Бізнес активно вкладає кошти в альтернативну генерацію, системи накопичення енергії та автономні джерела живлення, а додатковим драйвером попиту стає державне фінансування.

Про це йдеться в дослідженні від AIN «Українська енергетика: “зелені” рішення, відновлення й інвестиції».

Після падіння на 28,8% у 2022 році економіка України поступово відновлювалася: реальний ВВП зріс на 5,5% у 2023 році, на 2,9% у 2024-му та на 1,8% у 2025-му.

Однак у першому кварталі 2026 року економіка знову продемонструвала спад — на 0,6% у річному вимірі та на 0,7% порівняно з попереднім кварталом у сезонно скоригованому вимірі.

Однією з головних причин стало загострення енергетичної кризи внаслідок російських обстрілів інфраструктури. За оцінками Центру економічної стратегії, Україна залишається нетто-імпортером електроенергії: імпорт перевищує експорт у 4,2 раза.

Ринок генераторів стабілізується

Енергетичні виклики суттєво змінили структуру попиту на обладнання для автономного електропостачання. За даними аналітиків YC.Market, у 2023 році виторг компаній, що працюють на ринку генераторів, зріс у середньому на 1088%, а у 2024 році — ще на 1132%.

У 2025 році темпи зростання сповільнилися до 65%. Водночас аналітики розцінюють це не як ознаку втрати інтересу до ринку, а як поступову стабілізацію після надзвичайно стрімкого зростання попиту.

Базова потреба в автономних генеруючих потужностях залишається високою через дефіцит електроенергії та ризики подальших пошкоджень енергетичної інфраструктури.

Бізнес інвестує в сонячну генерацію та системи накопичення енергії

Серед основних напрямів імпорту енергетичного обладнання — сонячні панелі, літій-іонні акумулятори, інвертори, промислові вітроенергетичні установки та дизельні генератори.

Зокрема, лише у першому кварталі 2024 року імпорт сонячних панелей із Китаю становив $14,81 млн. У третьому та четвертому кварталах обсяги постачань сягнули відповідно $72,88 млн і $69,20 млн.

Паралельно зростав попит на акумуляторні системи та інвертори різної потужності.

Зміни відбулися і в географії постачань дизельних та напівдизельних генераторних установок. Серед ключових партнерів України — європейські країни та США.

За даними митної служби станом на травень 2026 року, Німеччина посіла перше місце за кількістю поставлених установок: 116 одиниць загальною вартістю $1,17 млн.

Державні пільги стимулюють попит на альтернативні джерела енергії

Важливим чинником подальшого розвитку ринку залишається державна підтримка. На початку 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення 2,5 млрд грн цільових субвенцій територіальним громадам на закупівлю генераторів та автономних енергетичних систем.

Додатковим стимулом стало спрощення процедур закупівель критичного енергетичного обладнання. Зокрема, постанова Кабміну №112 від 30 січня 2026 року передбачила можливість закупівель без проведення відкритих торгів у визначених випадках.

Закупівлі генераторів через Prozorro зростають

Активність державних замовників відображається у статистиці Prozorro за класифікатором CPV 31120000-3 «Генератори».

Якщо у 2023 році замовники оголосили 851 лот, то у 2025 році їхня кількість зросла до 1381. Одночасно збільшилася кількість поданих пропозицій — із 3,1 тисяч до 4,4 тисяч.

Водночас конкуренція поступово знижується. Одним із чинників такої динаміки стало розширення можливостей для укладання прямих договорів.

Українська енергосистема проходить через найскладнішу трансформацію у своїй історії — від масштабних руйнувань до побудови розподіленої мережі нового покоління. 21 жовтня редакція AIN презентувала власне дослідження «Українська енергетика: “зелені” рішення, відновлення й інвестиції».

Для підготовки матеріалу команда AIN проаналізувала понад 45 профільних джерел. Серед них: дані НЕК «Укренерго», НКРЕКП, Держстату, Міненерго, OECD Nuclear Energy Agency, World Nuclear Association, Energy Charter, Європейсько-українського енергетичного агентства (EUEA) тощо.

Дослідження реалізовано за підтримки партнерів: UGB «Укргазбанк», Ecotech Invest та KTS Engineering.