Нова постанова Кабміну №1328 змінила правила гри для всіх підприємств, зокрема й аграрних: з’явився координаційний центр, збільшилися строки розгляду, а військовий облік став ключовою умовою збереження статусу критичності. Що це означає на практиці, на вебінарі розповіла експертка з адвокації Всеукраїнського конгресу фермерів Ярослава Овчаренко, відповідаючи на запитання аграріїв. Про це повідомили на вебінарі ВКФ, пише agronews.ua.
Наскільки складно сьогодні агропідприємству отримати статус критичності?
Насправді для підприємств агропромислового комплексу з 18 жовтня вимоги навпаки пом’якшили. Більшість аграріїв, особливо ті, у кого земельний банк менший за 1000 га, отримали шанс отримати статус критично важливого підприємства.
Але 27 жовтня набули чинності нові правила, тож тепер ми думаємо вже не про те, як отримати статус, а про те, як його зберегти. Це складніше, і потрібно докладати зусиль. Отримання статусу стало лише одним з етапів, і не найголовнішим.
Тобто ті, хто не подався влітку, запізнилися?
Ні. Влітку через Мінагрополітики могли подаватися лише підприємства із земельним банком від 1000 га. Після змін з 18 жовтня документи можуть подавати й менші господарства від 200 га. Водночас з’явилися нові загальні умови: як правильно вести військовий облік і як дотримуватися лімітів.
Тобто аграрії отримали полегшення на етапі отримання статусу, але на етапі його утримання й виконання всіх умов стало складніше. Складніше стало не лише аграріям, а й бізнесу на території України загалом.
Які саме критерії змінило Мінагрополітики?
Змінилися пороги доступності. Тепер агропідприємство може звертатися до Мінагрополітики напряму, якщо має від 200 га в обробітку, в оренді чи у власності, або дохід понад 20 млн грн за минулий рік. Раніше поріг доходу був 40 млн, тож його зменшили вдвічі, а за кількістю землі — майже в п’ять разів.
Сьогодні ця процедура доступніша, ніж була. І хочу наголосити, що до цього рішення причетний Всеукраїнський конгрес фермерів у межах адвокаційної програми. Ми особисто просили і міністерство, і адміністрацію знизити вимоги, щоб якомога більше господарств могли отримати статус і забезпечити свої посівні чи збиральні кампанії.
Чи зміняться ці критерії після нової постанови?
Міністерства й обласні військові адміністрації мають 10 днів, щоб переглянути критерії відповідно до постанови. Це моя суб’єктивна думка, але я вважаю, що критерії для аграріїв не зміняться, бо постанова виокремлює сфери, які, грубо кажучи, недоторканні: ті, що забезпечують життєдіяльність, обороноздатність, рятувальні операції й агропродовольчу безпеку. Зате зміниться підхід до контролю господарств.
Міністерство вже пішло нам назустріч, тож, думаю, настане перехідний період і, можливо, буде якийсь діалог. А можливо, критерії залишаться такими, як були. Зараз важко оцінювати без достатньої інформації, але найближчими днями чи на початку наступного тижня стане трохи ясніше.
Що таке координаційний центр і чого від нього чекати?
Це новела постанови №1328, тимчасовий консультативно-дорадчий орган, який стає ще одним етапом погодження документів. Після того як ви звернулися до міністерства чи адміністрації, вони готують висновок, а далі документи передають координаційному центру.
Він аналізує їх, може збирати додаткову інформацію про діяльність підприємства й дає свій висновок щодо доцільності надання критичності. Кінцевого рішення центр не ухвалює, але вагому участь у процесі бере.
Чи може він запроваджувати власні критерії або відмовляти за іншими підставами?
На сьогодні такої інформації немає. Якщо читати букву закону, підприємство оцінюватимуть лише за тими кодами діяльності й критеріями, які затвердило міністерство чи адміністрація. Центр не уповноважений створювати свої, додаткові критерії, він лише погоджує ті, що йому пропонують. Він також може давати рекомендації щодо позбавлення статусу критичності.
До його складу входитимуть представники різних контролюючих і правоохоронних органів та Міноборони, тож інформацію про підприємство збиратимуть різними шляхами. Передусім це стосуватиметься військового обліку, порушень з боку керівника, проходження перевірок і звірок.
Саме тому, на мою думку, центр розглядатиме документи півтора місяця: потрібен час, щоб зібрати інформацію. Але коли ми детальніше ознайомимося з регламентом і повноваженнями центру та побачимо перші практичні кейси, це питання, можливо, постане інакше.
Скільки триватиме розгляд заявки?
Орган, до якого ви подаєте пакет документів, Мінагрополітики чи ОВА, має розглянути його протягом семи днів і написати висновок. Далі документи йдуть до координаційного центру, який розглядає їх місяць, півтора, а може й довше, тож нас не повинна лякати ця цифра. Потім орган, який ухвалює рішення, протягом трьох днів має сказати, чи надає він підприємству наказ про статус.
Загалом виходить близько 40 днів. Раніше Мінагрополітики розглядало документи значно швидше, а в обласних адміністраціях ми бачили кейси і на півтора, і на два, і на три, і на шість місяців.
Що робити тим, у кого немає цих 40 днів?
На жаль, потрібно завжди бути на поготові. Ви вже знаєте перелік документів, який подавали раніше, тож зберіть такий пакет заздалегідь. На самий кінець залиште довідку про заборгованість, бо вона має певний строк дії. Будьте готові переподати точно такий самий пакет, щоб не витрачати ще тиждень-півтора на погодження, податкові довідки й сканування.
Чи потрібно перепідтверджувати критичність, яка вже діє, наприклад, до вересня 2027 року?
Якщо критерії змінять, то, звісно, потрібно буде перепідтверджувати статус і знову подавати документи. З нашої практики, переподання це по суті те саме, що й подача на отримання статусу: ті самі ресурси й той самий шлях.
Тому я раджу зараз сподіватися, що критерії залишаться такими самими, але бути готовими за загальними показниками. У вас не повинно бути заборгованості, і ви маєте бути готові замовити всі довідки, тобто бути на низькому старті. Навіть якщо по суті критерії залишаться тими самими, а з’явиться нова шапка й нова дата, це все одно буде формальне переподання, до якого треба бути готовим.
Чи враховують позитивний досвід минулого підтвердження?
Мені здається, майже ні. Заявок багато, багато виконавців, і спершу заявку перевіряють виконавці, а не комісія найвищого рівня. Якби був негативний досвід, його б, найімовірніше, врахували, бо це історія і репутація.
З наших кейсів ми розуміємо, що коли вже засвітилися кричущі помилки, далі доводиться давати багато обґрунтувань і пояснювати, чому так вийшло. А позитивний досвід сприймають як належне.
Чи зберігається діюча критичність, доки підприємство перепідтверджує її?
Перепідтвердження може бути довгим, тому я й повторюю, що ви маєте бути на низькому старті з усіма документами й довідками, з огляду на строки, які вже передбачає постанова, черги, завантаженість і реорганізацію в самому міністерстві. Чекати, доки ви дійдете до результату, не будуть, але дадуть певний період, до якого потрібно подати документи й отримати відповідь. Чи встигне підприємство, ми побачимо в кожному окремому випадку.
Але не треба йти далеко до 2023 року, коли за списками бронювало Мінекономіки і перепідтвердження тривало по п’ять-шість місяців. Цього року також надавали строк, у який підприємства мали перепідтвердитися й подати довідки, щоб їм продовжили статус на той строк, на який вони його отримали спочатку. Тому будьмо готові до конкретних дат і дедлайнів.
Коли подавати документи, якщо статус спливає, наприклад, у березні?
Бажано робити це заздалегідь, щоб потім не опинитися в періоді невизначеності, коли підприємство втратило критичність і незрозуміло, як працювати. Для агропідприємства дуже важливо, щоб команда завжди була в зборі, а працівники на місці. Раніше ми рекомендували клієнтам подаватися за два місяці, але чим раніше, тим краще, звісно, не за півроку. Також потрібно враховувати регіональну практику.
Не пам’ятаю, в якій саме області, але на офіційному сайті була примітка звертатися за підтвердженням не раніше ніж за 60 днів до закінчення. Нормативно такої вимоги ніде не закріплено, але якщо є рекомендації, варто вести діалог з адміністрацією щодо конкретного випадку. Усе залежить ще й від податкової звітності та строків її подання, тому готуватися варто завчасно.
Яка різниця між подачею через ДАР і через ОВА?
По Мінагрополітики в нас єдиний канал, Державний аграрний реєстр, у який ми завантажуємо всі необхідні документи й безпосередньо відстежуємо рух заявки, від «затверджено» до отримання наказу. Якщо говорити про ОВА, то це інший організаційний підхід: документи потрібно або приносити особисто, або надсилати за регламентами, які диктує ОВА.
Критерії Мінагрополітики й критерії деяких областей кардинально відрізняються, бо, як на мене, деякі області ставлять завищені вимоги. Це була одна з тем нашого діалогу з обласними адміністраціями й міністерством: занадто високі пороги за гектарами, кількістю працівників, податками.
Крім того, щоб відповідати критеріям і подати правильний перелік документів, потрібно ще мати довідку про те, що з військовим обліком усе добре, тобто повноцінне погодження від ТЦК. Тому, якщо є можливість іти через Мінагрополітики чи через ОВА, з огляду на швидкість, практичність і доступність критеріїв я б обирала Мінагрополітики.
Якщо такої можливості немає, обов’язково дивіться критерії своєї області й перевіряйте, чи відповідаєте їм. На рівні області документи можуть розглядати дуже довго, тому краще консультуватися, вести комунікацію і з першого разу подавати все чітко й зрозуміло.
Чи може виникнути конфлікт між ДАР і ОВА?
Конфлікту тут бути не може, бо це два окремі шляхи отримання критичності. Ви або відповідаєте критеріям обласної адміністрації й ідете туди, або відповідаєте загальнонаціональним критеріям і йдете до Мінагрополітики. Можна звертатися паралельно, але це окремі процедури.
Якщо ви вже подалися через ДАР і отримали критичність від Мінагрополітики, то обласні критерії не стають у жодний конфлікт. Отримавши наказ, який відобразиться в «Дії», ви можете бронювати своїх працівників, залежно від ліміту.
Що писати в листі-обґрунтуванні й які документи подавати?
Є стандартний перелік документів. Якщо говорити про супровідний лист, то це насправді лист-обґрунтування, де ми описуємо, чому наше підприємство має отримати статус критично важливого. Тут усе залежить від підприємства: скільки в нього працівників, яку діяльність воно здійснює, яку роль відіграє в громаді, чи є якийсь соціальний вплив.
У цьому обґрунтуванні немає критеріїв, які потрібно вписувати. Ви просто описуєте своє господарство, як воно діє, чому воно важливе для економіки і на місцевому рівні, і взагалі. Якщо у вас були відмови чи ви не знаєте, як скласти обґрунтування, ми можемо окремо надати консультацію в межах нашої програми, і по телефону, і за вашим запитом з описом ситуації.
Як підтвердити площу землі в обробітку і чи важливо, щоб дані збігалися?
Єдина платформа, якою зараз усім раджу користуватися, це Державний аграрний реєстр. У нього підтягуються всі ваші земельні ділянки, які перебувають у вас на правових підставах, оренди чи власності. Якщо все проведено через реєстр речових прав і права оформлено належним чином, ДАР це підтягне. Міністерство оцінюватиме відповідність інформації, яку ви надаєте в документах, тому, що відображено в ДАР. Якщо ви вказали в документах 210 га, то в реєстрі має бути, грубо кажучи, не менше.
Дуже важливо, щоб усі відомості, які ви подаєте й вказуєте в обґрунтуванні, відповідали офіційним документам, податковій звітності й тому, що ви завантажуєте в ДАР. А якщо в документах на 20 га більше, ніж у ДАР, то в принципі головне, щоб у вас були ті 200 га, які ви декларуєте для отримання статусу. Решту оформлюйте, але на статус критичності це не вплине.
Яку інформацію про військовозобов’язаних потрібно надавати?
Потрібно надавати інформацію про кількість військовозобов’язаних. Це, до речі, одна з цьогорічних змін: раніше такої вимоги не було, а тепер потрібно вказувати. Важливо, щоб інформація відповідала тому, що міститься в реєстрі військовозобов’язаних, і була актуальна на момент подачі, тобто це не якась стара довідка.
Можна взяти витяг з реєстру або довідку, яку ви видаєте від імені свого підприємства чи господарства, але дані мають збігатися з реєстром і не бути застарілими.
Що з заявками, поданими до набуття чинності постановою?
Наразі подача документів через ДАР призупинена, адже потрібно затвердити нові критерії. Документи, які почали надходити після набуття чинності постанови, вже не розглядатимуть у попередньому порядку. Якщо ви подали після 18 жовтня, але до 27-го, то, на мою суб’єктивну думку, розгляд зупинять, і вас додатково повідомлять листом, що з такого-то числа діють нові критерії, і якщо ви хочете отримати статус, потрібно підтвердити відповідність їм.
Наскільки далеко просунулася ваша заявка, ви досконально знати не можете, бо в ДАР є лише два-три проміжні етапи: «отримано», «затверджено», а результат приходить на пошту. Між ними є різні організаційні й бюрократичні моменти, і де зупинилася заявка, невідомо. Тому жодного результату ми не обіцяємо, але на 90% потрібно буде подавати документи знову.
Як визначається сфера діяльності підприємства, якщо в постанові назви сфер не збігаються з КВЕД?
Класифікатор тут грає роль, бо до кожного міністерства є постанова чи інший нормативний акт, який регулює його діяльність, зокрема й Мінагрополітики, і там указано, якими сферами воно опікується. Те, що стосується агросектору, охоплює, скажімо так, усю діяльність, пов’язану з агро. Я думаю, що в критеріях не буде вказано виключно один-два КВЕДи, так само, як і зараз у критеріях Мінагрополітики досить широкий перелік КВЕДів. Кожне підприємство може відкрити цей перелік і подивитися, чи є там його КВЕД.
Також можна відкрити документ, який регламентує діяльність Мінагрополітики, і побачити чіткий перелік сфер, на які міністерство поширює свою політику, а далі користуватися класифікатором, де є ціла секція сільськогосподарської діяльності. Якщо ваша діяльність змішана чи на межі, її потрібно розбирати окремо, але в перелік не потрапити, займаючись агро, незалежно від напряму, дуже складно.
Чи не скасують аграріям стовідсоткове бронювання?
Відповідь на це питання знаємо не ми. Карт таро сьогодні я не взяла, але можу прокоментувати: якщо ваше господарство здійснює діяльність на території можливих бойових дій і ви через це могли бронювати 100% працівників, то наразі для агропромислового комплексу стовідсоткова квота не скасовується.
Те, що це доведеться перепідтверджувати й знову звертатися за такою можливістю, цілком імовірно. А от зменшення квоти до 95 чи 75%, як для інших сфер, поки що немає.
Як рахується квота, якщо частина військовозобов’язаних має відстрочку?
Коли опублікували перші проєкти постанови й це обговорювали в Telegram-чатах і новинних каналах, лунала думка, що квоту тепер не формуватимуть ті, хто має відстрочку з різних підстав, зокрема за станом здоров’я чи за сімейним станом. Але в постанові, яка набула чинності, питання квот у такій інтерпретації не стоїть.
Тож якщо у вас чотири військовозобов’язані, двоє з яких мають відстрочку з таких підстав, то двоє людей у вас залишаються в ліміті для бронювання.
Чи можна отримати критичність, якщо військовозобов’язаний лише кінцевий бенефіціар?
Якщо ваш кінцевий бенефіціарний власник не має трудового договору з підприємством, то ви, звичайно, можете отримати статус критично важливого, оскільки за критеріями він не прив’язаний до наявності військовозобов’язаних, а залежить від інших показників. А вже після отримання статусу ви можете бронювати кінцевого бенефіціара саме як кінцевого бенефіціара.
Така можливість передбачена і законодавством, і технічно в «Дії». Ми особисто бронювали і кінцевих бенефіціарів, і військовозобов’язаних, і як єдиних військовозобов’язаних, які мають дотичність до підприємства.
Що робити, якщо особа, яку потрібно забронювати, перебуває в розшуку?
Якщо у вас уже є статус критично важливого підприємства і ви хочете забронювати працівника чи голову, який не пов’язаний із підприємством трудовими відносинами, то розшук, звичайно, потрібно знімати, бо однією з підстав для відмови в бронюванні є наявність розшуку в системі.
Навіть якщо ви подасте, вам прийде відмова з указівкою, що особа перебуває в розшуку. Зняття з розшуку це окрема процедура, яка передбачає комунікацію з ТЦК. По-перше, потрібно з’ясувати причини, чому особа в розшуку, по-друге, як давно, бо це впливає на те, як розшук можна буде зняти.
Далі вирішуємо, чи оскаржувати причину, відкривати протокол і розуміти, чи підлягає вона оскарженню, чи раціонально це з огляду на час і ресурси. Або питання вирішується іншим шляхом, наприклад визнанням відповідальності чи сплатою штрафу. Способів зняти особу з розшуку є кілька, але цим потрібно займатися, бо без цього бронюванню така особа не підлягає. Це прямо заборонено законом.
Чи можна одночасно мати відстрочку й бронювання?
Ні, можна обрати лише одну підставу. Бронювання це теж відстрочка, просто з іншою назвою. Ви або бронюєтеся, або отримуєте відстрочку з особистих підстав, щось одне.
Якщо відстрочка вже оформлена й підсвічується у вашому резерві, а ви хочете отримати бронювання, то її потрібно замінити на бронювання, і це теж відбувається через ТЦК, а потім ви подаєтеся на бронь. Накладати одну підставу на іншу паралельно технічно неможливо.
Чи може новостворене підприємство з 200 га отримати статус?
Це залежить від того, наскільки давно підприємство створене. Згідно зі змінами від 18 жовтня КВЕД має бути наявний на певну дату в минулому, а саме на 1 червня 2026 року. Тобто якщо ви новостворене підприємство, але створилися до 1 червня, то можна.
Якщо пізніше, то потрібно або чекати, або розуміти, яким іншим критеріям ви можете відповідати. Але спробувати податися варто обов’язково. КВЕД не мав бути змінений на агро «вчора», тобто не пізніше 1 червня.
Які найтиповіші помилки призводять до відмови?
Передусім це помилки із заповненням документів, зокрема довідки про відсутність заборгованості. Там є два обов’язкові пункти, які потрібно заповнити під час отримання довідки, і дуже багато залежить від правильно зазначеної підстави звернення та органу, куди ви звертаєтеся. Від цього залежить, чи ви отримаєте довідку одразу й вона потрапить у пакет, чи доведеться чекати знову. Довідку виготовляють до п’яти робочих днів від моменту подання запиту, а дійсна вона лише 10 днів, тож запас часу невеликий: зібрали документи, отримали довідку й швиденько подали.
Друга типова помилка стосується податків: є певні податкові періоди, в які мають бути сплачені й нараховані певні податки, і враховують саме те, що сплачено в конкретний період. Якщо, умовно, потрібно сплатити 10 000 податків за певний місяць, то саме сплатити, і тут бувають помилки. А вже коли ви отримали критичність, головне, щоб на підприємстві не було заборгованості. Питання зі сплатою податків і з військовим обліком завжди мають бути чистими.
Які три кроки варто зробити вже зараз?
Зараз ми даємо базову інформацію, в межах якої ви маєте розуміти три основні кроки. Перший: готувати базу документів. Другий: обирати, подавати через Мінагрополітики чи через ОВА, і думати, де це буде швидше, бо строки тепер мають значення. Третій: налагодити військовий облік.
Це питання, щодо якого ви як власники підприємств маєте зараз ухвалювати відповідальні рішення. Раніше Мінагрополітики не ставило таких запитань і ніхто напряму не надсилав запити, чи все гаразд із військовим обліком на підприємстві.
Тепер створили інший орган, який матиме можливість цим займатися й збирати інформацію. Я особисто на виступах і клієнтам завжди казала, що військовий облік і його належне ведення це питання часу. І пам’ятайте: на практиці все може бути не на 100% так, як ми зараз гадаємо, адже і постанова, і критерії, і повноваження координаційного центру ще не остаточні. Вебінари про бронювання в нас будуть ще, і не один.
