26 березня 2006 року відбулися вибори депутатів Луцької міської ради. Вперше вони відбувалися за пропорційною системою, коли лучани голосували за місцеві організації політичних партій та виборчих блоків, а не окремо взятих депутатів. Хто представлятиме луцьку громаду в раді, вирішували вже самі партії, які на власний розсуд проставляли у виборчих списках своїх кандидатів. Що з того вийшло? Перші результати можна побачити, проаналізувавши річну діяльність депутатів Луцької міської ради. З метою підвищення якості та рівня роботи з виборцями депутатів міської ради і їх фракцій в місті Луцьку трьома партнерськими організаціями - ЛМГО "Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу", ВОМГО "Асоціація Молодих Реформаторів (АМоРе)", ВОГО "Волинський прес-клуб" – був реалізований проект "Аналіз роботи з виборцями депутатів та фракцій Луцької міської ради в період після виборів 2006 року". Підтримку у виконанні цієї ідеї надав Проект "Голос громадськості", що фінансується Канадським агентством з міжнародного розвитку (КАМР).
Зі зміною виборчого законодавства проблемні питання функціонування органів місцевого самоврядування не зникли. Відсутність чітких і прозорих механізмів впливу громадян на діяльність органів місцевого самоврядування, низький рівень зв’язку обраних представників громади і мешканців міста, слабка поінформованість лучан про роботу депутатів міської ради, неготовність депутатів до звітування перед виборцями і відповідно мала кількість звітів – саме такі проблеми викристалізувались у результаті реалізації цього проекту. У рамках проекту було проведено дослідження громадської думки лучан, опитування депутатів Луцької міської ради, аналіз публікацій у місцевих ЗМІ, круглий стіл з обговорення результатів досліджень. Оцінювалась робота депутатів за період з квітня 2006 по квітень 2007 року. На першому етапі проекту було проведено соціологічне дослідження з метою визначення рівня поінформованості лучан про роботу депутатів і фракцій міської ради. Опитано 300 мешканців Луцька віком від 18 років, що проживають в усіх районах міста. Дослідження засвідчило, що третина виборців Луцька не може назвати партію, блок, за який вона віддала свій голос на виборах депутатів Луцької міської ради в березні 2006 року. Окрім того, лучани мало поінформовані не лише про діяльність фракцій у Луцькій міськраді, які створені на основі вибору мешканців обласного центру, але й про їх існування. Половина виборців Луцька навіть не знає про "свої" фракції, тобто ті, котрі створені на базі політичних сил, за які вони голосували. Три чверті лучан не може назвати керівників фракцій чи окремих депутатів Луцької міської ради. 85% лучан не мали жодних зустрічей з місцевими депутатами. Серед тих, хто зустрічався з представниками територіальної громади, переважно пенсіонери та керівники установ, організацій, підприємств Луцька. Найчастіше до депутатів місцевого рівня зверталися по телефону, через громадську приймальню фракції та писали листи. Майже половина лучан (46%), якщо виникатиме потреба, готова звернутися до депутатів за допомогою, а 14% із них твердо впевнені – в жодному разі не звернуться за допомогою до представників громади. Найоптимальнішою формою спілкування з депутатом респонденти вважають прийом у встановлений день та час в міській раді (22,7%), а також звернення в громадську приймальню фракції депутатів (20,1%). Основним для виборців, як свідчать результати дослідження, є й особисте спілкування з депутатом (16,7%). Саме після таких зустрічей піднімається рівень оцінки діяльності депутатів, їх груп і фракцій. Також можливою формою позитивно сприймається мешканцями центру Волині телефонне спілкування з представниками громади (13,4%). Не симпатизують лучани зустрічам у колективах, наприклад, на своєму підприємстві, в установі чи організації, де вони працюють(1,7%). Одним із основних джерел інформування лучани вважають телебачення (68,7%) та пресу (44%). Однак, як показали результати вивчення громадської думки, місцеві ЗМІ абсолютно не виконують цієї важливої для суспільства ролі. Мешканці обласного центру абсолютно не поінформовані про діяльність депутатських фракцій та їх приймалень. Оцінка діяльності депутатів міської ради визначається за кількістю реально вирішених справ. Половина лучан (53,3%) не чула про те, що депутати звітували перед виборцями про виконану роботу. 66% опитаних не знають про існування громадських приймалень депутатів і їх партій. Цим і пояснюється низька оцінка діяльності депутатських фракцій. Виборці не володіють достатньою інформацією, щоб реально оцінити діяльність Луцької міської ради. Вихоплюючи з власного поля зору речі та процеси, що відбуваються в місті, лучани роблять висновки та дають оцінки. 70% лучан не можуть назвати конкретних заходів, ініціатив, пропозицій депутатів Луцької міської ради, що були впроваджені протягом 2006 – 2007 років. Вище "3" оцінки ефективності діяльності депутатського корпусу практично не піднімаються – 32% (8%-"добре", менше 1% - "відмінно"). 50% лучан вважають, що депутати не захищають та не представляють інтересів місцевої громади. Знову таки, простежується залежність оцінювання від висвітлення в засобах масової інформації і від особистих зустрічей виборців з депутатами. Після виборів 2006 року можна було сподіватися на покращення ситуації з оцінкою діяльності Луцької міської ради. Проте, ситуація абсолютно не змінилася. Хоча до складу Луцької міської ради увійшли партії з серйозним ресурсним потенціалом, їх фракції створені по всій вертикалі представницької влади, вони не зуміли налагодити гідний зворотний зв’язок зі своїми виборцями, не забезпечили інформування про діяльність своїх депутатів, їх фракцій та приймалень. Загалом, можна говорити про низьку ефективність діяльності депутатського корпусу Луцької міської ради. Інформаційна робота з метою створення авторитету та доброго іміджу депутатів як одного з елементів місцевого самоврядування дорівнює нулю. Підтвердженням цього висновку є й результати аналізу публікацій в місцевих друкованих ЗМІ щодо висвітлення діяльності депутатів і фракцій Луцької міської ради. З усього переліку обласних друкованих видань, опрацьованих експертами проекту за звітний період, лише в міській комунальній газеті "Луцький замок" було розміщено 37 інформаційних повідомлень. У "Волинській газеті" – 12, у газеті "Волинь-нова" – 9, "Віче-інформ" – 6, "Відомості" – 3, "Аверс ПРЕС" – 2. Газети "Сім’я і дім" і "Вісник" не подали жодної інформації ні про діяльність депутатського корпусу, ні окремих депутатів. Цього недостатньо, щоб задовольнити потреби лучан у свіжій та повній інформації про роботу їх депутатів. Фактично мешканці Луцька сьогодні опинилися в інформаційній блокаді щодо діяльності представників громади. Вони не знають, чим займаються сьогодні депутати, які ініціативи проявляють, які заходи та проекти впроваджують для громади. Ще одним етапом проекту стало анонімне опитування депутатів Луцької міської ради, у якому діючим депутатам пропонувалось оцінити свою роботу та діяльність своїх колег. Із 33 депутатів Луцької міської ради, котрі отримали анкети, лише 12 надіслали свої відповіді організаторам проекту. Опитування депутатів хоча й не дало повної картини про те, яким чином депутати підтримують контакт з виборцями та інформують їх про свою діяльність, та все ж демонструє певні тенденції, що є характерними для всього депутатського корпусу. В депутатів домінує позитивна оцінка своєї діяльності. 64% депутатів вважають свою діяльність задовільною, 28% - переважно ефективною і 9% - повністю ефективною. Водночас більшість депутатів не до кінця усвідомлюють, чиї інтереси відстоюють у міській раді. Лише 17% опитаних стверджують, що депутати міськради повністю захищають інтереси мешканців міста, а 50% відповіли, що швидше захищають інтереси лучан. Судячи з відповідей депутатів, 33% з них звітували перед виборцями про свою роботу щоквартально, а 25% стверджують, що звітували перед виборцями не менше як двічі на рік. Стільки ж депутатів відповіли, що звітували один раз за час своєї діяльності. Зв'язок із виборцями впродовж 2006-2007 рр. депутати підтримували як за посередництвом місцевих ЗМІ, так і самостійно, використовуючи публічні зустрічі й особисті прийоми. Хоча найоптимальнішим для себе депутати вбачають звернення виборців до офісів своїх політичних сил. Таким чином, можна стверджувати, що депутати Луцької міської ради загалом оцінюють свою діяльність як позитивну та переважно задоволені своєю роботою щодо інформування виборців. Ці результати дещо різняться від настроїв громади і можуть свідчити про відірваність депутатів від життя простих лучан. Хоча під час круглого столу з презентації результатів досліджень депутати міської ради стверджували, що самі виборці не надто прагнуть дізнатися про їх роботу. Тобто, політична необізнаність виборців розслабляє депутатів. Також депутати скаржилися, що місцеві ЗМІ часто ігнорують інформацію про діяльність представників громади, а зустрітися з усіма виборцями неможливо. Хоча представники усіх політичних сил, які взяли участь у круглому столі (БЮТ, "Наша Україна", ПРП, УНП), відзначили, що інформування лучан про свою роботу є для них важливим і вони будуть вдосконалювати діяльність, спрямовану на більший контакт з виборцями. Саме тому, спираючись на проведені дослідження та обговорення, експерти проекту розробили ряд відповідних рекомендацій для депутатів Луцької міської ради та політичних сил, які вони представляють. Експерти проекту вважають, що використання цих порад, а також врахування результатів усіх зазначених досліджень сприятиме підвищенню рівня відповідальності обраних представників перед громадою та впровадженню механізмів інформування населення про діяльність депутатів.
Рекомендації для депутатів Луцької міської ради, їх фракцій і місцевих організацій політичних партій 1. Депутатам Луцької міської ради: 1.1 У бюджеті Луцької міської ради виділити окрему статтю видатків на інформування лучан про діяльність депутатів і фракцій Луцької міської ради; 1.2. Розробити та надрукувати буклет про персональний склад міськради, в якому розмістити імена та фотокартки усіх депутатів, із зазначенням їх постійного місця роботи, політичної сили, яку вони представляють, депутатської комісії та контактних телефонів. Також у цьому буклеті вказати адреси, телефонні номери та години роботи громадських приймалень і партійних офісів політичних сил, які представляють депутати міської ради; 1.3 У комунальній газеті "Луцький замок" створити постійну рубрику "Депутати Луцької міської ради", у якій розповідати про життя депутатів (автобіографія, робота, відпочинок) та інформувати про важливі ініціативи депутатів чи їх фракцій. Ініціювати запровадження таких рубрик у місцевих електронних ЗМІ (телебачення, радіо) у формі дискусій, дебатів, "круглих столів", презентацій тощо; 1.4 Рішенням міської ради встановити один тиждень в квартал – тижнем звітувань та інформації (або – тижнем роботи з виборцями). У ці дні депутати міської ради повинні проводити зустрічі з лучанами як у міській раді, так і в усіх районах міста з метою інформування мешканців про поточну роботу. Також встановити обов’язкове щорічне звітування (у квітні) представників усіх політичних сил, представлених у міськраді, щодо їх діяльності за звітний рік і оприлюднювати його для ознайомлення лучанами. 2. Політичним партіям, представники яких є депутатами Луцької міської ради: 2.1 Максимально широко (через ЗМІ, інформаційні листівки, оголошення) повідомити лучан про час та місце роботи громадських приймалень фракцій та партій; 2.2 Періодично (не рідше двох разів на рік) інформувати лучан про свою роботу, використовуючи для цього особисті зустрічі в усіх районах міста та публікації в ЗМІ; 2.3 Час від часу організовувати для лучан гарячі телефонні лінії з депутатами міської ради, попередньо проінформувавши про це громадян; 2.4 Обов’язковою формою роботи з виборцями мають стати громадські слухання з важливих для життєдіяльності лучан питань (тарифи на комунальні послуги, соціальна сфера, освіта, медицина тощо); 2.5 Вимагати від своїх представників у міській раді постійно інформувати як членів партії, яку вони представляють, так і всіх інших громадян про виконання передвиборної програми та дані в період виборів обіцянки.
Експерти проекту: Михайло Наход, Михайло Шелеп, Богдана Стельмах