У Луцьку відбудеться міжнародний фестиваль "Берегиня"

Згідно Положення фестиваль “Берегиня” проводиться раз у три роки з метою збереження традиційної народної культури українців, розширення творчих зв’язків, обміну досвідом та інформацією в царині народної творчості із зарубіжними громадами українців. Його завдання – утвердження українських народних традицій у побуті українців, популяризація обрядів та звичаїв, привернення уваги широких кіл громадськості, державних органів влади, засобів масової інформації до статусу автентичних та сучасних фольклорних колективів, майстрів народних ремесел, виявлення самобутніх автентичних та сучасних фольклорних колективів, посилення впливу традиційної народної культури на формування світогляду і духовності молодого покоління українців.

П’ятий Міжнародний фестиваль українського фольклору “Берегиня” відбудеться у м. Луцьку 26-28 травня 2007 року, проводиться відповідно до Державної програми охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини на 2004-2008 роки та розпорядження голови обласної державної адміністрації Володимира Бондаря від 21 лютого 2007 року № 66, за фінансової підтримки Міністерства культури і туризму України. Допомагають у підготовці та проведенні фестивальних заходів обласна рада та Луцька міська рада. Головними організаторами виступають управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації, навчально-методичний центр культури Волині, інститут культурної антропології.

Оргкомітет фестивалю очолює заступник голови облдержадміністрації Святослав Кравчук. Директором-розпорядником фестивалю призначено начальника управління культури і туризму облдержадміністрації Володимира Лисюка.

Як і в попередні роки (1993, 1998, 2004 рр.), головним режисером фестивалю запрошено знаного в Україні та за кордоном режисера, який успішно працює в царині фольклору, заслуженого діяча мистецтв України Василя Вовкуна. Також у режисерсько-постановочній групі волиняни Богдан Береза, Леонід Михайловський, Ірина Хмілевська, Петро Клекоцюк та інші. Головний художник фестивалю – Софія Пасюк.

Інформаційними спонсорами запрошуємо стати усі волинські ЗМІ, з цим же проханням організатори звернулися до Національної радіомовної компанії України, Національної телекомпанії України, газети “Культури і життя”.

Авторами концепції П’ятого Міжнародного фестивалю українського фольклору “Берегиня” є доктор наук, директор інституту культурної антропології Віктор Давидюк, начальник управління культури і туризму облдержадміністрації Володимир Лисюк заступник директора навчально-методичного центру культури Волині Петро Клекоцюк, заслужений діяч мистецтв України Василь Вовкун.

Оскільки час проведення фестивалю співпадає з одним із найбільших православних свят – Трійцею або п’ятидесятницею, чи, як в народі називають, клечальною неділею, зеленим тижнем, то українська космогонія, міф та архетип, звичаєва обрядовість, усно-поетична і пісенна творчість зелених свят і буде тою серцевиною, що об’єднуватиме фольклорно-етнографічні дійства на весіллі Весни і Літа.

На всіх майданчиках і сценах у ці дні пахтітиме лепеха, живе клечання, що притаманно усій українській традиції. Буде багато весняних обрядів з відповідними дівочими хороводами і співами, великодні дійства з писанками та дитячими іграми, Юр’ївські забави, польові погостини, ходіння та качання молодою яриною. Літо – це походи по ягоди і гриби, рибалка, купання, пастуші пригоди, змагання косарів, початок жнив. Це шановані в українському народі свята Петра і Павла, Івана Хрестителя та Купайла, мучеників Маковеїв та медовий Спас. Відповідно звучатимуть жіночі ягідні і чоловічі косарські співи, петрівчані і купальські пісні. Буде багато обрядових картинок – весілля, хрестини, селянська толока, молодіжна вулиця. Звучатиме автентична музика у виконанні троїстих музик, репрезентуватимуться чи не всі традиційні ремесла та майстрування, колоритний народний літній одяг, пишне квітування українських вишиванок.

Серед заходів "Берегині" – відкриття виставок "Волинська писанка третього тисячоліття" та школи малярства Василя Парахіна з с. Журавники Горохівського району "Промінь Воскресіння", вечори поліського та волинського фольклору "Благослови, мати, весну закликати", концерти українських та зарубіжних колективів "Зів’єм вінок, красна родино", "Гуковиця", концерт дитячих фольклорних колективів "Дитяче клечання", оглядини народних музик "Замузичте, музиченьки".

Райони і міста Волинської області відтворять обійстя гончаря, кузню, лісничівку, старовинний шинок, млин, ґуральню, рибальське подвір’я... Пасічники обіцяють почастувати справжнім бджолиним медом з пасік України. А ще буде спільна молитва у Свято-Троїцькому кафедральному соборі, традиційна святкова хода учасників фестивалю до Луцького замку, зустріч гостей з керівництвом області, українська дискотека у парку культури і відпочинку імені Лесі Українки. Діятиме, як завжди, містечко майстрів.

Під час попередніх фестивальних дійств своїх представників до Луцька прислали діаспори близького і далекого зарубіжжя – Австралії, Великобританії, Білорусії, Казахстану, Молдови, Польщі, Прибалтійських країн, Росії, Румунії, Словаччини, США, Франції, Югославії, всі регіони України і, звичайно ж, Волинь і Волинське Полісся. „Колективна пам”ять українців про минувшину” не залишила байдужими ні глядачів, ні науковців. Всі збагнули, що творчість нашого народу потребує негайної підтримки і захисту. Найспівучіший у світі український народ може залишитися без своїх феноменальних реліктових пісень, якщо не внесе їх у своєрідну „Червону книгу”. Це ж саме можна сказати про календарно-обрядову і звичаєву, усно-поетичну творчість, ремесла.

Учасниками V Міжнародного фестивалю „Берегиня” будуть: фольклорні фольклорні гурти “Зоряниця” Магдалинського сільського будинку культури Кобринського району Брестської області (Білорусь), “Журавушка” з с. Ферапонтівка Комрадського району Автономної Територіальної Області Гагаузія (Молдова), “Лелеки” Національно-культурної автономії Українців (м. Мурманськ, Росія), “Покуть” Центру української культури Лазаревського району Краснодарського краю (м. Сочі, Росія), Зоря” Союзу українців Румунії (м. Бухарест, Румунія), “Дніпро” Об’єднання українських товариств Латвії (м. Рига, Латвія), ансамбль пісні і танцю “Калина” Громади українців Литви з м. Вільнюса та ансамбль пісні і танцю лемків “Кичера” (м. Лєгніце, Польща).

З областей України на фестиваль прибудуть:

м. Київ Фольклорний гурт “Первоцвіт” міського палацу дітей та юнацтва,

Фольклорний гурт “Роксоланія” палацу культури Національного університету імені Т.Г. Шевченка.

Вінницька область

Дарія Захарова, м. Гайсин (солістка),

Народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив “Борщівчанка”, с. Борщівці Могилів-Подільського району.

Дніпропетровська область

Фольклорний колектив “Чумацький шлях” Дніпропетровського районного будинку культури. Донецька область

Народний театр фольклорної пісні “Дивина” Донецького Національного університету.

Івано-Франківська область

Народний аматорський ансамбль танцю “Гуцули”, с. Віпче Верховинського району.

Житомирська область Народний аматорський фольклорний ансамбль “Молодички” Андрушівського районного будинку культури. Запорізька область

Зразковий дитячий ансамбль народних інструментів “Росяночка” палацу культури Запорізького алюмінієвого заводу.

Львівська область Фольклорне тріо “Родовід” Львівського обласного державного центру народної творчості,

Фольклорний колектив ”Бойківські переспіви” Турківського районного народного дому.

Луганська область

Народний аматорський фольклорний ансамбль “Білолучанка” Білолуцького сільського будинку культури Новопсковського району.

Одеська область

Народний аматорський ансамбль народної музики “Веселка” Білгород-Дністровського міського центру культури і дозвілля.

Полтавська область

Фольклорний колектив “Горлиця” с. Давидівка Пирятинського району.

Рівненська область Народний аматорський гурт “Веснянка” Рівненського міського палацу дітей та молоді.

Сумська область

Народний аматорський фольклорний гурт “Криниченька” Духанівського сільського будинку культури Конотопського району.

Тернопільська область

Ансамбль української музики “Капелюхи” Тернопільського районного будинку культури.

Харківська область

Фольклорний гурт “Муравський шлях” Харківського міського театру народної музики.

Черкаська область

Шолудько Анатолій Євгенович, с. Великий Хутір Драбівського району (соліст).

Чернівецька область

Фольклорний ансамбль “Веселі молодички”, с. Звенячин Заставненського району.

До участі у фестивалі запрошено народних майстрів Тетяну Листопад,

Зінаїду Рокосовську, Олександра Вільчинського (Запоріжжя), Сергія Івашківа, Тараса Прибильського (Львівська область, м. Червоноград), Світлану Піскову (Кіровоградська область), Раїсу Павленко, Віктора Наконечного (Вінницька область), Володимира Рака, Світлану Рак, Ірину Садову, Георгія Садового (м. Київ), Раїсу Корякіну, Євгена Шевченка, Ігоря Білевича (Київська область).

Волинську область представлятимуть понад 50 фольклорних колективів, троїстих музик та ансамблів народної музики, провідні майстри народної творчості з усіх районів і міст.

Фестиваль “Берегиня” завжди був у полі якнайпильнішої уваги провідних вчених. І цьогоріч у рамках фестивалю проходитиме наукова конференція "НОВЕ ЖИТТЯ СТАРИХ ТРАДИЦІЙ" (ТРАДИЦІЙНА УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В СУЧАСНОМУ МИСТЕЦТВІ ТА ПОБУТІ).

Підготовкою конференції займається Інститут культурної антропології на чолі з доктором філологічних наук, професором Волинського державного університету імені Лесі Українки, автором монографії “Первісна міфологія” та книги “Кроковеє колесо” Віктором Давидюком. Матеріали конференції друкуються у фаховому журналі ”Фольклористичні зошити”.

Два перших дні роботи буде присвячено пленарним засіданням, на яких передбачаються виступи Віктора ДАВИДЮКА (Народознавча революція Василя Скуратівського), Олександра БОЙЧУКА (Етнографічна складова дизайну), Ігоря МАЦІЄВСЬКОГО (Проблеми маргінальних українських етно-історичних масивів сучасного зарубіжжя), Романа КИРЧІВА (Народний анекдот в системі традиційно-побутової культури українців),

Галини СТЕЛЬМАЩУК (Народне мистецтво в творчості українських професійних митців: історичний досвід, нові реалії), Володимира БУРЯКА (Міфологічне і фольклорне мислення у контексті свідомісної еволюції етносу), Володимира КАЧКАНА (Атлантида Гординських (етнокультурологічний зріз), Володимира ПОГРЕБЕННИКА (Традиційна українська культура у творчості Олекси Стороженка), Оксани МАЛАНЧУК-РИБАК (Етнопсихологічні дослідження Івана Мірчука: історичний та науковий контекст), Василя СОКОЛА (Традиційний побут львів’ян у нових виданнях пісенного фольклору), Ростислава СТУДНИЦЬКОГО (Концепція художнього синтезу в сакральній архітектурі східної Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст.), Олени НИКОРАК (Напрямки трансформування народних традицій у карпатському ткацтві), Ярослава ПОЛІЩУКА (Традиційна культура як пункт віднесення: про роман Марини Левицької „Історія тракторів по-українськи”). Третього дня вчені працюватимуть у секціях "ФОЛЬКЛОРИСТИКИ" (Керівники: проф.Роман Кирчів, проф. Володимир Буряк, проф. Василь Сокіл), " ЕТНОЛОГІЇ"(Керівники: проф. Оксана Маланчук-Рибак, доц. Ростислав Студницький), " ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА" (Керівники: проф. Володимир Погребенник, проф. Володимир Качкан, проф. Ярослав Поліщук) та " МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА" (Керівники: проф. Ігор Мацієвський, проф. Олександр Бойчук, проф. Галина Стельмащук). З доповідями мають виступити Ірина КОСТЮК (Міфологія в сучасному світі: засади актуалізації), Лариса САЗАНОВИЧ (Стереотипізація як система фольклорного твору), Марія КОСТІВ (Генеза і розвиток пластової пісенності), Уляна КРУК (Морально-етична проблематика українських народних родинно-побутових жартівливих пісень (традиції та сучасність), Ярослав ГАРАСИМ (Етноестетика як предмет фольклористичних студій), Ганна СОКІЛ (Пісенні новотвори: питання традиції та інновації (сучасний погляд на дослідження галицьких фольклористів кінця ХІХ – початку ХХ ст.), Галина КОВАЛЬ (Фольклорний тип Богородиці: сучасна інтерпретація образу), Лілія ПІДГОРНА (Народна балада „Бондарівна”: проблеми текстології на діахронному зрізі), Світлана ПОДОЛЮК (Образ тещі в українському весільному фольклорі (до питання трансформації та десемантизації), Оксана КУЗЬМЕНКО (Актуалізація образу „могила” у сучасній фольклорній традиції про січових стрільців), Надія ПАСТУХ (Рефрени у весільно обрядовій пісенності українців: рух у просторі і часі), Олена БІЛИК (Динаміка побутування літнього календарно-обрядового фольклору Західного Полісся: синхронічний аспект), Тетяна ШЕМБЕРКО (Астральний культ та його трансформація у сучасному календарно-обрядовому фольклорі Західної Волині), Лариса СЕМЕНЮК (Тенденції новочасних змін у поетиці західнополіських баладних пісень), Надія КРАВЧУК (Дослідження весняної календарної обрядовості Західного Полісся на зламі ХХ – ХХІ століть), Олена ОСТАПЮК (Танечні пісні: специфіка сучасного функціонування), Олена ЦВИД-ГРОМ (Первісна семантика деяких пісенних символів у весільному фольклорі Західного Полісся), Ірина ФЕДУН (Новаційні процеси у навчанні музикантів-ансамблистів Західного Полісся), Костянтин РАХНО (Інтеграція нового посуду у простір дому: боснійсько-українська параллель), Ж. ЧЕЧЕЛЬ (Глиняний зооморфний посуд як втілення жертовної тварини), Л. МЕТКА (Горщик у родинній обрядовості українців (друга половина ХІХ – початок ХХІ століття), Олег БЕЛЬКО (Будинок Полтавського губернського земства: проблеми збереження і відтворення (з досвіду роботи земства з використання природних ресурсів краю), Наталія ХІБЕБА (Бойківсько-поліські етнокультурні ареали на матеріалі назв етапів весільного дійства), Ольга ХАРЧИШИН (Народна драма та її елементи у студентському побутуванні” (збереженість і розвиток етнотрадицій), Юрій СІЛЕЦЬКИЙ (Стереотип єврея в традиційному світогляді українців), Святослав ПИЛИПЧИК (Принцип генетичного аналізу паремій у збірнику І. Франка „Галицько-руські народні приповідки), Наталя АДАМЧУК (Жіноча роль: „спокусниця” чи „хранителька роду”? (Твори Валерія Шевчука і народна міфологія), Тарас ПАСТУХ (Проблеми традиції в культурі), Руслан МАРКІВ (Міфологізм „Лісової Пісні” (Мавка: неороматична концепція міфологічного персонажа), Віктор ДАВИДЮК (Археологічні архетипи в регіональних традиціях орнаментування українських народних строїв), Анна ГАБРУК (Кобзарство: проблема автентики), Василь КОВАЛЬ (Вальсовість в обрядовій народновокальній творчості (за матеріалами з околиць на північний захід від Горган), Мілена ЧОРНА (Українська народна картина „Козак-Мамай”: синергічність системи символів), Левко ДАВИДЮК (Етноісторичні архетипи в сучасному дизайні архітектурних форм).

До фестивалю приурочено випуск різноманітної друкованої продукції - запрошень, афіш, програм, буклетів, вже названих “Фольклористичних зошитів”, книг “Народні танці Волині і Волинського Полісся" (упорядник Микола Полятикін), "Локацька вуйка" (автори-упорядники Ярослав Матулько і Микола Полятикін), фольклористичних книг Олександри Кондратович.

Усім колективам буде вручено компакт-диски із музичними та пісенними перлинами Волині і Волинського Полісся у виконанні фольклорних колективів, відеофільм народної аматорської кіностудії „Волинь” за матеріалами попередніх „Берегинь”, фольклорні видання, сувеніри.