Рішення другого етапу ІІІ З’їду Політичної партії „Народний Союз Наша Україна”, який тривав близько 11 годин, давались не легко і супроводжувались внутрішньо партійними дискусіями, але результати з’їзду розвіяли міф про розкол партії та на третину оновили склад Ради Партії, до якої увійшли ще двоє волинян. Тепер інтереси волинських нашоукраїнців відстоюватимуть: голова Волинської облдержадміністрації Володимир Бондар, керівник виконкому ВОО ПП НСНУ Микола Буліга, народний депутат України Володимир Карпук, депутат обласної ради Володимир Гунчик, керівник фракції „Наша Україна” у міській раді Андрій Козюра та народний депутат попереднього скликання Сергій Слабенко.
Незважаючи на труднощі, з якими проходив третій з’їзд „Нашої України”, партія не програла, а загартувалась, бо все ж таки кроки, які потрібно було здійснити, аби перейти на новий етап розвитку партії, зроблено. Основними і визначальними, звичайно, були: остаточне рішення про опозиційну діяльність Партії, доручення З’їзду до фракції „Наша Україна” ініціювати висловлення недовіри Уряду В.Януковича та внести конституційне подання до Конституційного Суду України з метою визнання Закону України „Про внесення змін до Конституції України” як такого, що був прийнятий з порушенням конституційної процедури.
Не оминули делегати питання об’єднання Помаранчевих сил, яке обумовили прийнятою резолюцією, адже, як йдеться в документі, „Єдність – це те, чого від нас вимагають наші прихильники. З метою практичної реалізації ідеї об’єднання Помаранчевих сил ІІІ з’їзд „Народного Союзу Наша Україна” вирішив ініціювати проведення місцевих та регіональних форумів Помаранчевих сил, головною метою яких є об’єднання для протистояння загрозі реваншу з боку „антикризової коаліції”.
Опозиційну діяльність делегати з’їзду визначили, підтвердивши рішенням, основний пункт якого чітко визначає, що „Наша Україна” є політичною силою, що перебуває в опозиції до діючого Уряду і, незважаючи на те, що вона - єдина пропрезидентська парламентська партія, не несе політичної відповідальності за політику діючого Уряду, тобто „Наша Україна” переходить в опозицію до Кабінету Міністрів України та урядової коаліції в Парламенті, а не до всієї системи влади.
Разом з тим, делегати з’їзду припинили дискусії щодо нечіткості ідеологічної платформи „Народного Союзу Наша Україна”, затвердивши зміни до Програми партії та окресливши основні програмні цілі та політичні завдання партії на сучасному етапі в документі „Європейський вибір: незмінність обраного шляху”. У ньому чітко представлена діяльність партії з принципових питань: реформування судово-правової системи України, зміцнення статусу української мови як єдиної державної мови, проведення політики національного примирення, де чітко вказано на те, що „Наша Україна” виступає за подолання міжконфесійних протиріч, підтримує надання належного правового статусу ветеранів УПА та наполягатиме на ухваленні Верховною Радою України закону, який би визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом проти Українського народу. Серед інших політичних завдань партії - поглиблення ринкових реформ, забезпечення енергетичної незалежності України, її європейського вибору, який підтверджуватиметься вступом до СОТ та НАТО.
Незважаючи на те, що діяльність Ради партії з’їзд нашоукраїнці оцінив, як незадовільну, партії вистачило здорового глузду, аби прийти до консолідованого рішення, обравши новий склад ради, який оновився на третину і збільшився з 177 до 214 осіб. Тепер кожна область матиме у раді трьох представників, які були обрані на конференціях регіональних організацій. Щоб забезпечити тісну взаємодію фракції та Ради, туди ж увійдуть народні депутати від фракції „Наша Україна” та народні депутати попередніх скликань, які входили до фракції або до міжфракційного об’єднання „Наша Україна”, яке було створене у 2001 році. Хоча ці люди вже не депутати, але мають цінний досвід, який беззаперечно знадобиться ще досить молодій партії.
З’їзд завершився результативно, навіть попри те, що частина делегатів не змогли досягти рішення про зміну голови ради НСНУ шляхом голосування на З’їзді та не проголосували за зміну назви партії НСНУ на „Наша Україна”. Звичайно, найрезонанснішим питанням, яке піднімалося у залі, де проходив з’їзд НСНУ, було обрання голови партії, але для того, щоб поставити це питання на голосування, потрібно було внести змінити до Статуту партії, та для прийняття цього рішення не було набрано потрібних голосів. Голова Ради партії Роман Безсмертний прокоментував це так: „Я ніколи не претендував і не буду претендувати на голову партії. Це не є моя робота. Я бачу лідера в цій партії за років 3-4, поки вона здатна буде, як організм, сформувати отут інтелект у себе”.
Політична партія „Народний Союз Наша Україна” – чи не єдина українська партія, яка практикує демократичні принципи роботи навіть на власних, внутрішньо організаційних з’їздах, не боячись виносити на обговорення ЗМІ питання, які багато лідерів інших політичних сил вирішують у закритих залах, без журналістів, гостей з інших політичних сил та представників громади. Можливо, ця відкритість іноді грає не на користь „Нашій Україні”, адже скільки ЗМІ, стільки й думок та позицій, з яких подається інформація.
Президент України та Почесний голова Партії „Народний Союз Наша Україна” Віктор Ющенко дав позитивну оцінку з’зду: „Це все називається – демократія. ЇЇ ж, як костюм не підгониш по фігурі. І рукавчата не підшиєш. На те, знаєте, вона й демократія”, – підсумував Ющенко.

