Ідея власного продукту з’явилася у 18-річного Дмитра Гребенюка після цілком побутової ситуації: його дівчина випадково пропалила праскою диван у квартирі, яку вони орендували. Потрібно було знайти майстра, який міг би відремонтувати саме пошкоджену ділянку, але пошук виявився складнішим, ніж очікувалося. Замість локального ремонту їм пропонували повністю перетягнути диван.

Згодом Дмитро поговорив із майстром і почув, що проблема є не лише у клієнтів: виконавцям теж бракує зручного способу знаходити замовлення. Так виникла ідея Handy — маркетплейсу побутових послуг у Києві. Дмитро сам розробив сайт, продумав механіку взаємодії між замовниками та виконавцями й тепер намагається залучити перших користувачів.

dev.ua поговорив з Дмитром про те, як він створював продукт, чому обрав модель маркетплейсу, на чому заробляє сервіс і які проблеми виявилися складнішими за написання коду.

Від пропаленого дивана — до ідеї маркетплейсу

Після історії з диваном Дмитро почав думати про те, як спростити пошук майстрів для різних побутових завдань. Під час розмови з одним із виконавців він з’ясував, що й самі фахівці не завжди мають зручний канал для пошуку клієнтів.

«Я зрозумів, що проблема є з обох боків: людям складно знайти майстра, а майстрам — клієнтів. Тому вирішив зробити платформу, яка допомагатиме їм знаходити одне одного», — пояснює Дмитро.

Він розглядав різні варіанти організації сервісу. Зокрема, міг би створити компанію з власними працівниками, які виконували б замовлення. Але така модель потребувала б найму людей, виплати зарплат, адміністрування та постійного контролю за роботою виконавців.

Тому Дмитро зупинився на маркетплейсі: Handy не наймає майстрів, а з’єднує замовників із незалежними фахівцями. Клієнт описує завдання, а виконавці самі вирішують, чи хочуть братися за нього, і надсилають свої пропозиції.

Зараз сервіс працює в Києві. На платформі є 15 основних категорій послуг і 187 підкатегорій — від прибирання та дрібного ремонту до складання меблів. Географію поки не розширюють: спочатку Дмитро хоче перевірити, як працює модель в одному місті, і налагодити взаємодію між замовниками та виконавцями.

Як працює Handy

Щоб знайти майстра, замовнику потрібно створити заявку на сайті. У ній можна описати завдання, додати фотографії, вказати район і бюджет. Публікація замовлення безкоштовна.

Перед тим як відгукуватися на замовлення, майстер має заповнити профіль, додати фотографію, підтвердити номер телефону та пройти ідентифікацію через Дію. Водночас ця процедура підтверджує особу людини, а не її професійну кваліфікацію. Оцінити досвід і якість роботи виконавця замовники можуть за відгуками та рейтингом, які формуються після виконаних завдань.

Дмитро каже, що одним із прикладів для порівняння став Kabanchik. За його словами, його не влаштовувала модель, за якої виконавець спершу поповнює баланс або платить за доступ до замовлення, а вже потім може з’ясувати, що воно неактуальне. У Handy вирішили побудувати оплату інакше: майстер платить платформі лише після того, як клієнт обрав його пропозицію.

Комісія для майстрів — і жодної плати за публікацію замовлення

Handy заробляє на комісії з виконавців. Якщо замовник обирає пропозицію майстра, той сплачує платформі відсоток від погодженої вартості роботи: 7% для замовлень до 1000 грн і 5% — від 1000 грн.

Для клієнтів створення заявки безкоштовне. Виконавці також можуть безкоштовно зареєструватися, переглядати замовлення та надсилати пропозиції. Платної підписки або необхідності заздалегідь поповнювати баланс немає. Оплату за саму роботу замовник передає майстру напряму — Handy не приймає ці кошти.

Для перших 20 виконавців Дмитро передбачив промокод HANDY20, який дає змогу один раз безкоштовно отримати контакт замовника відповідно до умов акції.

Першими майстрів команда шукає через соціальні мережі, зокрема Threads, а також через особисті розмови з київськими фахівцями. Дмитро наголошує, що не пропонує їм відмовлятися від інших джерел замовлень: Handy має стати ще одним каналом пошуку клієнтів.

Залучення замовників планують розвивати через соціальні мережі та пошуковий трафік. Для цього на сайті створюють сторінки під конкретні запити — наприклад, пошук сантехніка, електрика чи майстра зі складання меблів у Києві.

Python, Flask і два тижні на першу версію

Від першої ідеї до запуску Handy минуло близько двох місяців. Першу версію сайту Дмитро зробив приблизно за два тижні, але після запуску розробка не зупинилася: він продовжує вдосконалювати інтерфейс, реєстрацію, мобільну версію та перевірку виконавців.

Для бекенду обрав Python і Flask, фронтенд написав на HTML, CSS та JavaScript, а для бази даних використовує SQLite. Також підключив зовнішні сервіси: Дію для ідентифікації користувачів, платіжний сервіс для приймання платежів, авторизацію через Google і Telegram для комунікації.

Над продуктом Дмитро працює не цілком сам: у нього є двоє друзів, які мають власні завдання та напрями роботи. Водночас більшу частину розробки й організаційних питань він поки бере на себе. Нещодавно до роботи долучилася і його дівчина — вона допомагає із соціальними мережами та рекламою.

Однією з найтриваліших технічних задач стала інтеграція з "Дією". За словами Дмитра, під час підключення виникали технічні проблеми на стороні сервісу, а їхнє вирішення потребувало часу та комунікації з менеджерами.

Не менш складним виявилося підключення платіжної інфраструктури. Частина провайдерів відмовляла через те, що бізнес був новим, інші не розуміли специфіку моделі або припиняли комунікацію після пояснень і презентацій. Дмитро також говорить, що його вік впливає на переговори з потенційними партнерами, а обмежений бюджет звужує можливості для запуску й просування.

Після запуску виявилося, що написати код — не найскладніше

Під час розробки Дмитро найбільше зосереджувався на тому, щоб сайт працював і виконував потрібні функції. Але після запуску з’явилися завдання, які не можна було вирішити лише програмуванням: знайти перших виконавців, пояснити їм модель роботи, налаштувати підтримку та розібратися з просуванням.

Ще один урок стосувався тестування. Дмитро визнає, що на початку недостатньо перевіряв сайт на різних смартфонах. Через це після запуску на окремих пристроях виникали проблеми з кнопками, кольорами та розташуванням елементів. Тепер він намагається проходити весь шлях користувача від початку до кінця й перевіряти його на різних телефонах.

Окремо команда стежить за тим, як люди взаємодіють із сервісом: скільки користувачів заходить на сайт, реєструється, заповнює профілі, проходить верифікацію та створює перші заявки. Дмитро зауважує, що самі перегляди сторінок ще не означають, що людина скористалася платформою.

Поки що Handy перебуває на ранньому етапі: команда залучає перших виконавців і працює над тим, щоб замовники могли знаходити на платформі достатньо пропозицій. Саме тому Дмитро не поспішає виходити за межі Києва.

Безпечна оплата — у планах

Один із напрямів, який Дмитро хотів би реалізувати в майбутньому, — механізм безпечної оплати. За його задумом, клієнт міг би заздалегідь внести гроші на платформу, зокрема на закупівлю матеріалів. Кошти залишалися б зарезервованими до підтвердження виконання домовленостей, після чого їх отримував би майстер.

Але наразі цю функцію не впроваджують. За словами Дмитра, виникають юридичні та податкові питання: багато виконавців працюють як фізичні особи, а якщо Handy прийматиме гроші від замовника й переказуватиме їх майстру, потрібно буде визначити, як правильно оформлювати такі операції та чи не виникатимуть додаткові податкові зобов’язання для платформи. Знайти платіжного партнера, який підтримав би таку модель, поки не вдалося.

Наразі головне завдання Дмитра — сформувати активну спільноту виконавців і залучити замовників, які повертатимуться до Handy з новими побутовими завданнями. За рік він хотів би бачити на платформі саме таку взаємодію: клієнти знову публікують заявки, а майстри повертаються по нові замовлення.