Португальське" Євро стало таким собі продовженням мундіалю 2002-го року, підтвердивши нові тенденції сучасного футболу: фаворити "взяли за правило" залишати фінальні частини першостей "по-англійські", не виявляючи надмірного бажання прихопити із собою "якийсь" там Кубок...
Водночас напрошується думка, що ті ж самі італійці, іспанці та німці, які попрямували до рідних домівок ще після групового етапу, а на додачу невдахи чвертьфіналів – французи та англійці вже вкотре через банальну недбалість виходили на зелені газони Португалії, споглядаючи вгорі небо, задерши голову до зірок: а що? ми ж фаворити, хто нам стане на заваді? Забули, певно, що поласувати шматком смачного пирога ладні усі ті, кому останнім він з"являється лише у сні (даруйте за банальність).
Серед компанії таких "нахаб", здатних в один момент з бридкого каченяти перетворитися у красеня – лебедя, опинилися й Еліни – нащадки мудрих філософів та шанувальників богів Олімпу.
Збираючись на зустріч найсильніших, німецький наставник греків Отто Рехагель навіть з характерними як для його співвітчизників холоднокровністю та розрахунками навряд чи мріяв про щось більше, ніж чвертьфінал, але несподівано спробувавши смак тріумфу, відчув з "учнями" ще більший апетит.
Якась мить – і, здавалося б, недосяжний приз вже поряд – до нього можна доторкнутися...і... (це ж треба!) спробувати забрати із собою! Потрібно лише вдруге розвіяти по вітру амбіції господарів...
"Ми маємо кілька тактичних схем на всі випадки: якщо пропустимо гол у дебюті поєдинку, якщо вийдемо вперед ми, я якщо все затягнеться, як у матчі з чехами", - такі доволі зухвалі слова обрав для своєї предматчевої промови тренер грецької "DREAM TEAM" Отто Рехагель.
"Гадаю, усе вирішить один забитий м"яч", - обережно прогнозував наставник португальців Луіс Філіпе Сколарі... Обидва, як бачимо, не помилилися, щоправда навряд чи останній з них бачив автора переможного голу у футболці суперника...Але футбол є футбол.
Своєрідною родзинкою фіналу було те, що обидві команди якихось три тижні тому мали змогу оцінити одна одну у дії. Тоді у матчі – відкритті Євро-2004 греки й подарували шанувальникам гри мільйонів першу сенсацію, безжально забравши усі три очки групового етапу собі.
Тож виникала думка – який з тренерів цього разу перевершить свого візаві? Або ж Рехагель знайде додаткові джокери, або ж Сколарі, нарешті, винайде "антидіючий засіб" проти непрохідних оборонних редутів опонентів суперника та їхньої атакувальної зухвалості.
Перебуваючи під тиском своєї величезної уболівальницької аудиторії і вирішивши "знекровити" греків швидким забитим м"ячем, футболісти Португалії чимдуж "летіли на крилах" вперед, але їм їх "підрізали" якщо не у центральній зоні, то поблизу штрафного майданчику.
Незважаючи на такий опір, Мігел мало не потрапив в обійми партнерів вже на старті зустрічі, але голкіпер елінів Нікополідіс кінчиками пальців зміг змінити траєкторію польоту шкіряного, відвівши небезпеку від власних воріт.
Господарі цьогорічної Олімпіади теж довго з контрударом не барилися: після швидкого рейду ефектну комбінацію логічно мав закінчити Фісас, проте вчасно заявив про себе Рікарду, зігравши на випередження.
Коли головний арбітр матчу, німець Маркус Мерк за рахунку 0:0 дав свисток на перерву, одразу ж пригадалася ще одна репліка Рехагеля, яку він "видав на гора" після одного з поєдинків Євро.
"Я зміг навчити свою команду не боятися титулованих суперників і відчувати впевненість у своїх силах", - сказав тоді тренер. І справді – після "підкорених" Іспанії (1-1), тіє ж Португалії (2:1), Франції (1:0) та Чехії (1:0) у фіналі чітко було видно: якщо грекам іноді й бракувало досвіду чи певної майстерності, то холоднокровності та дисципліни, які й дозволяли без натяку на нервовість розбивати мрії іменитих опонентів, їм було не займати.
Відпочивши 15 хвилин, Фігу та компанія з новими силами спробували вдачу у нападі, але моментами було не зрозуміло: як той же Паулета зможе без підтримки партнерів (!...) один обіграти чотирьох гравців Елади... Доволі спокійно витримуючи такі набіги, збірна Греції відкладати завдання "пробити" Рікарду на потім не ризикнула, а втілити його у реальність вдалося, як і у матчі з чехами: після розіграшу кутового. Все сталося ідентично тому епізоду, лише імена героїв змінилися: цього разу бездоганною подачею від правого прапорця скористався Ангелас Харістеас, так само, як і Делас у півфіналі, завдавши прицільного удару по воротам візаві – 1:0!
Відтак кожна з тих дорогоцінних хвилин, які залишилися до фінального свистка, стала для португальців на вагу золота. Кріштіану Роналду чи не одразу ж отримав можливість закарбувати свої ім"я у списку національних героїв, але дивом не зміг, вийшовши один на один, вдало перекинути голкіпера.
Суміш ейфорії грецьких уболівальників та напруженого виразу облич португальських шанувальників гри мільйонів розрядив лише "подвиг" місцевого "фана".
Стрімко подолавши перешкоду у вигляді служби охорони, він миттю опинився на полі, жбурнув прапором, пофарбованим у кольори каталонської "Барселони" в екс-гравця цієї команди Луша Фігу, і на додачу продемонстрував прекрасні показники у бігу. Близько двадцяти осіб, які побігли навздогін порушнику спокою, винесли його з газону лише після того, як уболівальник, немов м"яч, з розгону намагався "порвати" сітку грецьких воріт...
Цей казус, здається, остаточно деморалізував португальців, які ніяк не могли впоратися з відчайдушним захистом елінів. Не допоміг їм навіть "подарунок" рефері, який додав до основного часу цілих 5 хвилин. 1:0 – не до кінця повіривши у реальність того, що сталося, грецькі уболівальники шаленіють, святкуючи несподівану, і від того ще більш приємну перемогу... 12-й чемпіонський титул Європи вирушає до Елади.
Португалія – Греція 0:1
Гол: Харістеас, 57
Збірна Португалії: Рікарду Соаріш, Жорже Андраде, Мігел (Паулу Ферейра, 43), Нуну Валенте, Рікарду Карвалью, Коштінья (Руй Кошта, 59), Фігу, Роналду, Маніше, Деку, Паулета (Нуну Гомеш, 72)
Збірна Греції: Нікополідіс, Сейтарідіс, Делас, Басінас, Загоракіс, Яннакопулос (Венетідіс, 76), Фісас, Врізас (Пападопулос, 80), Капсіс, Кацураніс, Харістеас
Суддя: Маркус Мерк (Німеччина)
Лісабон. Стадіон «да Луж». 62 865 глядачів