася катастрофа. Не розумію, щоправда, чому в таких випадках програш уважається катастрофою.
Але навіть якби ми не виграли, я б однаково поздоровив нашу команду з тим, що знову був показаний характер, чого раніше не спостерігалося. От це - найголовніше . Команда боролася за перемогу до останньої секунди, незважаючи на те, як важко це було робити. Я розумів, що забити на утомі - справа майже завжди безнадійна. Але хлопці це зробили. Я вдячний команді, і справа отут не в очках. Команда в нас молода, перебуває поки в стадії становлення. Як, до речі, і збірна Казахстану, якій сьогодні було важко ще й з тієї причини, що завжди стартовий двобій дається нелегко, поза залежністю від того, де ти граєш - удома або в Копенгагені. Якщо збірні з нашої групи думають, що будуть приїжджати сюди за легкими очками, то, я думаю, що вони помиляються. Хочу побажати успіхів збірній Казахстану. І правильно говорить тренер цієї команди - вони не аутсайдери, вони повинні боротися. Якщо вони будуть боротися й добиватися таким шляхом успіху, то вони самі повірять, що вони - не аутсайдери. Але це важка праця, що тренери збірної за 5 днів іноді не встигають зробити.
- Чому не брав участі у матчі Андрій Шевченко? Чи сильно позначилася його відсутність на атакуючій силі збірної України?
- Щодо того, як позначилася його відсутність, запитаєте в головного тренера збірної Казахстану :-)). Ви знаєте, якщо, приміром, забрати з команди Казахстану Балтієва, то ви попросту заберете з команди сполучну ланку. Крім того, у нас в українському футболі не так багато зірок, щоб відсутність Шевченка не могла не позначитися на грі нашої команди. Хоча, багато хто говорить, що український футбол багатий на таланти, але щось ці таланти не дуже швидко ростуть.
Що стосується причин відсутності Шевченка, то це пов'язане із травмою - на одному із тренувань у Києві він послизнувся на рівному місці й потягнув м'яз. Ніякого зіткнення або боротьби за м'яч не було - просто "пішов" з-під ноги шматок поля.
- Це правда, що в Алма-Ати Шевченко прилетів на своєму літаку?
- Вас цікавить особисте життя? Ну давайте ще почнемо підглядати в замкову щілину... Я відповідаю за футбольні справи й мене зовсім не цікавить на якому літаку, на якій машині, на якому вертольоті прибуває той або інший футболіст. У мене є своє життя, є вона й у вас, напевно. Хочете підглядати в замкову щілину - це було при СРСР, вибачте. Підглядайте, якщо вам так зручно.
- Чи можна сказати, що збірна України вже створена, може проявляти принаймні характер?
- Я ж сказав, що я вдячний команді в першу чергу за характер. Ви ж не слухаєте, що я говорю.
- Але в збірної була серія невдалих матчів...
- Серія товариських матчів? Так я вже говорив - за результати цих матчів мене вже давно потрібно було звільнити. Чого ж мене не звільнили? Якщо я буду вигравати товариські матчі, а програвати офіційні, то для чого тоді тренери, для чого тоді товариські ігри? Товариські ігри існують для того, щоб перевіряти в них команду. Програв я з рахунком 0:3 або 0:5, я однаково після гри сіл, подивився запис і побачив - де в мене добре, а де в мене погано; хто мені підходить, а хто мені не підходить. Я ще раз повторюся, незалежно від результату сьогоднішнього матчу, я однаково подякував би команді за проявлений характер.
- За рахунок чого так швидко прогресує український футбол?
- За рахунок іноземців. Я не жартую. По-перше, за рахунок гарних іноземних виконавців, розвиваються клуби, які таких виконавців здобувають. По-друге, розвивається в нас і дитячо-юнацький футбол. Зокрема, у Києві й Донецьку побудовані футбольні школи, які готують футболістів. Крім того, у нас у країні розвивається програма "Гол". У країні вже зараз установлені 40 футбольних майданчиків зі штучним покриттям, де можна грати у футбол цілий рік. По всій Україні буде побудовано ще 400 таких майданчиків. От за рахунок усього цього й розвивається наш футбол. Але для того, щоб побачити результати цієї роботи, повинне пройти час.
- Дайте короткий коментар проведеним замінам і характеристику гравцям, які вийшли на заміну.
- Важко обговорювати гру, коли все на нервах. Треба спокійно подивитися запис гри й тоді вже зробити об'єктивну оцінку. Як ви бачили, ми трошки освіжили команду. Я вдоволений замінами. У нас на полі сьогодні грали, приміром, ті ж Ротань і Русол - молоді хлопчики. Що ви хочете від них, якщо при СРСР важко було грати в 22 роки, а ми зараз хочемо від них гри в 24 роки. Це зовсім різні часи. Головний тренер збірної Казахстану працює на майбутнє, випускаючи молодих виконавців, на майбутнє працюю і я.
Деякі заміни мене влаштували, деякі - ні. Деякі гравці зіграли так, як треба, деякі - слабкіше, ніж я від них очікував. Я думаю, що ця справа колективу - спокійно сісти й розібрати гру. І треба рухатися вперед поступово, крок за кроком, step by step. А ми хочемо все відразу - потрапити у фінальну частину чемпіонату світу, стрибнути 2.40 або 6 метрів, які нам поки не даються. Усе створюється поступово.
Ну а "розбір польотів" після гри з Данії був більше жорсткішим, ніж після ігор із Францією й Англією. Тому що почалася якась ейфорія. Усі говорять, що дуже добре, що ми відвезли з Данії 1 очко. Навіть газети хвалили. Правда, не всі, - половина. Але ж перед грою з Данією були заголовки: "Поранений Блохін", "Поранена команда" і т.д. І ніхто не сподівався, що в матчі з Данією ми візьмемо хоча б очко. Чесно кажучи, упевнений, що багато хто й сьогодні не чекав, що ми обіграємо Казахстан. Хто вірить - спасибі! У кожному разі, будемо рухатися вперед.
- Ви пам`ятаєте Сергія Анатолійовича по виступах у чемпіонаті СРСР?
- Пам'ятаю. Я хотів би подякувати за теплий прийом. Ваша гостинність нагадала мені часи, коли ми гри в СРСР отут з "Кайратом". Спасибі вам, удачі, здоров'я, щастя й успіхів!
Сергій ТИМОФЄЄВ (головний тренер збірної Казахстану): - Хотів би поздоровити збірну України із заслуженою перемогою - українці грали сильніше нас. Та й взагалі, треба визнати, що на даний момент українська команда сильніше нашій збірні. Ну а ми зробили все, що було в наших силах. Головне, що ми могли запропонувати суперникові - це самовіддачу. І я вдячний хлопцям, що вони зробили сьогодні все, що могли. І звичайно, сьогоднішній матч - це великий досвід для нас, адже ми робимо тільки перші кроки. Якщо ми будемо й далі показувати таку самовіддачу, як сьогодні, то, думаю, ми будемо рости. Правильно сказав Олег Володимирович - отут не буде легко нікому, ми будемо битися за кожну ділянку поля в кожній зустрічі. Просто так, без бою, ми грати не будемо. Це я вам обіцяю. Ну а збірній України - успіхів у подальших матчах.
- Перед збірною Казахстану як і раніше стоїть завдання виходу у фінальну частину ЧС-2006?
- Хлопці, це просто смішно - говорити про те, що збірна Казахстану вийде у фінальну частину чемпіонату свту. Це марення. Про що говорити, якщо та ж збірна України з її виконавцями 12 років не може потрапити ні на чемпіонат Європи, ні на чемпіонат світу. Нам ще дуже довго потрібно йти до того, щоб добитися подібних результатів. У нас нічого немає - ні баз, ні полів. Якщо ми вийдемо у фінальну частину чемпіонату світу, це буде просто смішно. Ви можете собі таке реально представити?
Олег БЛОХІН: - Я, наприклад, - ні.
- От й я не можу.
Олег БЛОХІН: - Ні, ну завдання можна ставити. Це і є частина роботи тренера - поставити планку.
- Чому ви вирішили випустити сьогодні в основному складі Чічуліна?
- Це молоді хлопці, це наше майбутнє. Якщо зараз ми не будемо давати їм шанс, то через два-три роки в нас комусь буде грати. Той же Чічулін вийде й не зможе грати. А так він набереться досвіду й у підсумку зможе стати майстром. Це наше майбутнє й надалі ми будемо давати шанси нашим молодим хлопцям. Поки я буду головним тренером збірної, у кожній грі 2-3 молодих виконавця будуть грати обов'язково.
- Чому не вдалося втримати нічию?
- Якщо просто сказати - команді не вистачило сил. Хлопці дуже сильно хотіли втримати рахунок, але суперник не дозволив.
Руслан Ротань, півзахисник збірної України: Коли Олег Володимирович випускав мене на поле, то дав вказівки потримати м'яч, постаратися виконати диспетчерські функції, "заспокоїти" партнерів точними передачами. Що стосується гола, то бив я зряче й м'яч полетів саме туди, куди я хотів, так що ні про яку випадковість мова не йде. Ці дві важкі ігри в Данії й у Казахстані додали нам характеру, загартували команду, що вже починає формуватися.
Олексій Бєлік, форвард збірної України: Я розумів, що, виходячи на поле під сьомим номером, несу певну відповідальність. Своєю грою залишився вдоволений не повністю. Звичайно, мій гол був важливий і додав натхнення, але не забий ми на останніх хвилинах переможний м'яч, перший був би нікому не потрібний. Взяв участь я й у другому м'ячі, не дуже давно мій друг Руслан Ротань попросив купити йому нові бутси - і саме так у них він і забив вирішальний гол і приніс перемогу збірній України.
UA-футбол www.dynamo.kiev.ua